Рішення № 118215600, 27.03.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/77/24

Провадження № 2/522/50/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

27 березня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Байчура А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного виконавця Єфіменко Дениса Олеговича, Приватного нотаріуса Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2024 року позивач звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного виконавця Єфіменко Дениса Олеговича, Приватного нотаріуса Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 29 січня 2021 року було вчинено виконавчий напис за № 16521 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» заборгованості у розмірі 18 620,00грн. На підставі чого, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денисом Олеговичем відкрито відповідне виконавче провадження № 64535921.

На думку позивача спірний виконавчий напис не підлягає виконанню, з підстав його вчинення з порушенням встановленої процедури. ОСОБА_1 зазначає, що повідомлень про прострочення виконання умов кредитного договору від відповідача вона не отримувала, а заборгованість позивача перед банком не є безспірною, адже в супереч вимогам законодавства, нотаріусу не надано договір між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» посвідчений нотаріально.

Крім того, позивач просить стягнути з ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» на свою користь суму стягнутих коштів в межах виконавчого провадження № 64535921 в розмірі 18620,00 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3500,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 січня 2024 року матеріали цивільної справи були передані для розгляду по суті судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 08 січня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 14 лютого 2024 року.

06лютого 2024року відпредставника позивача ОСОБА_3 до судунадійшла заявапро розгляд справи, призначений на 14 лютого 2024 року без участі позивача, крім того зазначено, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Всіх учасників процесу було повідомлено про призначення судового засідання за допомогою оголошення про виклик особи та направлено судові повістки поштою. Поштові повідомлення від ТОВ Фінансова компанія "Фінанс Інновація", приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменко Дениса Олеговича та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У зв`язку зі знаходженням судді ОСОБА_2 на лікарняному, розгляд справи відкладено на 27 березня 2024 року.

У судове засідання 27 березня 2024 року учасники процесу не з`явилися. Про час, дату і місце судового засідання повідомлялися належним чином. У матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача, позивач проти винесення заочного рішення не заперечує. Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, прийнявши до уваги докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 29 січня 2021 року було вчинено виконавчий напис за № 16521 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» заборгованості у розмірі 14 660,00грн.

Вказаний виконавчий напис звернуто стягувачем до виконання, в зв`язку з чим постановою про відкриття виконавчого провадження від 17 лютого 2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денисом Олеговичемвідкрито відповідне виконавче провадження № 64535921.

Згідно відповіді приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алли Вікторівни 13.01.2022 року приватним виконавцем Єфіменко Д.О. на підставі фактичного повного виконання рішення, приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». За інформацією, наявною в АСВП у виконавчому провадженні № 64535921 приватним виконавцем Єфіменко Д.О. стягнуто 18620,00 гривень, з яких:

-1466,00 грн. основна винагорода приватного виконавця;

-2494,00 грн. витрати виконавчого провадження;

-14660,00 грн. кошти, перераховані на користь стягувача.

За загальним правилом статей 15,16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України«Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції Українивід 22лютого 2012року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14Закону України«Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88Закону України«Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

Так згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення, нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідного оригіналу нотаріально посвідченої угоди має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У своїй постанові від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16 Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на приписи статей15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» зазначила, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей87,88 Закону України «Про нотаріат»та Переліку документів, тож порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Таким чином, існують підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Частиною 1 ст. 1213 ЦК України визначено, що особа, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи, що підставою отримання відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» суми у розмірі 14660,00 грн було стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису, вищевказана сума вважається такою, що підлягає поверненню, оскільки правова підстава її набуття відповідачем згодом відпала.

З огляду на те, що відповідач з суми 18620,00 грн отримав лише 14660,00 грн., то саме ця сума може бути стягнути з нього як така, що утримується безпідставно.

У випадку, якщо у ОСОБА_1 дійсно існує заборгованість перед відповідачем, така повинна бути погашена у інший спосіб, аніж шляхом утримання коштів, стягнутих у виконавчому провадженні № 64535921.

Решту від стягнутої суми отримала приватний виконавець, а тому така різниця не може бути стягнута з відповідача.

Щодо судового збору, згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Оскільки, позов ОСОБА_1 задоволено частково, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів, витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 845,27 грн.

Таким чином з «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» слід стягнути судовий збір у розмірі 845,27 грн.

На підтвердження судових витрат понесених позивачем у зв`язку з розглядом в суді справи позивачем було надано до суду Договір про надання правничої допомоги №23/11/2023-ЦС від 23 листопада 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Таштановою Оленою Георгіївною; Акт №23/11/2023-ЦС від 23 листопада 2023 року та довідка про обсяг виконаної роботи від 27 грудня 2023 року на суму 3500,00 грн.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Враховуючи особливостіпредмета спору,суб`єктнийсклад правовідносин,характеру виконаноїадвокатом роботиз врахуваннямскладності справи,відсутності жоднихдоказів напідтвердження оплати ОСОБА_1 на користьадвоката ТаштановоїО.Г.коштів урозмірі 3500гривень,суд невбачає підставдля задоволенняпозову вцій частині. В частині щодо стягнення витрат на правову допомогу необхідно відмовити, оскільки стороною не представлено до суду належних платіжних документів про сплату адвокату Таштановій О.Г. наданих нею послуг.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1212, 1213 ЦК України, ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76-82, 89, 95, 128, 141, 223, 247, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного виконавця Єфіменко Дениса Олеговича, Приватного нотаріуса Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Виконавчий напис № 16521 від 29 січня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (код ЄДРПОУ: 41146462, адреса: м. Київ, Бульвар Вацлава Гавела, 4, офіс 520) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) стягнуті за виконавчим написом від 29 січня 2021 року, реєстраційний № 16521, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем грошові кошти в розмірі 14660 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (код ЄДРПОУ: 41146462, адреса: м. Київ, Бульвар Вацлава Гавела, 4, офіс 520) на користь держави судовий збір у розмірі 845 (вісімсот сорок п`ять) грн 27 коп.

У стягнені з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (код ЄДРПОУ: 41146462, адреса: м. Київ, Бульвар Вацлава Гавела, 4, офіс 520) витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду м. Одеси. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ю. Б. Свячена

27.03.24