Ухвала суду № 118231426, 03.04.2024, Приморський районний суд м. Одеси

03.04.2024

Справа № 522/3455/24

Провадження по справі №1-кс/522/1761/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши в режимі відеоконференції з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду його скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України, щодо невнесення Одеською обласною прокуратурою відомостей до ЄРДР за його заявою від 03.01.2024 року про вчинення злочину слідчим ТУ ДБР, розташоване в місті Миколаєві (з дислокацією в м. Одеса), в кримінальному провадженні № 1-кс/522/1310/24,

за участю:

заявника - ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду його скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України, щодо невнесення Одеською обласною прокуратурою відомостей до ЄРДР за його заявою від 03.01.2024 року щодо вчинення злочину слідчим ТУ ДБР м. Миколаєва (з дислокацією в м. Одеса), в кримінальному провадженні № 1-кс/522/1310/24,

В обґрунтування вимог заявник в судовому засіданні посилався на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, зокрема на те, що слідчий суддя ОСОБА_4 є упередженим щодо нього та його питання, оскільки раніше відмовляв у задоволенні поданої ним аналогічного роду скарги, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР (справа №522/8566/23), в той час як інший слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ухвалою від 20.05.2021 року його скаргу задовольнив (справа №522/3129/21), що просив врахувати при прийнятті рішення.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» ОСОБА_3 просив відвід слідчого судді ОСОБА_4 задовольнити.

У судове засідання, будучи належним чином повідомленим, прокурор не з`явився. Відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України, його неприбуття не є перешкодою для розгляду поданої заяви.

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав письмову заяву, в якій зазначив, що приймати участь у судовому засіданні по розгляду заяви про відвід не має можливості через службову зайнятість та давати пояснення по суті не бажає.

Суд, заслухавши думку заявника, дослідивши доводи заявленого відводу слідчому судді, доходить таких висновків.

Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

У чинному кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки судді, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», усім суб`єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР), гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Так, за суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді.

Відповідно до об`єктивного критерію необхідно визначити, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року «Веттштайн проти Швейцарії»).

З практики ЄСПЛ випливає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 передбачають принцип об`єктивності судді як необхідну умову для належного виконання останнім своїх обов`язків. Так, об`єктивність має виявлятися не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Так, серед вказаних випадків зокрема є: (а) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

У рішенні ЄСПЛ по справі «П`єрсак проти Бельгії», встановивши порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, суд зробив висновок про те, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.

Як встановлено судом, доводи заявника ОСОБА_3 щодо упередженості слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки зводяться лише до його незгоди з прийнятим слідчим суддею судовими рішеннями за попередньою його аналогічного роду скаргою, що не є безумовною підставою для відводу слідчого судді в розумінні норм чинного законодавства.

Таким чином, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого ОСОБА_3 відводу слідчому судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заявленого ОСОБА_3 відводу слідчому судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду його скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України, щодо невнесення Одеською обласною прокуратурою відомостей до ЄРДР за його заявою від 03.01.2024 року щодо вчинення злочину слідчим ТУ ДБР м. Миколаєва (з дислокацією в м. Одеса), в кримінальному провадженні № 1-кс/522/1310/24.

Керуючись ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду його скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України, щодо невнесення Одеською обласною прокуратурою відомостей до ЄРДР за його заявою від 03.01.2024 року про вчинення злочину слідчим ТУ ДБР, розташоване в місті Миколаєві (з дислокацією в м. Одеса), в кримінальному провадженні № 1-кс/522/1310/24 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси ОСОБА_5