Постанова № 11824408, 13.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                

13.10.10                                                                                           Справа № 1/23

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                       Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                       Давид Л.Л.

                                                                                                     Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут соціальних технологій”, м. Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 22.06.2010 р.

у справі № 1/23

за позовом: Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола, м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” Львівські міські електромережі, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Інститут соціальних технологій”, м. Львів

про зобов’язання продовжити термін дії договору.

за участю представників

від позивача:Мамалига М.В.- представник.

Божейко М.В.- представник.

від відповідача:Денько М.В.-представник.

третя особа: Станасюк В.З. –директор;

Піхоцький В.В. –юрисконсульт.

Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.ст.22,27 ГПК України. Заяв про відвід суддів та про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.06.2010р. у справі №1/23 (суддя Гулик Г.С.) позовні вимоги задоволено, зобов’язано Відкрите акціонерне товариство „Львівобленерго” Львівські міські електромережі в 20-ти денний термін з часу прийняття рішення, продовжити термін дії договору про постачання електричної енергії №60531 від 20.11.2009р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Львівобленерго” Львівські міські електромережі та Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола до 31.12.2010р., зазначено, що у випадку ухилення відповідача від пролонгації договору у встановлені судом терміни, в силу вступає договір №60531 від 20.11.2009р., на тих же умовах і діє до 31.12.2010р., відшкодовано судові витрати. Крім того визначено, що пункт 6 ухвали господарського суду Львівської області від 12.02.2010р. про вжиття заходів для забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - Відкритому акціонерному товариству „Львівобленерго” Львівських міських електромереж вчиняти будь-які дії по припиненню постачання електричної енергії за договором №60531 про постачання електричної енергії від 20.11.2009р. в приміщеннях навчального закладу позивача - Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола, вважати таким, що втратив чинність.

Суд мотивував рішення тим, що оскільки ВАТ «Львівобленерго»в порушення п.9.4 договору не направив заяву за місяць до закінчення терміну дії договору №60531, тобто до 31.12.2009р., про припинення дії договору, то договір відповідно є продовженим на наступний календарний рік. Крім того, місцевим господарським судом зроблено висновок, що оскільки на момент укладення договору постачання електроенергії 20.11.2009р. право власності на спірні приміщення було визнано за ТзОВ «Інститут соціальних технологій», однак це не завадило відповідачу укласти угоду із споживачем (позивачем) електричної енергії, а не власником. Крім того, судом зроблено висновок, що оскільки відповідач сплачує плату за електричну енергію за чинним договором, вимоги відповідачем та третьою особою про стягнення заборгованості по електричній енергії не заявлялись, тому посилання третьої особи на ст.322 ЦК України, як на підставу припинення дії договору є безпідставним.Покликання відповідача на п.9.7 «особливі умови»договору, як на підставу неправомірності дії договору є необґрунтованими, оскільки в даному пункті договору не вказано до якого саме договору оренди стосується ця умова та не вказано, хто є власником приміщень, які займає позивач.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, третьою особою оскаржено його в апеляційному порядку.

Покликаючись на те, що оскаржуване рішення господарського суду прийнято з неповним дослідженням всіх матеріалів справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані наступним.

-господарським судом не взято до уваги, що пункт 5.4.9 (на даний час п.5.4.8) Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. (з наступними змінами і доповненнями) передбачає можливість укладення чи пролонгацію договору на постачання електричної енергії лише з особою, в якої приміщення перебувають у власності чи користуванні, тому у позивача відсутні будь-які підстави для укладення чи продовження з ним договору на постачання електроенергії у вказані вище приміщення;

-є безпідставним висновок суду першої інстанції про необгрунтованість посилання відповідача на п.п.9 пункту 5.4 Правил користування електричною енергією та п.9.7 договору про постачання електричної енергії №60531 від 20.11.2009р., оскільки п.9.7 договору про постачання електричної енергії №60531 від 20.11.2009р, позивач та відповідач встановили (інший ніж передбачено в типовому договорі) порядок визначення терміну дії договору;

-господарським судом не взято до уваги та не надано обґрунтування того факту, що позивач до 31.12.2009р. користувався приміщеннями ТзОВ Інститут соціальних технологій по вул.Генерала Чупринки, 130 та Поповича, 9 відповідно до договору оренди № 01 від 03.03.2000р., а отже, у відповідача на час дії договору оренди № 01 від 03.03.2000р. не було підстав для відмови в укладенні договору про постачання електричної енергії з позивачем. Крім того, господарським судом Львівської області не враховано того факту, що продовженням терміну дії договору про постачання електричної енергії №60531 від 20.11.2009 р., укладеного між позивачем та відповідачем, порушується право ТзОВ Інститут соціальних технологій, як фактичного і безспірного власника приміщень по вул. Генерала Чупринки, 130 та по вул. Поповича, 9 у м. Львові, на укладення договору на постачання електричної енергії з відповідачем на вищевказані приміщення, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції ТзОВ Інститут соціальних технологій, як власника майна, позбавлено можливості належним чином виконувати вимоги статті 322 Цивільного кодексу України щодо утримання майна, що йому належить.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач доводи апеляційної скарги заперечив, вказавши, що на момент укладення договору постачання електроенергії 20.11.2009р. право власності на спірні приміщення було визнано за ТзОВ "Інститут соціальних технологій"( рішення господарського суду Львівської області у справі №10/204 від 17.03.2009р. залишене без змін постановою Вищого господарського суду від 14.10.2009р.), проте це не завадило ВАТ "Львівобленерго" ЛМЕМ (Постачальнику) укласти договір з Інститутом (Споживачем) на постачання електроенергії, документів щодо права власності на приміщення, що у м.Львові. вул.Генерала Чупринки, буд.130, ВАТ "Львівобленерго" ЛМЕМ у Інституту на момент підписання спірного договору не вимагав, позову щодо визнання договору №60531 від 20.11.2009р. недійсним з моменту його укладення відповідач не заявляв.Посилання ТзОВ "Інститут соціальних технологій" на ст.322 Цивільного кодексу України як на підставу припинення спірного договору є безпідставним. Ст. 322 ЦК України говорить, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. І саме за чинним Договором №60531 від 20.11.2009р. позивач самостійно сплачує плату за електричну енергію, а вимоги щодо стягнення з позивача заборгованості по електричній енергії відповідачем чи скаржником не заявлялися.Окрім того, предметом спору було продовження терміну дії підписаного та належним чином оформленого договору №60531 про постачання електричної енергії між двома самостійними суб'єктами господарювання зі сталими господарськими правовідносинами - ВАТ „Львівобленерго" ЛМЕМ (Постачальник) та Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола (Споживач) від 20.11.2009р., який був укладений на термін до 31.12.2009р., а не порушення права власності скаржника.

Відповідач у поясненні вказує на відсутність у позивача документів, якими визначено право власності, користування на приміщення, тому вважає пролонгування договору про постачання з позивачем є неможливим, а позов про пролонгування терміну дії договору в приміщення за адресами м.Львів, вул.Ген.Чупринки,130 та вул.Поповича,9 безпідставним.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, заслухавши думку представників учасників судового процесу, дослідивши правильність застосування господарським судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права,Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Способи захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів встановлені ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Позивач звернувся з позовом та з заявою від 22.03.2010р. про уточнення позовних вимог, в якій просить суд зобов»язати ВАТ «Львівобленерго»Львівські міські електричні мережі продовжити термін дії договору оренди про постачання електричної енергії №60531 від 20.11.2009р. до 31.12.2010р.

Серед переліку способів захисту, встановлених у вищевказаних статтях, відсутній такий спосіб захисту прав, як зобов»язати сторону продовжити термін дії договору, як і відсутній механізм виконання такого рішення.

Такий спосіб захисту, встановлений ст.16 ЦК України, як зміна правовідношення, здійснюється шляхом пред»явлення позову про зміну або розірвання (припинення) договору.

Порядок зміни та розірвання договорів, встановлено ст.188 ГК України, відповідно до якої, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ст.654 ЦК України, правочин про зміну або розірвання договору вчиняється в тій же формі, що і договір, якщо із закону, інших правових актів, договору не витікає інше.

Отже, сторона яка бажає змінити умови договору (в тому числі і умову щодо терміну дії договору), зобов»язана надіслати такі зміни в письмовій формі іншій стороні.

При зміні чи розірванні договору, за згодою сторін, зобов»язання змінюються чи припиняються з моменту досягнення згоди сторін, а при зміні чи розірванні за рішенням суду- з дня набрання рішенням суду, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Місцевий господарський суд наведене не врахував, а відтак помилково зобов»язав відповідача продовжити термін дії договору на протязі 20-ти денного терміну з дня прийняття рішення.

Крім того, приймаючи у справі рішення, місцевий господарський суд в порушення ч.1 п.4 ст.84 ГПК України, резолютивну частину рішення виклав альтернативно, а саме зобов»язав відповідача в 20-денний термін продовжити дію договору оренди (однак, не зазначив, яким чином таке продовження має відбутись), в той же час зазначив, що у випадку ухилення відповідача від пролонгації договору, в силу вступає договір №60531 від 20.11.2009р. та діє до 31.2.2010р.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення «№14 від 18.12.2009р. та Роз»яснення ВАСУ від 10.12.1996р. №02-5\422 «Про судове рішення», зазначено, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатися альтернативно, а має бути остаточна відповідь щодо всіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Місцевий господарський суд не врахував зазначені положення Постанови Пленуму Верховного Суду та прийняв рішення з порушенням ст.84 ГПК України, що є підставою для його скасування.

Крім того, висновки місцевого господарського суду є суперечливими з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом в мотивувальній частині зроблено висновок, що оскільки відповідач в порушення п.9.4 договору на користування електричною енергією не направив споживачу за місяць до закінчення його терміну заяву про припинення його дії, то відповідно договір є продовженим на наступний рік , тобто на 2010 рік та те, що позивач сплачує за електричну енергію за чинним договором, одночасно зобов»язує відповідача продовжити термін дії договору до 31.12.2010р.

Якщо чинність договору на постачання електричної енергії встановлена в мотивувальній частині рішення суду до 31.12.2010р., то не має підстав для його продовження до 31.12.2010р.

Відповідно до ч.1, 2 ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог (а.с.175-177, Т.1), апеляційна інстанція вважає їх безпідставними, з огляду на наступне:

30.11.2009р. між ВАТ «Львівобленерго» (постачальник) та Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління ім.В»ячеслава Чорновола (споживач) укладено договір №60531 про постачання електричної енергії, відповідно до р. «Предмет договору», постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює платежі згідно з умовами цього договору.

Сторонами визначено строк дії договору до 31.12.2009р.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов»язків.

Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов»язки відповідно до договору (ч.1 ст.631 ЦК України).

Пунктом 9.4 договору, сторони узгодили, що договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його терміну, жодною із сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У термін, встановлений п.9.4 договору, постачальник електричної енергії заяву про припинення дії договору та небажання його продовження споживачу не направив, а тому відповідно договір є продовженим на наступний календарний рік до 31.12.2010р.

Покликання відповідача, що ним 2.02.2010р. споживачу направлено повідомлення про припинення електропостачання з посиланням на п.7.5 Правил користування електричної енергією та на те, що 28.01.2010р. від третьої особи надійшов лист за №15\2010 про не укладення з позивачем нового договору не заслуговують на увагу, оскільки згідно ст.629 ЦК України, договір є обов»язковим до виконання сторонами, укладений між сторонами договір не є договором на користь третьої особи, яка має право вимагати зміну чи розірвання угоди, а наявність права власності на приміщення третьої особи не є підставою для припинення дії договору, термін якого сторонами визначено у п.9.4.

Після закінчення дії договору №60531, тобто 31.12.2010р., якщо буде заява однієї із сторін про його припинення, постачальник має право укласти такий договір з власником приміщення відповідно до закону.

Покликання третьої особи в апеляційній скарзі та відповідача на п.9.7 «Особливі умови»договору на постачання електричної енергії №60531 від 20.11.2009р., як на підставу припинення дії договору є необґрунтовані, оскільки в даному пункті не вказано до якого саме договору оренди стосується ця умова, адже згідно додатку №9 до договору №60531, «Перелік об»єктів і точок комерційного обліку споживача»значаться об»єкти по вул.Ген.Чупринки, вул.Дем»янків, вул.Половича, вул.Кульчицької, вул.Краківська, вул.Новаківського у м.Львові та п.9.4 договору є обов»язковим для сторін договору та його зміст відповідає ч.1 ст.631 ЦК України.

Враховуючи, що договір про постачання електричної енергії №60531 укладений 30.11.209р. між ЗАТ «Львівобленерго»та позивачем діє до 31.12.2010р. та те, що як викладено вище апеляційним судом, такий спосіб захисту який обрав позивач не встановлено нормами цивільного та господарського кодексів України та відсутній механізм виконання такого рішення, вимоги позивача є безпідставні, до задоволення не підлягають.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується, як гарантія задоволення законних вимог позивача, а скасування заходів здійснюється судом, що розглядає справу, вжиті ухвалою суду від 12.02.2010р. заходи по забезпеченню позову належить скасувати відповідно до ст.68 ГПК України, а не вважати пункт 6 ухвали таким, що втратив чинність.

Керуючись, ст.ст.99,101,103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут соціальних технологій”, м. Львів задоволити.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 22.06.2010р. у справі №1/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Львівської області від 12.02.2010р.-шляхом заборони відповідачу - Відкритому акціонерному товариству „Львівобленерго” Львівських міських електромереж вчиняти будь-які дії по припиненню постачання електричної енергії за договором №60531 про постачання електричної енергії від 20.11.2009р. в приміщеннях навчального закладу позивача - Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола –скасувати.

3.Стягнути з Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола (79057, м.Львів, вул.Генерала Чупринки, буд.130, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23968081) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю“Інститут соціальних технологій”, (79057, м.Львів, вул.Ген.Чупринки, 130, код ЄДРПОУ 30822929) 42,50 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

5.Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя                                         Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                                     Давид Л.Л.

Суддя                                                                                                     Мурська Х.В.