Постанова № 11822092, 06.10.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.10.2010 р.                                                             справа №43/115

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

за участю представників сторін: від позивача:Міщенко І.М. - довір. №121/09/10 від 20.09.10р. Лобинцева В.М. - довір. № 129/10/10 від 04.10.10р.,

від відповідача:Співак О.Є. - довір. 539/0109 від 24.12.09р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від27.07.2010 року по справі№43/115 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Акку-енерго" м.Київ дозакритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" м.Макіївка простягнення 362 422, 92 грн. В С Т А Н О В И В: Господарський суд Донецької області (суддя Зубченко І.В.) рішенням від 27.07.10р. у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Акку-енерго»м. Київ (далі –ТОВ «Акку-енерго») до закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод»м. Макіївка (далі –ЗАТ «Макіївський металургійний завод») про стягнення суми заборгованості у розмірі 362422, 92 грн., в тому числі: основного боргу у розмірі 280770, 30грн., 3% річних у розмірі 12807, 74грн., інфляційних витрат у розмірі 63734, 86 грн., пені у розмірі 5110, 02 грн. відмовив за недоведеністю. Господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту порушення з боку відповідача строку виконання зобов’язання за договором. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 27.07.10р. скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову через відсутність доказів направлення рахунків відповідачу до звернення з позовом. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції 2.06.2008р. між ЗАТ «Макіївський металургійний завод»(замовник) та ТОВ «Акку-енерго»(підрядник) був укладений договір підряду № 22/05/08/ДО/803/08, строком дії до 31.12.2008р. (п.15.3 договору).

За умовами договору підрядник зобов’язався виконати в порядку та на умовах договору роботи з капітального ремонту ЦРП-ІІІ з зміною акумуляторної батареї (кошторис № 1271) замовника (п.1.1). Замовник зобов’язався надати підряднику об’єкт для проведення робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені договором (п.1.2).

Сторони узгодили наступний порядок розрахунків: замовник протягом 7 банківських днів від дати підписання договору перераховує авансовий платіж на розрахунковий рахунок підрядника в сумі 25% вартості робіт за дійсним договором (п.3.1.), яка складає 93590,10грн.з ПДВ (п. 4.1. договору). Оплата замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісяця) протягом 45 днів від дати підписання замовником актів КБ-2в з прикладанням до актів КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних. У разі, порушення підрядником надання замовнику актів КБ-2в, передбачених п.7.1.10. договору, строк оплати таких робіт складає 60 днів від дати акцепту замовником актів КБ-2в з прикладанням до акту КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних (п. 4.2. договору).

Судом надана правильна правова оцінка договору, як договору підряду, який регулюється нормами глави 61 Цивільного кодексу України: відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що строк здійснення остаточного платежу пов’язаний з моментом підписання сторонами акту здачі-прийомки робіт, довідки про вартість виконаних робіт та отриманням відповідачем рахунку та податкової накладної.

Пункт 4.2 договору такої залежності строку оплати від отримання рахунку та податкової накладної не містять, оскільки передбачає, що оплата Замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісяця), строком сорока п'яти днів від дати підписання Замовником актів КБ-2 з додатками, підтвердженими довідками ф. КБ-3, на підставі наданих Підрядником рахунків та податкових накладних.

Позивачем доведено належними доказами виконання у вересні 2008р. робіт на суму 374 360, 40грн. (підписані сторонами акт прийому виконаних підрядних робіт ф.КБ-2 та довідка про вартість робіт (ф.№ КБ-3), та їх прийняття відповідачем без зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив,якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що передбачені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Надання рахунку та податкової накладної не є такою дією, без вчинення якої замовник не міг виконати свого обов’язку з оплати виконаних підрядних робіт, оскільки сума (вартість) робіт визначена сторонами в акті ф.КБ-2 та довідці ф.КБ-3, а строк оплати встановлений від дати підписання зазначених акта та довідки (п.4.2 договору).

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що мало місце прострочення кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Тому у відповідача виникло зобов’язання з оплати виконаних робіт протягом 45 днів з дати підписання акту виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. та довідки про вартість цих робіт (01.10.2008р.).

Відповідно до 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 280770, 38грн. (вартість виконаних робіт з врахуванням сплаченого авансового платежу); заборгованість в такому розмірі відповідачем не спростована та визнана останнім шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2010р. (а.с. 110).

Позивачем також з врахуванням умов п.10.2 договору та відсутністю заяви відповідача про застосування строку позовної давності обґрунтовано нараховано пеню в розмірі 5110, 02грн. за період з 15.11.2008р. по 15.05.2009р.

Обов’язок відповідача сплатити інфляційні витрати та 3% річних за користування чужими коштами передбачений ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому нарахована позивачем сума інфляційних витрат –63734, 86 грн. та 3% річних –12807, 74 грн. також підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Акку-енерго»м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.07.10р. у справі №43/115 скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Акку-енерго»м. Київ задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод»(Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, код ЄРПОУ 33185989, р/р 260023107491/980 у АКБ «ЮНЕКС»м. Київ, МФО 322539) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Акку-енерго»м. Київ (юридична адреса: м. Київ, вул. Полярна, 12-А, поштова адреса: м. Київ, вул. І. Лепсе, 4, корп. 20, код ЄРПОУ 31902769, р/р 26006027249071 у Київській міській філії Укрсоцбанка м. Києва, МФО 322012) заборгованість у сумі 362422, 92 грн., в тому числі: основний борг –280770, 30 грн., три процента річних –12807, 74грн., інфляційні витрати –63734, 86 грн., пеня –5110, 02грн., державне мито в сумі 3624, 23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 1 812, 12 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 6 прим.

          2. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          1. ДАГС

1. гос. суд Дон. обл.