Ухвала суду № 11826615, 16.07.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ісаєнко Ю.А.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2010 року справа №2а-13692/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

при секретарі Чеплигіні П.І.,

за участю сторін: від позивача Булгаков В.О., Бушев Л.П., від відповідача Синько С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року по справі № 2а-13692/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтобудівельна компанія “Донецькшахтопроходка” до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Шахтобудівельна компанія “Донецькшахтопроходка” звернувся з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову, так як вона ухвалена з порушення норм процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Шахтобудівельна компанія “Донецькшахтопроходка” є юридичною особою та включено до ЄДРПОУ за номером 35711134.

Шахтомонтажне управління ТОВ “ШБК Донецькшахтопроходка” є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтобудівельна компанія “Донецькшахтопроходка” без права юридичної особи.

Відповідно до п. 17 Положення “Про Державну інспекцію з контролю за цінами” затвердженою Постановою Кабінетом Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819, Держцінінспекція та її територіальні органи є юридичними особами.

Відповідно до Закону України “Про ціни та ціноутворення”, постанови Кабінету Міністрів України “Питання Державної інспекції з контролю за цінами” від 13.12.2000 р. №1819, відповідно до п. 4.1.6 плану роботи на ІІ квартал 2009 року Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтобудівельна компанія “Донецькшахтопроходка”.

За результатами перевірки складено акт №333 від 19.05.2009 року, відповідно до якого в ході перевірки було встановлено завищення розмірів плати за проживання у гуртожитку на умовах відокремленого користування житловою площею та завищення розміру при формуванні вартості ліжко місць.

25.05.2009 року заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області винесено рішення про застування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №148, яким на підставі акту перевірки №333 від 19 травня 2009 року встановлено порушення позивачем вимог ст. 5,8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, постанови Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 року № 208 “Про затвердження Примірного положення про гуртожитки”, постанови Кабінету міністрів України від 12.07.2005 року № 560 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій” та розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 30.12.2003 року № 8/3 “Щодо впорядкування тарифів на окремі види послуг”. Крім того в спірному рішенні відповідачем за включення послуг за проживання у гуртожитку на умовах оплати за ліжко місце витрат понад економічно обґрунтовані розміри та за завищення плати за проживання в гуртожитку у житлових приміщеннях, які знаходяться у відокремленому користуванні громадян застосовано суму економічної санкції 254374,17 грн.

Відповідач Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження з контролю за цінами, наданими їй вищенаведеними нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія дійшла до висновку, що відповідачем Державною інспекцією по цінам у Донецькій області не надано доказів про правомірність та достовірність результатів наведених в акті перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення від 25.05.2009 року та які спростовують адміністративний позов та додані до нього розрахунки позивача.

В апеляційній скарзі не приведено достатніх доказів щодо неправомірності рішення суду, підтверджено документально про невідповідність акта перевірки інспекції діючим законодавчим і нормативно-правовим актам України, які регламентують діяльність в сфері житлово-комунальних послуг.

В доводах відповідача лише декларуються законодавчі нормативно-правові акти без посилання на пункти, статті в обґрунтування обставин, викладених в акті перевірки, в основу скарги покладені помилкові данні.

Так, відповідач необґрунтовано стверджує, що нібито “розміри плати (310 і 556 грн. за ліжко-місце на місяць) застосовувалися при розрахунках з усіма мешканцями гуртожитку не залежно від умов їхнього проживання. Це є помилковим твердженням, тому що з більшості частини мешканців, що мали трудові відносини з позивачем, плата стягувалася тільки по пільговому тарифі в розмірі 50 і 111 грн. на місяць, а не по 310 і 556 грн., як вказує відповідач, що привело до необґрунтованих економічних санкцій.

Крім того, не відповідають фактичним обставинам справи твердження відповідача, що нібито в результаті завищення плати з окремих громадян, які проживають у гуртожитках на умовах відособленого користування, позивачів протягом із серпня 2008 року по квітень 2009 року було додатково отримано 84791,39 грн. При цьому в скарзі не приведені розрахунок і докази документами бухгалтерського обліку і звітності про нібито додатково отримані кошти - 84791,39 грн. і про проживання сімей у гуртожитку.

При проведенні аналізу змісту акту і його висновків колегія зазначає, що перевірка проведена з порушенням ст. 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, з чисельними арифметичними помилками. У ст. 4 Положення про гуртожитки, затвердженого Постановою кабінету міністрів України №208 від 03.06.1986 року передбачено, що в гуртожитках, призначених для проживання поодиноких громадян, можуть бути виділені приміщення для проживання родин. Однак ці приміщення повинні бути розташовані в окремих під'їздах чи секціях житлового будинку, чого в гуртожитку позивача не має місця, а тому немає умов і можливості для проживання сімей, що зазначено в Положенні про гуртожиток ТОВ “ШБК “Донецькшахтопроходка. Фахівці інспекції, які проводили перевірку, не надали доказів і не відобразили в акті, що в гуртожитку проживали будь-які родини.

Крім того, колегія зазначає, що в порушення п.п. 3.3. Інструкції “Про порядок застосування економічних і фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами” відповідач прийняв рішення на підставі перевірки не суб'єкта підприємницької діяльності, а тільки його відособленого підрозділу, причому, на підставі акта перевірки, ніким не підписаного як з боку ШСМУ, так і компанії, включаючи відсутність в акті підпису головного бухгалтера суб'єкта господарювання.

Пунктом 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних і фінансових (штрафних) санкцій органами Держконтролю за цінами, затверджених наказом Мінекономіки від 03.12.2001 м №289/519, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.12.2001м під № 1047/6238 передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання, необґрунтованих коштів в результаті порушення ними порядку встановлення і застосування цін і тарифів, що регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Це ціни/тарифи на комунальні послуги тільки 1-ї і 2-ї груп, згідно п.п. 1, 2, п.1 ст.14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” для 3-ї групи порядку (а це стосується розміру плати на житлово-комунальні послуги з мешканців гуртожитку, що не мають трудових відносин із власником гуртожитку ці вимога не поширюється). Інспекцією ці докази проігноровані, тому що розмір плати за проживання в приватному гуртожитку для осіб, що не мають трудових відносин із власником гуртожитку, установлені за згодою сторін у вигляді письмово оформленої заяви з власником гуртожитку про поселення з вказівкою в ньому умов і розміру плати за ліжко-місце, або у вигляді договору власника гуртожитку з зазначеними особами, із правової точки зору, що регулюється п.п.З п.1 ст.14 Закону “Про житлово-комунальні послуги”.

В акті перевірки відсутні докази правомірності висновку Інспекції про те, що позивач за період, що перевірявся, фактично отримав доход у сумі 84,7 тис. грн., нібито економічно необґрунтованим шляхом. Це твердження не відповідає дійсності відповідно до вимог п. 1.4., 1.5., 1.6. , 1.7. Інструкції “Про порядок застосування економічних і фінансових (штрафних) санкцій, органами Державного контролю за цінами.

Відповідачем не приведені докази обставинам, що дають підстави затверджувати про незаконне одержання ТОВ “ШБК “ДШП” нібито економічно необґрунтованого доходу виходячи з теоретично обчислених даних, а саме - начебто б мешканців фактично середньомісячне було 87 громадян, начебто усі вони фактично сплачували по 310 грн. на місяць, (за серпень 2008м - лютий 2009г) і по 556 грн. на місяць (за березень-квітень 2009г) при фактичній пільговій платі мешканцями гуртожитку, що мають трудові відносини з ТОВ “ШСК “Донецькшахтопроходка”, усього лише по 50 грн. на місяць (із серпня 2008 р. по лютий 2009 р.) і по 111,2 грн. у місяць (з березня по квітень 2009 року) при рекомендованою Інспекцією в акті перевірки платі для зазначеної категорії осіб по 176 грн. на місяць (із серпня 2008 р. по лютий 2009 р.) і по 344 грн. на місяць ( з березня по квітень 2009 р.), при фактичних збитках по ТОВ “ШСК “Донецькшахтопроходка” від утримання гуртожитку за період, що перевіряється, у сумі 224 тис. грн. У розрахунку за місяць на 2008 рік, витрати по заробітній платі з нарахуваннями інспекцією визначені шляхом ділення 5-ти місячних зазначених кошторисних витрат на 12-ть , а не на 5-ть, тобто з арифметичною помилкою. Також колегія констатує, що неправильно Інспекцією визначена сума витрат 18,4 тис. грн., що підлягає виключенню з кошторису по поточному ремонту гуртожитку на 2009 рік, яка в акті отримана як результат складання кошторисної вартості одиниць виміру обсягів згаданих у кошторисі видів ремонт них робіт або підсумовування вартості обсягів цих робіт у фізичному вираженні, конкретна сума витрат, передбачених у кошторисі в дійсності складає 702 грн., що підтверджується матеріалами справи, а не 18,4 тис. грн. як зазначено в акті перевірки.

Відповідачем неправомірно при розрахунку плати, що рекомендується, за ліжко-місце по акту не врахувала при розрахунку витрат на водопостачання і водовідведення за весь перевіряємий період, суму ПДВ у розмірі 20% , зазначеному в рахунках постачальника. Також не враховувала норму площі проживання на одного мешканця 7,5 м2, а незрозуміло чому прийняла 6 м2, збільшивши число теоретичних мешканців до 87 і таким чином, занизила розраховану вартість ліжко-місця тільки по цьому фактору на 12 %. При цьому проігноровано інспекцією Положення “Про гуртожиток ТОВ “ШБК “ДШП””, у якому визначено нормативна площа на 1 мешканця 7,5 м2, конкретна кількість мешканців - 77 . Інспекція також проігнорувала той факт, що в гуртожитку усі мешканці поселялися починаючи з 01.08.2008м, звернувшись із заявами до власника, тобто ігноруючи той факт, що в приватному гуртожитку поселення громадян здійснюється не на підставі ордерів, а на підставі заяв (угод) чи договорів.

Викладене, в сукупності з наданими суду доказами, свідчить про недотримання відповідачем вимог п.2 ст.71 КАСУ, якими передбачений саме його обов'язок, як суб'єкта владних повноважень, в адміністративних справах, доводити правомірність свого рішення, що їм фактично не зроблено.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтобудівельна компанія “Донецькшахтопроходка” підлягають задоволенню з підстав недостовірності даних зазначених в акті перевірки № 333 та в рішенні № 148 про застосування економічних санкцій.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, а апеляційна скарга позивача не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія;

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року по справі № 2а-13692/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтобудівельна компанія “Донецькшахтопроходка” до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року по справі № 2а-13692/09/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 липня 2010 року, повний текст буде виготовлений 21 липня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий:Сухарьок М.Г.

Судді:Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.