Ухвала суду № 11827427, 25.08.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 р.Справа № 2-а-45261/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Карнаух А.М.

представника позивача Чеховського Д.І.

представника відповідача Малахової Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010р. по справі№2-а-45261/09/2070

за позовом Приватного підприємства "Фінанси-інвест"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство “Фінанси-Інвест” (даліПП „Фінанси-Інвест”, позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006531503/0 від 13.10.2009 року та № 0006531503/1 від 08.12.2009 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010р. позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова № 0006531503/0 від 13.10.2009 року та №0006531503/1 від 08.12.2009 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 150 741,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 100494,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 50247,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Суди першої інстанції встановлено, що в період з 25.09.2009 р. по 30.09.2009 р. фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ПП “Фінанси-Інвест” з питань достовірності відображення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, квітень 2009 року. За результатами перевірки складено акт № 6527/15-229/32235404 від 30.09.2009 р.

Перевіркою встановлено порушення ПП “Фінанси-Інвест” пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ завищення податкового кредиту на 13416,67 грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2008 року на 13417,00 грн.; завищення податкового кредиту на загальну суму 87076 грн. по декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за квітень 2009 року на суму 87077,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 6527/15-229/32235404 від 30.09.2009 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0006531503/0 від 13.10.2009 року про визначення ПП “Фінанси-Інвест”податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 150741,00 грн., в т.ч. за основним платежем 100494,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 50247,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПІ у Київському районі м. Харкова. За результатами розгляду скарга позивача була залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін, та було винесене податкове повідомлення-рішення № 0006531503/1 від 08.12.2009 року про визначення ПП “Фінанси-Інвест”податкового зобов`язання з податку на додану вартість на ту ж суму, що й з дріб`ю 0.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту кошти, сплачені згідно податкових накладних, виписаних на його адресу ПП “Тетра-2005”, ПП “Тетра-2005”, ПП “Прод-Торг” та ПП “Еллада-2002” відповідно до вимог пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податко на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суд з наступних підстав.

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем сум податкового кредиту за зазначеними операціями, оскільки ним в перевіряємому періоді було віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ним згідно податкових накладних, виписаних на його адресу в попередніх звітних періодах.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту є податкова накладна.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що включенню до складу податкового кредиту не підлягають суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав взаємовідносини з ПП “Прод-Торг”, ПП “Еллада-2002” та ПП “Тетра-2005”, якими на його адресу було виписано податкові накладні. Суми податку на додану вартість за цими накладними були віднесені ПП “Фінанси-Інвест” до податкового кредиту.

Таким чином, позивач відповідно до вимог зазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість»відніс до податкового кредиту суми на підставі наданих йому контрагентами податкових накладних.

Приписами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що дата виникнення права платника податків на податковий кредит визначається по даті здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з податку на додану вартість, складені контрагентами у період з жовтня 2006 р. по грудень 2007 р.

Фактично податкові накладні були отримані позивачем у грудні 2008 року та квітні 2009 року, що підтверджується відповідними записами у реєстрі отриманих податкових накладних.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно до положень пп. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних, тому ним правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми за податковими накладними, виданими ПП “Прод-Торг”, ПП “Еллада-2002” та ПП “Тетра-2005” в періодах, коли були отримані податкові накладні, що засвідчуюють факт придбання платником податку товарів.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про неправомірність віднесення до податкового кредиту сум за податковими накладними, виписаними ПП “Еллада-2002” з наступних підстав.

ПП “Еллада-2002” було знято з обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 12.01.2009 року у зв`язку зі скасуванням державної реєстрації . Сплата коштів у сумі 84343 грн., які позивачем були включені до складу податкового кредиту за перевірений період, підтверджується копіями відповідних квитанцій до прибуткового касового ордеру. Спірна податкова накладна була виписана ПП “Еллада-2002” 30.10.2006 року, тобто у період, коли підприємство перебувало на податковому обліку, у тому числі і як платник податку на додану вартість.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідно до ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП “Еллада-2002” мало право на видання спірної податкової накладної.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо нереальності угод, укладених між позивачем та його контрагентами, оскільки матеріали справи містять копії протоколів заліку зустрічних однорідних вимог та копії податкових накладних, що підтверджують здійснення розрахунків за отримані товари та копії товарно-транспортних накладних, які є доказом транспортування товару . Таким чином, позивач належним чином підтвердив реальність укладених ним угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків передбачених ст. 72 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, у свою чергу, не довів суду неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум за податковими накладними, виданими ПП “Тетра-2005”, ПП “Тетра-2005”, ПП “Прод-Торг” та ПП “Еллада-2002”.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.160, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст.206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010р. по справі№2-а-45261/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 30.08.2010 р.