Вирок № 11822710, 23.10.2009, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа №1-9

2009р.

В И Р О К-копія

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2009 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі головуючого-судді Кабанячого В.А.

при секретарі Литвишко В.М.

з участю прокурора Панченко Б.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_4 українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше судимого 26 квітня 1996 року Переяслав-Хм. міським судом за ч.1 ст.206 КК України до штрафу, 28.10.1996 року Переяслав-Хм. міським судом за ч.2 ст.141 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна,20.12 1999 року Переяслав-Хм. міським судом за ч.1 ст.196-1 КК України до 1 року позбавлення волі, 20.10.2003р. Переяслав-Хм. міським судом за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, іспитовий строк 2 роки, мешканця АДРЕСА_2

За ст.189 ч.3 КК України,-

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_5 українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, з погашеною у встановленому законом порядку судимістю, мешканця АДРЕСА_1

За ст.189 ч.3, 309 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

16.03.2006 року близько 14 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, з метою скоєння тяжкого злочину направленого на вимагання передачі у власність ОСОБА_3 автомобіля марки “VOLKSWAGEN CARAVELLE” д.№НОМЕР_2, технічного паспорту на вищевказаний автомобіль та генерального доручення виписаного на імя ОСОБА_6, прибули на двох автомобілях таксі в АДРЕСА_6 який належить на праві індивідуальної власності гр. ОСОБА_6.

Прибувши до АДРЕСА_6 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 безперешкодно зайшли до приміщення будинку в якому на той час знаходились потерпілі ОСОБА_6 та його син ОСОБА_7 де вищевказані особи перебуваючи між собою в злочинній змові , неправомірно, словесно з погрозою насильства, почали вимагати у потерпілих передати їм документи на автомобіль марки “VOLKSWAGEN CARAVELLE” д.№НОМЕР_2. Після того, як потерпілі відмовились передати їм документи, підсудні почали їх бити руками та ногами взутими у взуття по різним частинам тіла, заподіявши при цьому потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в передній частині тімяної області голови, крововиливу на лівій реберній дузі, два крововилива на поясниці та два садна на підборідді. Дані тілесні пошкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №155 відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень. Потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: по одному крововиливу на правому плечовому суглобі та на лівому передпліччі, забійна рана на переднє-внутрішній поверхні лівої ступні. Дані тілесні пошкодження відносяться до легких тілесних пошкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя. Не досягнувши своєї мети злочинці з місця скоєного злочину зникли на двох автомобілях таксі.

Крім цього 17 вересня 2008 року близько 8 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_2 перебуваючи в м. Переяслав-Хмельницький , Київської області, в мікрорайоні Лагері, на пустирі, що знаходиться поблизу вул. Каплунова, знайшов шість сухих головок маку, які підібрав та прийшов додому за адресою АДРЕСА_1, де взяв інгредієнти та знаряддя необхідні для приготування наркотичного засобу і повернувся на пустир де розпалив багаття, подрібнив сухі макові головки та за допомогою алюмінієвого посуду і розчинника виготовив наркотичний засіб - ацетильований опій , який набрав в одноразовий медичний шприц обємом 100 мл та сховав під комір джинсового піджака, що був одягнений на ньому, тобто незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб для власного вживання без мети збуту.

17 вересня 2008 року, близько 11 год.20 хв. працівниками Переяслав-Хм. МВ ГУМВС України Київській області, неподалік «Критого ринку» по вул. Богдана Хмельницького в м.Переяслав-Хм. був затриманий підсудний ОСОБА_2 в якого було виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц місткістю 10 мл з рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи №1415/х від 1 жовтня 2008 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом ацетильованим опієм в перерахунку на суху речовину вагою 0,4749 г, що згідно «Списку №1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочину визнав частково та показав, що він визнає свою вину частково, тому, що він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 дійсно був в АДРЕСА_3 16 березня 2006 року близько 14 годин 30 хвилин, але про передачу будь-яких автомобілів та документів на них ні з ким розмови не було, хто це робив йому не відомо, також ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вони не били.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково та пояснив, що 16.03.2006 року в обідній час він разом з ОСОБА_5 відпочивали в кафе-барі “Премєр” на автовокзалі. В цей час ОСОБА_5 зустрів свого знайомого на імя ОСОБА_1. ОСОБА_9 та ОСОБА_5 між собою про щось розмовляли, але він їх розмову не чув оскільки грала музика. Після розмови з ОСОБА_1 ОСОБА_5 викликав по телефону автомобіль “таксі”, і сказав йому, що потрібно поїхати в с. Ульянівка допомогти одному інваліду забрати документи на його автомобіль, оскільки в нього забрали машину. Він, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 сіли в автомобіль і поїхали в с. Шевченкове до вищевказаного інваліда, якого як він пізніше дізнався імя ОСОБА_3. Приїхавши в с.Шевченкове до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про щось з ним поговорив і після цього вони поїхали в с. Ульянівка. По дорозі до с. Ульянівка ОСОБА_1 розповідав їм, що цьому інваліду ОСОБА_3 потрібно допомогти забрати документи на автомобіль “Фольксваген” в одних людей, які живуть в с. Ульянівка. Коли вони проїжджали с. Пологи-Вергуни, то ОСОБА_1 показав їм автомобіль, який стояв під одним із дворів і сказав, що це і є даний автомобіль. Вони підїхали до одного із дворів на який вказав ОСОБА_1 в с. Ульянівка і зупинили автомобіль напроти цього двору. Вони вийшли з автомобіля і ОСОБА_1 їм сказав, що потрібно почекати автомобіль в якому приїде інвалід ОСОБА_3. Через декілька хвилин до них підїхав автомобіль “Жигули”, який зупинився неподалік від них, біля сільської ради. З даного автомобіля вийшов інвалід ОСОБА_3, ОСОБА_4, та хлопець на прізвисько ОСОБА_16”. Вказані хлопці підійшли до них. Із сусіднього двору вийшла жінка і вони запитали в неї чи є вдома господарі, вказавши на двір куди ми приїхали. Жінка відповіла їм, що господарі вдома. В цей час до них підійшла дівчина, яка вийшла з дому навпроти через дорогу і під час розмови з нею він дізнався, що її звуть ОСОБА_10 і запитала в нього, чи покликати господарів будинку. Після цього він, ОСОБА_4 “ОСОБА_16, інвалід ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом з ОСОБА_10 пішли до дверей будинку, а ОСОБА_1 залишився в машині. ОСОБА_10 постукала в двері, але їх ніхто не відчинив. Тоді вона сказала, що піде постукає у вікно і пішла за будинок. Він пішов з нею. Вона постукала у вікно, але їм ніхто не відповів. Він з ОСОБА_10 розмовляв біля вікна хвилин пять не повертаючись до хлопців тому він не знає, що в цей час вони робили. Через пять хвилин ОСОБА_10 залишила його і через сад кудись пішла, а він пішов до хлопців. Коли він підійшов до вхідних дверей будинку то помітив, що одна сторона дверей була відчинена. В будинку біля вхідних дверей стояли ОСОБА_4 та “ОСОБА_16”, а за ними трохи далі ОСОБА_5 та інвалід ОСОБА_3. Коли він заходив до будинку то господар будинку кричав та хватаючись за серце сповз під стіною на підлогу, лежав та продовжував кричати. Також на кухні кричав і його син. В цей час інвалід ОСОБА_3 розмахував своєю милицею наносячи несильні удари господарю будинку та кричав тому, щоб він віддав документи на автомобіль. В цей момент з будинку вибіг на вулицю син господаря і кудись побіг. Він сказав ОСОБА_3, щоб він припинив махати своєю милицею і, що їм пора їхати. Вони залишили господаря в будинку і всі пішли до автомобілів. Він бачив, як господар будинку вийшов на вулицю та підійшов до сусідки запитавши її чи запамятала вона номера автомобілів. Вони сіли в ті самі автомобілі на яких приїхали і поїхали в м.Переяслав-Хмельницький по дорозі завізши ОСОБА_1 в с. Шевченкове.

Крім цього підсудний ОСОБА_2 пояснив, що 17 вересня 2008 року він в м. Переяслав-Хмельницький , в мікрорайоні Лагері, на пустирі, знайшов шість сухих головок маку, які підібрав та прийшов додому за адресою АДРЕСА_1 де взяв інгредієнти та знаряддя необхідні для приготування наркотичного засобу і повернувся на пустир де розпалив багаття і виготовив наркотичний засіб для власного вживання. Наркотичний засіб набрав в одноразовий медичний шприц та сховав під комір свого джинсового піджака. В цей же день його затримали працівники міліції і вилучили наркотичний засіб.

Крім часткового визнання своєї вини підсудними ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , вина їх повністю доказана у встановленому судом обсязі.

Потерпілий ОСОБА_6 пояснив , що приблизно у листопаді 2005 року він зустрів в с. Шевченкове Переяслав-Хмельницького району свого знайомого ОСОБА_3, з яким він розговорився та сказав йому, що хоче придбати своєму старшому сину ОСОБА_9 автомобіль. Він йому сказав, що треба їхати в м. Ровне де машини дешевше ніж у м. Києві та пообіцяв йому поїхати разом з ним показати де знаходиться базар. 19 листопада 2005 року він разом з своїм сином ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_12, на своєму автомобілі марки “АЗЛК-2140” поїхали в м. Рівне. Останнього він попросив, щоб він допоміг пригнати автомобіль, який вони придбають, додому, так як його син ОСОБА_9 був за кермом його автомобіля марки “АЗЛК-2140”. З собою він взяв гроші у сумі 3800 доларів США. 20.11.2005 року вони приїхали у м. Рівне, але там взнали, що автомобільного базару в цей день не було. Тоді ОСОБА_3 запропонував їхати в м. Луцьк Волинської області і там придбати автомобіль. Коли вони приїхали на базар в м. Луцьк то там знайшли автомобіль “VOLKSWAGEN CARAVELLE” д.№НОМЕР_2 та вирішили його придбати. Власник даного автомобіля ОСОБА_13 хотів за автомобіль 4100 доларів США. У нього не вистачало 300 доларів США і йому ОСОБА_3 запропонував в борг дану суму і сказав, щоб доручення оформили і на нього і на його сина ОСОБА_9. Він погодився і вони так і зробили. З власником автомобіля він повністю розрахувався і вони оформили автомобіль за генеральним дорученням. Після цього вони повернулись додому і в середині грудня 2005 року він вже віддав борг ОСОБА_3 в сумі 300 доларів США.

16.03.2006 року близько 14 год. 30 хвилин він знаходився дома з своїм сином ОСОБА_6 В цей час його розбудив його син та сказав, що в двері хтось гупає. Він разом з ним вийшов до веранди та побачив, що двері вибиті і до будинку зайшли пять невідомих йому чоловіків та ОСОБА_3. У одного з невідомих він побачив у руці пістолет, якої моделі він не розбирається. Даний чоловік підійшов до нього, схопив його та приставив до голови пістолет і сказав йому, що зараз його вбє. Ще два чоловіки схопили його сина ОСОБА_6 та держали його і один з них витіг у його сина з лівої кишені штанів мобільний телефон марки “Сіменс-S-75” та забрав його. Після цього він прибрав рукою пістолет від голови, тоді до нього підбіг ще один чоловік, схопив кухонного ножа, який лежав на столі у веранді і приставив йому до шиї, і сказав, що відріже голову. В цей час його син почав кричати, кликати на допомогу і два чоловіки які його тримали почали його бити руками та ногами по тулубу та затуляти рота ганчіркою. Після цього до нього підійшов один з нападників, який стояв разом з ОСОБА_3 біля дверей та сказав йому, щоб він дав йому документи на автомобіль “VOLKSWAGEN CARAVELLE”. Він сказав, що документи йому не дасть. Після цього їх поклали на долівку і з ними залишився цей чоловік який запитував про документи та ОСОБА_3. Останній почав бити його та сина своїм ціпком по тулубу по черзі, і вимагав, щоб він віддав йому документи на автомобіль. Він йому відмовив і тоді той чоловік який залишався біля них разом з ОСОБА_3, почав його бити ногами. В цей час ОСОБА_3 також пішов в середину будинку і з ними залишився лише один чоловік, який стояв біля нього. Тоді його син ОСОБА_6 швидко піднявся та вибіг на двір і утік. Після чого цей чоловік, який залишався біля нього сказав своїм товаришам, що потрібно тікати. Після цього вони всі вибігли на двір та сіли у два автомобіля і поїхали. Коли він повернувся до будинку та оглянув дім то виявив, що з будинку зник його мобільний телефон марки “Самсунг-Х-100” та кухонний ніж, яким йому погрожували.

Потім приїхали працівники міліції, яких викликав його син ОСОБА_14, яким вони розповіли про те, що трапилось. Пізніше йому розповів його син, що коли на них напали невідомі то він так перелякався, що справив свої природні потрібності у штани.

16.03.2006 року близько 14 год. 30 хвилин тілесні ушкодження в його будинку йому завдавали ОСОБА_3, а саме він завдав йому близько 5-ти ударів своєю палицею по голові та по плечу, чоловік якого він упізнав у протоколі предявлення фотознімків ОСОБА_4 забрав мобільний телефон “Сіменс-S-75”, який належить його сину ОСОБА_7 і запихав йому у рот ганчірки та наніс кілька ударів руками по голові сину, а також вимагав у нього документи на автомобіль “Фольксваген”, чоловік якого він упізнав під час предявлення особи для впізнання ОСОБА_1 приставляв до його шиї кухонного ножа, чоловік якого він упізнав під час предявлення особи для впізнання ОСОБА_2 вимагав від нього документи на автомобіль “Фольксваген” і пару раз кулаком ударив його по голові, а потім знаходився біля вхідних дверей будинку не випускаючи його та його сина на вулицю, пятий чоловік який знаходився в його будинку зросту близько 180 см., короткострижений, волосся світлого кольору, фізично розвинений, на вигляд йому 25 років приставляв до його голови пістолет.

Потерпілий ОСОБА_6 . дав аналогічні пояснення на досудовому слідстві.

Свідок ОСОБА_15 на досудовому слідстві пояснив, що 19 листопада 2005 року він разом з своїм батьком, ОСОБА_3 та ОСОБА_12, на автомобілі марки “АЗЛК-2140”, який належить його батьку поїхали в м. Рівне, він керував автомобілем. ОСОБА_12 попросили, щоб він допоміг пригнати автомобіль, який вони придбають, додому, так як його батько інвалід та автомобілем не керує. ОСОБА_3 поїхав з ними для того, щоб показати де знаходиться ринок. З собою батько взяв гроші у сумі 3800 доларів США. 20.11.2005 року вони приїхали у м. Рівне, але там взнали, що автомобільного базару в цей день не було. Тоді ОСОБА_3 запропонував їхати в м. Луцьк Волинської області і там придбати автомобіль. Коли вони приїхали на базар в м. Луцьк то там знайшли автомобіль “VOLKSWAGEN CARAVELLE” д.№НОМЕР_2 та вирішили його придбати. Власник даного автомобіля ОСОБА_13 хотів за автомобіль 4100 доларів США. У батька не вистачало 300 доларів США і йому ОСОБА_3 запропонував в борг дану суму і сказав, щоб доручення оформили на нього і на ОСОБА_15. Батько погодився і вони так і зробили. З власником автомобіля батько повністю розрахувався і вони оформили автомобіль за генеральним дорученням. Після цього вони повернулись додому і в середині грудня 2005 року батько віддав борг ОСОБА_3 в сумі 300 доларів США. Гроші ОСОБА_3 батько віддав в його присутності.

17.03.2006 року близько 13 години він приїхав додому та йому його рідні розповіли, що 16.03.2006 року на його батька та меншого брата було скоєно напад. Нападників було пятеро разом з ОСОБА_3. Вони забрали дві мобілки та вимагали передачі їм документів на їх автомобіль “VOLKSWAGEN CARAVELLE”.(Том1а.с.201-200)

Свідок ОСОБА_16 на досудовому слідстві пояснив, що в січні на початку 2006 року в с. Шевченкове Переяслав-Хмельницького району він зустрів свого знайомого ОСОБА_3 і він сказав йому, що потрібно проїхати до одних людей і забрати його мікроавтобус “Фольксваген”. Після цієї розмови пройшло кілька місяців. І коли він здавав на початку березня 2006 року в Переяслав-Хмельницькому ДПУ сесію, то зустрів на зупинці біля університету ОСОБА_5, він йому сказав, що є одне питання яке потрібно вирішити і вони домовились, що коли у нього буде вільний час він йому пізніше зателефонує. Через один день він йому зателефонував і вони ввечері домовились зустрітись у нього дома. ОСОБА_5 приїхав на автомобілі марки “Жигулі” разом з двома хлопцями, одного з яких імя ОСОБА_17, оскільки він представився. Вони усі пішли до ОСОБА_3. Коли вони прийшли до ОСОБА_3, то він розповів хлопцям, що йому потрібно забрати свій мікроавтобус “Фольксваген”. Хлопці сказали, що подивляться, що можна зробити. На слідуючий день 16.03.2006 року він був в м.Переяслав-Хмельницький і йому на мобільний телефон передзвонив ОСОБА_17 і сказав, щоб він підійшов до них на автовокзал до кафе “Жовток”, бо будуть їхать до ОСОБА_3 вирішувати його питання. В домовлений час вони зустрілися в кафе і поїхали на двох автомобілях “Деу” бірюзового кольору та “Жигулі” темнобордового кольору до ОСОБА_3 автомобілі “Деу” знаходився ОСОБА_5, ОСОБА_17 “ОСОБА_33” та водій на прізвисько “ОСОБА_34”, в автомобілі “Жигулі” знаходився ОСОБА_4, ОСОБА_16 на прізвисько ОСОБА_16. Коли вони приїхали до ОСОБА_3 то він сів в автомобіль ”Жигулі” і вони усі поїхали в с. Ульянівка. В с. Ульянівка вони приїхали близько 15 години, він з машини не виходив, а усі інші хлопці вийшли та підійшовши до вхідних дверей одноповерхового будинку, подивились в вікна і після розмови з господарями він побачив, як ОСОБА_5 ногою з одного удару вибив вхідні двері будинку. В будинок зайшли усі хлопці, через кілька хвилин він побачив як з будинку вибіг невідомий йому молодий хлопець, який побіг за хату. Хлопці, які зайшли в будинок перебували там близько 10 хвилин. Коли вони вийшли, то вони усі поїхали в с. Шевченкове де висадили ОСОБА_3, а потім поїхали в м.Переяслав-Хмельницький. По дорозі хлопці розповідали, що такого “барана” вони не бачили.

Через день після цього він зустрівши ОСОБА_3 помітив, що на його палиці не має резинки.

Свідок ОСОБА_10 на досудовому слідстві пояснив, що 16.03.2006 року в обідній час до нього підійшли на вокзалі два молодих чоловіка, один з яких був ОСОБА_4, а інший на прізвисько ОСОБА_16”. Вони попросили його зїздити в с. Шевченкове. Він погодився і вони у трьох на його автомобілі НОМЕР_1 бордового кольору поїхали в с. Шевченкове. Приїхавши в с .ОСОБА_2 вони там забрали якогось інваліда, який був з палицею і поїхали в с. Ульянівка. Коли вони знаходились в с. Шевченкове, то він помітив що позаду них їхав автомобіль “Деу”, вікна даного автомобіля були тоновані і тому хто там знаходився він не бачив. Приїхавши в с. Ульянівка він зупинився між школою та сільською радою, ОСОБА_4 ОСОБА_16 та невідомий йому інвалід вийшли з автомобіля і пішли у невідомому йому напрямку, а він залишився в автомобілі. В с. Ульянівка автомобіль “Деу” зупинився позаду його автомобіля і з нього вийшли троє молодих хлопців, які йому були невідомі, вони теж пішли у невідомому йому напрямку. ОСОБА_4 ОСОБА_16 та невідомий йому інвалід повернулись приблизно через 15 хвилин і вони поїхали назад в м.Переяслав-Хмельницький, а по дорозі завезли в с. Шевченкове інваліда. Коли вони їхали додому, то по дорозі його автомобіль обігнав вищевказаний автомобіль “Деу”. (Том1а.с.213)

Свідок ОСОБА_18 на досудовому слідстві пояснив, що він займається таксуванням по м.Переяслав-Хмельницький та районі. 16.03.2006 року близько 14 години він знаходився на своєму автомобілі “Деу” на автостанції в м.Переяслав-Хмельницький. В цей час до нього підійшли пятеро хлопців і попросили щоб він відвіз їх в с. Ульянівка. На що він відповів їм, що всіх пятьох він не візьме. Тоді двоє з них пішли до іншої машини, що таксувала, це був автомобіль марки ВАЗ 2101 червоного кольору, а троє з них сіли до нього в автомобіль. Після чого вони поїхали в с. Ульянівка. По дорозі ці хлопці нічого між собою не говорили, а ті двоє, що сіли в інший автомобіль таксі їхали спереду нього. Заїхавши в с. Мала Каратуль вони підїхали до будинку, який знаходиться по центральній вулиці села, перша від зупинки, якщо їхати в напрямку с. Ульянівка, з правої сторони. Після чого з таксі, яке їхало перед ним вийшли вказані хлопці і пішли до вищевказаного будинку, потім повернулися разом з якимось чоловіком, який мав вади ходьби і був з палицею. Всі разом вони сіли до автомобіля таксі і вони поїхали в с. Ульянівка. Заїхавши в саме село йому сказали, щоб він їхав за адресою вул. Радянська , 26. Підійшовши до вказаного будинку всі вийшли, як із його автомобіля так із автомобіля таксі, який їхав попереду і пішли до вищевказаного будинку, а він залишився чекати їх в автомобілі. Десь через 15 хвилин вони всі вийшли та сіли в автомобілі, після чого поїхали в м.Переяслав-Хмельницький. Завезли того чоловіка з палицею в с. Мала Каратуль. Приїхавши в м.Переяслав-Хмельницький вони йому сказали, щоб він відвіз їх до кафе-бару “Корчма” і там їх висадив. Вказане червоне таксі також підїхало до “Корчми” і також висадило тих пасажирів.

Свідок ОСОБА_12 на досудовому слідстві пояснив, що 19 листопада 2005 року він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_15, на автомобілі марки “АЗЛК-2140”, який належить ОСОБА_6 поїхали в м. Рівне, він керував автомобілем по черзі з ОСОБА_15. Вони попросили, щоб він допоміг пригнати автомобіль, який вони придбають. 20.11.2005 року вони приїхали у м. Рівне, але там взнали, що автомобільного базару в цей день не було. Тоді вони поїхали в м. Луцьк Волинської області, щоб там придбати автомобіль. Коли вони приїхали на базар в м. Луцьк то там знайшли автомобіль “VOLKSWAGEN CARAVELLE” д.№НОМЕР_2 та ОСОБА_15 попросив його подивитись автомобіль, в якому він стані, чи можна його купити. Власник даного автомобіля хотів за автомобіль 4100 доларів США. Коли він оглянув даний автомобіль то сказав, що можна придбати цей автомобіль. Після того як автомобіль переоформили вони всі поїхали додому, він керував придбаним автомобілем.

Допомогти пригнати автомобіль його попросив ОСОБА_6, який сказав йому, що він буде купляти автомобіль. З власником автомобіля розраховувався ОСОБА_15. Під час даної поїздки ОСОБА_3 показував їм дорогу, і купляв собі воду та цигарки, яку участь ОСОБА_3 приймав при купівлі ОСОБА_15 автомобіля йому невідомо. Автомобіль на якому вони їхали та той, що він приганяв з м. Луцьк заправляв ОСОБА_23.Том1(а.с.218-219).

Засуджений ОСОБА_4 на досудовому слідстві пояснив, що він дійсно 16.03.2006 року разом з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 їздили в с. Ульянівка для того, щоб забрати автомобіль та документи на нього, який належить ОСОБА_3, але коли вони туди приїхали та зайшли до будинку то там був похилого віку чоловік та молодий хлопець, з ними вони розмовляли стосовно того, щоб забрати документи на автомобіль і під час цього ніхто не бив власників будинку. Після того як вони з ними порозмовляли то звідти пішли та поїхали до м.Переяслав-Хмельницький.

Засуджений ОСОБА_5 на досудовому слідстві пояснив, що він нікого не бив і взагалі ОСОБА_6 ніхто не бив. В кінці лютого чи на початку березня 2006 року до нього підійшов ОСОБА_16, який проживає в АДРЕСА_7 і попросив, щоб він допоміг його сусіду ОСОБА_3 вирішити проблему, а саме, ОСОБА_3 дав якимось людям свій автомобіль і вони не віддають його, а також забрали документи на даний автомобіль. Після чого ОСОБА_16 знову до нього підійшов приблизно через тиждень і запитав чи він погоджується вирішити дане питання, і він погодився. Вони наступного дня з ОСОБА_16 поїхали до ОСОБА_3 ОСОБА_3 розповів, що півроку тому назад він купив бус “Фольксваген” за свої власні кошти і в звязку з тим, що він не має посвідчення водія і він інвалід то дав даний транспорт своєму знайомому для того, щоб той його возив, але даний чоловік забрав у нього мікроавтобус “Фольксваген” і не повертає. В середині березня 2006 року він разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_2 знаходились в кафе-барі “Експрес-Прем”єр” і до них підійшли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_4 і вони вирішили проїхати до ОСОБА_3 в с. Шевченкове .Тоді вони вийшли з кафе-бару “Експрес-Прем”єр” і ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_4 сіли в автомобіль таксі „ВАЗ-2101” темно-червоного кольору, а він зупинив автомобіль “Деу” за кермом якого був ОСОБА_18 і в даний автомобіль крім нього ще сіли ОСОБА_16 та ОСОБА_2 Вони двома автомобілями спочатку заїхали в с. Шевченкове де ОСОБА_3 розповів про ситуацію з його мікроавтобусом ОСОБА_4 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 і дуже просив, щоб вони йому допомогли повернути автомобіль і щоб його зараз же звозили в с. Улянівка до тих людей які забрали його автомобіль. Підїхавши до будинку де проживають дані люди в с. Ульянівка з автомобіля де їхав він вийшли він та ОСОБА_2, а з іншого спочатку вийшов один ОСОБА_3 Він з ОСОБА_3 пішли до вхідних дверей в будинок в якому як розповів ОСОБА_3 проживають люди, які забрали його мікроавтобус, а ОСОБА_2 залишився на вулиці. Підійшовши до дверей, до них підійшла невідома йому жінка і сказала їм, що власники даного будинку знаходяться вдома і вона почала стукати у вікна та двері після чого з середини будинку вони почули нерозбірливу мову якогось чоловіка, але двері їм ніхто не відчинив і вони були зачинені. Тоді він їх вдарив плечем і вони відчинились, він з ОСОБА_3 зайшли в будинок, в будинку був чоловік похилого віку та його син. ОСОБА_3 їх запитав де знаходиться старший син, але вони нічого не відповіли, тоді він їх запитав де знаходяться документи на мікроавтобус на що вони знову мовчали, а невідомий йому чоловік похилого віку перебував в стані алкогольного спяніння оскільки це було видно по його поведінці, після чого ОСОБА_3 пару раз вдарив даного чоловіка костилем. Через декілька хвилин в будинок зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_4 і вони також почали запитувати де старший син , де його можна знайти і коли він буде, але вони нічого не відповідали. ОСОБА_2 в будинок не заходив, він на вулиці розмовляв з невідомою жінкою яка стукала у вікна та двері даного будинку. Порозмовлявши ще трохи з господарями даного будинку, вони після того як вони знову нічого не сказали поїхали звідти. ОСОБА_16 сказав їм їхати в с. Пологи Вергуни, оскільки у нього була інформація, що там знаходиться вищевказаний мікроавтобус. Приїхавши в дане село під двором одного з будинків вони побачили вказаний мікроавтобус. ОСОБА_3 пояснив господарям цього будинку, що цей мікроавтобус належить йому, на що господарі даного будинку ніяких заперечень не казали і сказали, що в будь-який момент він може його забрати. Після чого вони завезли ОСОБА_3 в с. Шевченкове, а самі поїхали в м.Переяслав-Хмельницький. Ножа, пістолета та мобільного телефону в будинку в с. Ульянівка він не бачив.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працює старшим оперуповноваженим Переяслав-Хм. МВ. 17 вересня 2008 року він разом із оперуповноваженим ОСОБА_19 їхали автомобілем по вул. Б.Хмельницького в м.Переяслав-Хм. в напрямку «Критий ринок».Проїхавши перехрестя вул. ОСОБА_20 та Покровської вони помітили що по тротуару йде раніше неодноразово судимий за наркотики ОСОБА_2З метою перевірки вказаного громадянина, вони зупинили автомобіль, після чого запитали у ОСОБА_2 чи має він при собі заборонені речі та предмети, під час розмови вони помітили у ОСОБА_2 під коміром джинсового піджака край одноразового шприца. Після чого запросили понятих, та в їх присутності оглянули ОСОБА_2 та вилучили в нього шприц з речовиною коричневого кольору. ОСОБА_2 пояснив, що в шприці знаходиться наркотичний засіб - ацетильований опій який він приготував, в цей же день, для власного вживання.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що 17.09.2008 року його запросили працівники міліції бути понятим при огляді громадянина ОСОБА_2При огляді вказаного громадянина , із-за коміра джинсового піджака в який він був одягнений вилучили одноразовий медичний шприц наповнений рідиною коричневого кольору. Як пояснив ОСОБА_17 в шприці знаходилась наркотична сировина - ацетильований опій, який він приготував для власного вживання.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні дав аналогічні пояснення.

З протоколів предявлення фотознімків для впізнання та протоколів предявлення особи для впізнання, вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказали на ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як на осіб, які 16.03.2006 року близько 14 год. 30 хв. перебували в їхньому будинку по АДРЕСА_3(Том1а.с.160-172)

З протоколу огляду місця події від 16.03.2006 року та план-схеми до нього, вбачається, що було оглянуто будинок АДРЕСА_3 який належить ОСОБА_23 та встановлено порушення порядку речей в будинку та пошкодження вхідних дверей внаслідок взлому (т.1 а.с.18-24).

З висновку судово-медичної експертизи №155 від 14.04.2006 року , вбачається, що у ОСОБА_7 виявлені слідуючі тілесні ушкодження: крововилив в передній частині тімяної області голови, крововилив на лівій реберній дузі, два кровиливи на поясниці та два садна на підборідді і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Том 1(а.с.125).

З висновку судово-медичної експертизи №156 від 14.04.2006 року , вбачається, що у ОСОБА_6 виявлені слідуючі тілесні ушкодження : по одному крововиливу на правому плечовому суглобі та на лівому передпліччі, забійна рана на переднє-внутрішній поверхні лівої ступні і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Том 1 (а.с.127).

Зі звіту про експертну оцінку транспортного засобу від 14 червня 2006 року , вбачається, що вартість поданого на дослідження автомобіля НОМЕР_2, становить 13231 грн.00.коп.( а.с.132-133).

З протоколу предявлення особи для впізнання по фотографіях від 17.03.2006 року, вбачається, що ОСОБА_6, якому було предявлено для впізнання три фотографії осіб чоловічої статі, та запропоновано серед них впізнати будь-кого. На фотографії під №2, ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_1, та пояснив, що це саме той чоловік, який 16 березня 2008 року близько 14 год.30 хв. напав на нього в його власному будинку (т.1 ас.176).

З протоколу предявлення особи для впізнання по фотографіях від 17.03.2006 року, вбачається, що ОСОБА_7, якому було предявлено для впізнання три фотографії осіб чоловічої статі, та запропоновано серед них впізнати будь-кого. На фотографії під №2, ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_1, та пояснив, що це саме той чоловік, який 16 березня 2008 року близько 14 год.30 хв. напав на нього та його батька в їх будинку. (т.1 ас.176).

З протоколу предявлення особи для впізнання по фотографіях від 7.04.2006 року, вбачається, що ОСОБА_6, якому було предявлено для впізнання чотири особи чоловічої статі, та запропоновано серед них впізнати будь-кого. Під №3, ОСОБА_24 впізнав ОСОБА_1, та пояснив, що це саме той чоловік, який 16 березня 2008 року близько 14 год.30 хв. напав на нього в його власному будинку. (т.1 ас.177).

З протоколу предявлення особи для впізнання по фотографіях від 7.04.2006 року, вбачається, що ОСОБА_24, якому було предявлено для впізнання чотири особи чоловічої статі, та запропоновано серед них впізнати будь-кого. Під №3, ОСОБА_24 впізнав ОСОБА_1, та пояснив, що це саме той чоловік, який 16 березня 2008 року близько 14 год.30 хв. напав на нього в його будинку. (т.1 ас.178).

З протоколу предявлення особи для впізнання по фотографіях від 7.04.2006 року, вбачається, що ОСОБА_7, якому було предявлено для впізнання чотири особи чоловічої статі, та запропоновано серед них впізнати будь-кого. Під №3, ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_1, та пояснив, що це саме той чоловік, який 16 березня 2008 року близько 14 год.30 хв. напав на нього та його батька в їх будинку. (т.1 ас.179).

З протоколу огляду місця події від 17.09.2008 року вбачається, що у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц обємом 10 мл з рідиною темного кольору. (том.4 а. с. 6-8).

З висновку судово-хімічної експертизи №1415/х від 1.10.2008 року вбачається, що подана на дослідження рідина обємом 11,2 мл містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено опій-ацетильований. Маса ацетильованого опію в рідині обємом 11,2 мл. В перерахунку на суху речовину становить 0,4749 г (маса вказана згідно даних попереднього дослідження, викладених у висновку спеціаліста №1756 від 18.09.2008 року).

Наведені докази суд вважає достовірними оскільки вони знаходяться у взаємозвязку і в своїй сукупності підтверджують подію і обставини вчиненого злочину.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_1 та ОСОБА_2, свою вину визнали частково, вина їх в скоєнні злочину, повністю доказана у встановленому судом обсязі. Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 3 серпня 2007 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 засуджені за ст.189 ч.3 КК України, за те, що разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 16.03.2006 року незаконно вимагали у потерпілого ОСОБА_6 передачі у власність ОСОБА_3 автомобіля“VOLKSWAGEN CARAVELLE”.На даний час вирок суду ніким не скасовано. Суд вважає, що підсудні заперечення своєї вини використовують з метою уникнути відповідальності за вчинене.

Злочинні дії підсудного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.3 ст.189 КК України, як умисні дії, які виразились у вимозі передачі чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинене повторно.

Злочинні дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст.309 ч.2 КК України, як умисні дії, які виразились в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст.307 КК України.

Заявлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 10000 грн.00 коп. та матеріальної шкоди на суму 1120грн. 00 коп., а також заявлений потерпілим ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 10000 грн.00 коп. залишити без розгляду , оскільки потерпілі не визначились з цивільним відповідачем. При цьому суд розяснює цивільним позивачам, що згідно ст.28 КПК України, вони мають право предявити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

При обранні міри покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд приймає до уваги тяжкість вчиненого злочину, особи підсудних, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, є потерпілим від аварії на ЧАЕС, підсудний ОСОБА_2 раніше судимий, але судимість погашена у встановленому законом порядку, їх характеристику і вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 міру покарання у вигляді позбавлення волі, а підсудному ОСОБА_1 без відбуття покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.323,323 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 за ч.3 ст.189 КК України до 5 (пяти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання в основній частині з випробуванням протягом іспитового строку терміном 3 (три)роки.

На підставі ст.76 КК України зобовязати його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи. Повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи чи навчання та періодично зявлятись на реєстрацію в ці органи.

Міру запобіжного заходу залишити попередню: підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 за ч.3 ст.189 КК України до 5 (пяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст.309 ч.2 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточну міру покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити 5 (пять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 утримання під вартою з 30.04.2006 року по 13.10.2006 року.

Строк відбування покарання відраховувати з 5 вересня 2009 року.

Міру запобіжного заходу залишити попередню: утримання під вартою в державному департаменті з виконання покарань .

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди на суму 10000 грн.00 коп. та матеріальної шкоди на суму 1120грн. 00 коп. - залишити без розгляду.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди на суму 10000 грн.00 коп. - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, р/р №35222002000460 в УДК у Київської області, МФО821018, код 25574713 345 гр.18 коп. за проведення судово - хімічної експертизи.

Речові докази по справі : медичний шприц ємністю 10 мл із рідиною коричневого кольору знищити.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб, засудженими з моменту вручення їм копії, іншими учасниками процесу з моменту його проголошення до Апеляційного суду Київської області через міськрайонний суд.

Суддя : підпис.

З оригіналом згідно.

СУДДЯ :