Постанова № 11824151, 13.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

13.10.10                                                                                           Справа № 19/42

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецька О.Б.

розглянув матеріали апеляційної скарги ВАТ “Нафтопереробний комплекс –Галичина” за №32/10-163 від 03.09.2010р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2010р.

у справі №19/42

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Електростандарт-прибор-Україна”, м. Львів

до Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс –Галичина”, м. Львів

про стягнення 77841,55 грн.,

за участю представників:

від позивача: Доценко О.М. –головний бухгалтер (згідно доручення);

від відповідача: не з'явились.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови суду від 12.10.2010р. в склад судової колегії винесено зміни, замість судді Якімець Г.Г. введено суддю Давид Л.Л.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.04.2010р. (суддя Левицька Н.Г.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Електростандарт-прибор-Україна", м. Львів задоволено частково. З рахунку відповідача ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" на користь позивача - ТОВ "Електростандарт-прибор-Україна" стягнуто 60750,00 грн. –основного боргу, 6326,32 грн. – пені та судові витрати.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що відповідач не в повному обсязі оплатив відпущений позивачем товар по договору поставки № 29-659 від 22.08.2008р., а відтак у відповідача виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в примусовому порядку. Доказів оплати або доказів на спростування цієї заборгованості відповідачем суду не подано.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2010р. та припинити провадження у справі, мотивуючи свої доводи тим, що судом не було враховано відмінність суми заборгованості, вказаної в позовній заяві, від даних бухгалтерського обліку ВАТ "НПК "Галичина". Крім того, скаржник вважає, що дане рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки прийняте без участі представника відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, посилаючись на те, що відповідач ухилявся від виконання вимог ухвал суду, жодних заперечень та доказів на спростування заборгованості не подав.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Скаржник в судове засідання не з"явивися.

Враховуючи ту обставину, що ухвалою суду від 13.09.2010р. участь представників сторін визначено на власний розсуд, сторін не позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника скаржника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2010 року по справі № 19/42 – залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 4-7 ГПК України, судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об’єктивної істини, тобто відповідності висновків викладених у судовому акті дійсним обставинам справи, реалізується також положеннями ст. 43 ГПК України, згідно якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 22.08.2008р. між ТОВ"Електростандарт-прибор-Україна" (постачальник) та ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" (покупець) було укладено Договір поставки № 23-659 та Додаток № 1 до нього, згідно умов якого Постачальник зобов"язується поставити та передати Покупцеві у власність продукцію промислово-технічного призначення, а Покупець прийняти Товар і оплатити його вартість.

На виконання умов Договору Позивачем було відпущено Відповідачу товар –датчики контролю загазованості СГО ЭС в кількості 9 шт., загальною вартістю 67500,00 грн.

Факт поставки товару підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 1-00000001 від 03.11.2008р. та довіреністю серії ЯПГ № 340458 від 03.11.2008р(а.с.11,12).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.3. Договору, розрахунки по ньому здійснюються безготівково, шляхом перерахування Покупцем встановленої ціни на поточний рахунок Постачальника, вказаний у розділі 11 даного Договору, в строк не пізніше трьох банківських днів з дня оформлення у встановленому порядку Акта передачі –приймання Товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до даного Договору.

Пунктом 3 Додатку № 1 до Договору поставки № 29-659 від 22.08.2008р. встановлено наступний спосіб розрахунку: 10% попередня оплата, наступні 90% - на протязі десяти банківських днів з моменту переходу права власності на Товар Покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2008р. відповідачем було здійснено передоплату товару в сумі 6750,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 60750,00 грн. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

18 листопада 2008р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією, за вих. № 22 від 15.11.2008р. щодо сплати в добровільному порядку існуючої заборгованості в розмірі 74691,71 грн. грн., яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до вимог ст. 193 ГК України, яка кореспондує зі статтею 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п. 7.4. Договору за порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Оскільки Відповідач не виконав свого зобов’язання, яке полягає в оплаті вартості отриманого ним товару, позивач, на підставі п. 7.4 договору, нарахував відповідачу за період з 18.11.2008р. по 20.02.2010р. пеню в розмірі 17091,55 грн..

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафний санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано

Таким чином, місцевий господарський суд з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, правомірно задоволив позовні вимоги ТОВ "Електростандарт-прибор-Україна" про стягнення пені частково, стягнувши з рахунку Відповідача 6326,32 грн.

У відповідності до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору ( ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області у даній справі нормам матеріального та процесуального права, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2010 р. у справі № 19/42 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути місцевому господарському суду .

Головуючий суддя                                                                       Мурська Х.В.

Суддя                                                                                           Давид Л.Л.

Суддя                                                                                           Кордюк Г.Т.