Ухвала суду № 11826685, 13.07.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 року справа №2а-1653/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А., суддів: Попова В. В., Блохіна А. А.

при секретарі судового засідання Заверюсі Т.С

за участю представників сторін:

від позивача Трубіцин Р. М. за довір.

від відповідача Масленнікова Ю. О. за довір.

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року у справі № 2-а-1653/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за квітень 2009 року,-

ВСТАНОВИЛА

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року задоволений позов Відкритого акціонерного товариства « Стахановський вагонобудівний завод» (далі ВАТ «СВЗ») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську (далі СДПІ у м. Луганську), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі ГУ ДКУ у Луганській області) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за квітень 2009 року, а саме: визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за квітень 2009 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації за квітень 2009 року в сумі 439283,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703,40 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» Відповідач вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 159 КАС України.

Від Головного управління Державного казначейства України у Луганській області надійшла заява від 14.06.2010 року № 14-07/5855 про приєднання до апеляційної скарги СДПІ у м. Луганську. В заяві Головне управління підтримало вимоги апеляційної скарги та просило розглядати справу без участі його представника.

Представник відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого, у судовому засіданні та в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, заперечував представник позивача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Першим відповідачем заявлялось клопотання про зупинення апеляційного провадження, у звязку з прийняттям Кабінетом Міністрів України порядку погашення заборгованості з ПДВ платникам податків шляхом передачі їм облігацій, до розробки урядом механізму застосування такого способу відшкодування ПДВ.

Позивач заявлене клопотання заперечив, просив у його задоволенні відмовити, розглянути апеляційну скаргу по суті.

Колегія суддів у зазначеному клопотанні відмовила, у звязку з тим, що позивач в декларації з ПДВ визначив інший спосіб відшкодування йому ПДВ, зокрема шляхом перерахування на поточний рахунок у банку. На час розгляду справи в суді першої інстанції, і на цей час, вибраний позивачем спосіб не змінений та не скасований, про вибір порядку відшкодування іншим способом позивач суд та податковий орган не повідомляв, тому підстави для зупинення згідно ст. 156 КАС України відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство « Стахановський вагонобудівний завод», код за ЄДРПОУ 00210890, зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом стахановської міської ради Луганської області 02.10.1996 року за № 1392105 0002 000055, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100159971 НБ № 103871 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 26.01.2009 року.

Позивачем було подано до СДПІ у м. Луганську податкову декларацію з ПДВ за квітень 2009 року із зазначенням від'ємного значення податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 598560,00 грн.

12.06.2009 року співробітниками СДПІ у м. Луганську була проведена позапланова документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства « Стахановський вагонобудівний завод з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2009 року, за результатами якої складено довідку № 526/08-3/00210890 від 03.07.2009 року.

Зазначеною довідкою порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в квітні 2009 року не визначено. Довідкою встановлені обставини сплати ВАТ «СВЗ» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді в сумі 598560 грн. та фактично підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень 2009 року в розмірі 598560 грн. В пункті 1 розділу 4 Довідки зазначено, що перевіркою первинних документів та облікових регістрів позивача підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість 2009 року в сумі 159277 грн. Підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 439283 грн. є неможливим у зв'язку з неотриманням відповідей про проведення зустрічних перевірок по основних постачальниках від органів ДПС за місцем їх реєстрації.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо часткового підтвердження сум бюджетного відшкодування згідно заявлених податкових декларацій позивача та ненадання відповідних висновків для отримання такого відшкодування, не відповідають вимогам закону.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про ПДВ», бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” за приписами п.п.7.7.1 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 наведеного закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст.7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг…). Через те, що ПДВ є непрямим податком, він сплачується покупцями разом з договірною вартістю товарів (робіт, послуг) на користь платника податку продавця (постачальника). Такий продавець (постачальник) відповідно до п. 1.3 цього ж Закону є особою, яка зобовязана утримувати та вносити до бюджету податок, що сплачується покупцем. Матеріалами справи, зокрема договорами, платіжними документами, податковими накладними тощо підтверджується фактична сплата позивачем своїм постачальникам сум ПДВ, які були включені ним до складу податкового кредиту відповідних періодів, згідно з отриманими від таких постачальників податкових накладних.

Суд першої інстанції вірно виходив с того, що Закон України «Про ПДВ» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податку від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, а також від проведення зустрічних перевірок податковим органом по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо він виконав усі передбачені Законом умови, щодо отримання такого відшкодування.

Таким чином, колегія суддів вважає постанову місцевого суду такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року у справі № 2-а-1653/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року у справі № 2-а-1653/10/1270 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини її проголошені в судовому засіданні 13 липня 2010 року. Повний текст ухвали складений 19 липня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

ГоловуючийС. А. Малашкевич

Судді В. В. Попов

А. А. Блохін