Ухвала суду № 118291015, 11.04.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

11.04.2024м. ДніпроСправа № 904/3000/23

За позов Акціонерного товариства "КОМІНБАНК"

до Відповідача -1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "УКРНІХРОМ"

Відповідача - 2 - ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить солідарно стягнути з Відповідачів 594 468,81грн., з яких: 513 900,00 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 80 568,21 грн. - заборгованості за простроченими процентами за кредитом, 642,38 грн. - заборгованості за простроченою комісією за договором, зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде виконувати рішення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення на суму основного боргу у розмірі 513 900,00 грн., до моменту виконання рішення суду, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачами Договору про надання гарантії № G10596/22 від 14.04.2022.

16.01.2024 від Відповідача -2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що Позивач, як на підставу для стягнення грошових коштів з Відповідача -2 посилається на Договір поруки №G10596/22/Р від 14.04.2022, який укладено в забезпечення виконання зобов`язань за Договором №G10596/22 про надання банківської гарантії від 14.04.2022. У зв`язку з тим, що дружина Відповідача 2 Зеленська Т.В. ні усну, ні письмову згоду на укладення Договору поруки не надавала, остання звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою про визнання Договору поруки №G10596/22/Р від 14.04.2022 недійсним. Шевченківським районним судом м. Києва відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання у справі призначене на 27.02.2024.

Ухвалою суду від 05.02.2024 клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі 904/3000/23 за позовом АТ "КОМІНБАНК" до Відповідача -1 - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "УКРНІХРОМ"; Відповідача - 2 - ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 761/34085/23.

У зв`язку з надходженням апеляційної скарги Позивача на ухвалу суду від 05.02.2024, 15.02.2024 справа направлено до Центрального апеляційного господарського суду.

09.04.2024 від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "УКРНІХРОМ", які знаходяться на всіх рахунках ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "УКРНІХРОМ", в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "УКРНІХРОМ", у межах суми позову - 594 468,81 грн.

Заява Позивача мотивована тим, що предметом позову у даній справі є стягнення з Відповідачів на користь Позивача заборгованості в розмірі 594 468,81 грн., що виникла внаслідок порушення Відповідачем -1 своїх зобов`язань за Договором № G10596/22 про надання банківської гарантії від 14.04.2022. Позивач вважає, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача -1, в порядку забезпечення позову в спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду, в разі задоволення позову, буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову в справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Враховуючи майновий характер спору, заходи у вигляді арешту майна та грошових коштів Відповідача-1 в межах суми заявлених позовних вимог є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Запропонований захід забезпечення позову заявник вважає цілком достатнім та таким, що відповідає вимогам розумності й співмірності.

10.04.2024 від Відповідача -1 надійшло заперечення на заяву про забезпечення позову, мотивоване тим, що на виконання вимог ГПК України Позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про виникнення обставин, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі. З наданої Позивачем заяви взагалі незрозуміло, які обставини стали підставою виникнення у нього підозр стосовно неможливості виконання судового рішення. Відповідача -1 заснованого в 2016 році і протягом майже 8 років господарської діяльності відповідне підприємство працювало і продовжує працювати як з підприємствами приватного та публічного сектору України (незважаючи на карантин COVID-19, тривалу військову агресію сусідньої держави проти України, закриття портових логістичних маршрутів, ускладнення загальної економічної ситуації, перебої з електроенергією тощо). За останні 8 років здійснення господарської діяльності стосовно Відповідача -1, як боржника, жодного разу не відкривали виконавчих проваджень стосовно примусового виконання судових рішень чи інших виконавчих документів, що свідчить про добросовісність та порядність ведення підприємницької діяльності Відповідачем -1. Крім того, Відповідач -1 наполягає, що покладення тягаря доведення певних обставин (наприклад, недоцільності застосування заходів забезпечення позову чи їх не співмірності) тільки на відповідача суперечить основним засадам господарського судочинства таким, як рівність учасників та змагальність сторін.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Пунктами 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів Позивача від можливих недобросовісних дій Відповідача з тим, щоб забезпечити Позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь Позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача, в разі задоволення позову, та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про солідарне стягнення з Відповідачів грошових коштів у розмірі 594 468,81 грн.

Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом Позивача про стягнення 594 468,81грн., у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Відповідач-1 необхідну суму грошових коштів, тому, на думку суду, застосування заходу забезпечення позову, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти та майно Відповідача-1 у межах майнової вимоги полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити Позивач, відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Суд бере до уваги, що можливість Відповідача-1 у будь-який момент розпорядитися наявними на його рахунках грошовими коштами, є беззаперечною, а тому таке розпорядження в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь Позивача.

За вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Також, суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

У даному випадку, на момент постановлення ухвали, суд не вбачає підстав для застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відсутні докази того, що відповідні заходи можуть призвести до негативних наслідків для Відповідачів чи інших осіб.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Акціонерного товариства "КОМІНБАНК" про забезпечення позову.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "УКРНІХРОМ" (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 40 Б, код 40873173), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "УКРНІХРОМ" (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 40 Б, код 40873173) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "УКРНІХРОМ" (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 40 Б, код 40873173), у межах суми позову - 594 468,81 грн.

Стягувач: Акціонерне товариство "КОМІНБАНК" (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 6, код 21580639)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "УКРНІХРОМ" (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 40 Б, код 40873173)

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення 11.04.2024.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання становить три роки - до 12.04.2027.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України в строк та порядку, встановленому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Г. Юзіков