Ухвала суду № 11826618, 15.07.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - Шаптала Н.К.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року справа №2а-4653/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:Шаптали Н.К.

суддів апеляційного суду:Лях О.П., Горбенко К.П.

при секретарі судового засідання: Касьяновій В.М.

з участю сторін: представника позивача Санько Л.В., представника відповідача Константінеда О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці № 0000171510/0 від 26.02.2010 року.

Відповідач з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів скарги посилався на те, що між ТОВ «Дружківський фарфоровий завод» та Дружківською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.11.2005 р. Згідно з п.9,11,30 Договору, орендна плата за землю вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 2% нормативної оцінки землі, що складає 6601,70 грн., орендна плата вноситься щомісячно у строк, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Таким чином, на думку відповідача, є підстави вважати про наявність обовязку по сплаті орендної плати за землю, саме у позивача.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, та враховуючи заперечення на неї, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» зареєстроване як юридична особа 19.11.2003 року, діє на підставі Статуту та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Дружківка.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» - завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (дані - податки, інші платежі).

Таким чином, відповідач Державна податкова інспекція у м. Дружківці є суб'єктом владних повноважень, та здійснює, в даних правовідносинах, повноваження надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи та як було встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Дружківці проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» з питань достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, орендовану згідно договору оренди землі від 01.11.2005 року за період з 01.11.2008 року по 31.12.2009 рік, за результатами якої було складено акт № 46/1510/32616997 від 16.02.2010 року.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161- XIV із змінами і доповненнями (у т.ч. внесеними згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-ІУ), ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. N 2535-ХІІ, порушення вимог п. 9, 11, 30 договору оренди земельної ділянки від 01.11.2005 р., в результаті чого занижено орендну плату за земельну ділянку за період з 01.11.2008 по 31.12.2009 всього у розмірі 23156,04 грн., у т.ч.: за листопад 2008 року у сумі 1463,35 грн., за грудень 2008 року у сумі 1463,35 грн.; за 2009 рік у сумі 20229,34 грн., з них за січень 2009 року у сумі 1685,76 грн., за лютий 2009 року у сумі 1685,78 грн., за березень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за квітень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за травень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за червень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за липень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за серпень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за вересень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за жовтень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за листопад 2009 року у сумі 1685,78 грн., за грудень 2009 року у сумі 1685,78 грн.

26.02.2010 року відповідачем, на підставі визначеній п.п. "б" п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000171510/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у сумі 34734,06 грн., у тому числі, за основним платежем в сумі 23156,04 грн. та за штрафними санкціями в сумі 11578,02 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: акту перевірки № 46/1510/32616997 від 16.02.10 р.(а.с.27-28), та чого не спростовували сторони, як в суді першої інстанції, так і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, орендарем починаючи с листопада 2008 року не вносились до місцевого бюджету, та не включались до податкових декларацій суми з орендної плати за земельну ділянку державної комунальної власності за договором оренди від 01.11.2005 року за 2008-2009 рік у розмірі 2315604 грн.

Відповідно до п.п. 9-12 договору оренди (а.с.40) від 01.11.2005 року, заключного між Дружківською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» (Орендар) передбачені умови сплати орендної плати, із зазначенням суми, строків, номера рахунків та відповідальності сторін за невиконання обовязків за даним договором.

Судова колегія, залишаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом, при вирішенні справи, було помилково прийнято до уваги норми Цивільного кодексу України, оскільки дані правовідносини регулюються нормами Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1, 2, 6, 8 ст. 93 Земельного кодексу України - право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що правовідносини повязані з орендою та суборендою земельної ділянки регулюються нормами законодавства про землю, а саме: Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року N 161-ХІУ, Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року N 2535-ХІІ.

Так, ст. 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 року N 161-ХІУ встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до ст. 5 вказаного Закону України встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» - орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до ст. 13 Закону «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі та землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Проте, орендар не позбавлений права передавати орендовану земельну ділянку в суборенду.

Порядок укладання договорів суборенди врегульовано нормами ст. 8 Закону України «Про оренду землі», відповідно до положень яких орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця, що і мало місце в даному випадку, коли орендар - «Дружківський фарфоровий завод» передав орендовану ним земельну ділянку в суборенду ТОВ «Нектар», яке, відповідно до договору суборенди від 01.02.2006 року №040617200079, і мало обовязок по сплаті орендної плати за використання землі.

Тобто, колегія поділяє висновки суду першої інстанції, в частині того, що право користування земельною ділянкою загальною площею 3,0049 для смітникового полігона відходів парцелярного виробництва належить ТОВ «Нектар», на підставі договору суборенди від 01.02.2006 року №040617200079, тобто саме ТОВ «Нектар», виступає у даних правовідносинах землекористувачем земельної ділянки загальною площею 3,0049 га та відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» - має зобовязання по внесенню орендної плати за користування земельною ділянкою.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, щодо безпідставності донарахування відповідачем позивачу орендної плати за землю у сумі 23156,04 грн., що обумовлює і безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11578,02 грн., - на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга відповідача, не грунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, 200, 206 КАС України, колегія;-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківка залишити без задоволення .

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» до Державної податкової інспекції у м. Дружківка, якою визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці № 0000171510/0 від 26.02.2010 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 16.07.2010 року.

Колегія суддів: