Рішення № 11820620, 20.10.2010, Господарський суд Чернігівської області

20.10.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20 698-166

Іменем України

РІШЕННЯ

”15” жовтня 2010 року справа № 11/74/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Южавтотранс”,

61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 50, к. 58

Відповідач: Фізична особа підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_3

Предмет спору: про стягнення 7120,76 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Представник позивача: участі не взяв.

Відповідач: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Южавтотранс” м. Харків подано позов до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Чернігів про стягнення 7120,76 грн.

Строк розгляду спору продовжувався, розгляд справи відкладався, провадження у справі зупинялося.

У позовній заяві позивач вказує на те, що ФОП ОСОБА_1, в порушення умов укладеного між сторонами договору № 5 від 31.10.2008 р. не сплатив за перевезення вантажу плату в сумі 6750,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов (а.с. 25) позовні вимоги не визнає, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

У відзиві на позов відповідач, зокрема, посилається на те, що сума 6750,00 грн., на яку позивачем були виконані роботи, перерахована позивачу через ВАТ КБ „Надра” платіжними дорученнями № 2 від 23.01.2009 р., № 10 від 30.01.2009 р., № 12 від 05.02.2009 р., копії яких додані відповідачем до відзиву на позов.

Позивач у додаткових письмових поясненнях по справі від 02.04.2009 р. (а.с. 39) та від 24.04.2009 р. (а.с. 88) вказує, що посилання відповідача на те, що відповідач виконав свої зобовязання ще до подання позивачем позову до суду, однак грошові кошти були, не з його вини, затримані банком „Надра”, не можуть братись до уваги, оскільки відповідач мав можливість перерахувати кошти через інший банк або внести готівкою до каси позивача. Крім того, боржником для ТОВ „Южавтотранс” є ФОП ОСОБА_1, а не ВАТ КБ „Надра”.

В підтвердження того, що кошти від ФОП ОСОБА_1 не зараховувались на рахунок ТОВ „Южавтотранс”, позивачем додано до матеріалів справи довідку ВАТ ХОД „Райффайзен Банк Аваль” № 12/45-09/2027 від 02.04.2009 р.

Позивач в судовому засіданні 15.10.2010 р. участі не взяв. На адресу суду від позивача надійшло клопотання від 23.09.2010 р., в якому він просить розглянути справу без участі його представника.

Відповідач у призначене на 15.10.2010 р. судове засідання не зявився, представника не направив. Про час і місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило, причини незявлення не відомі.

Суд вважає, що незявлення сторін у призначене судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Відносини по транспортному експедируванню регулюються, зокрема, главою 65 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу.

Положення глави 65 ЦК України поширюються також на випадки, коли обовязки експедитора виконуються перевізником (ч. 2 ст. 929 ЦК України).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно правовими актами (ч. 3 ст. 929 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Южавтотранс” (Перевізник) 31.10.2008 р. укладено Договір № 5 (далі Договір) (а.с. 11).

Договір сторонами не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Відповідно до п. 1.2 Договору Експедитор зобовязався надати вантаж для перевезення, а Перевізник зобовязався виконати перевезення цього вантажу згідно факсимільної заявки Експедитора.

У відповідності до наданої відповідачем заявки на перевезення вантажу від 31.10.2008 р. № ОС-017/08 (а.с. 10), позивач здійснив перевезення вантажу по маршруту м. Oiartzun (Іспанія) м. Дніпропетровськ (Україна) в строк з 03.11.2008 р. по 04.12.2008 р. на суму 6750,00 грн.

Факт перевезення позивачем вантажу підтверджується міжнародною автодорожньою товарно транспортною накладною CMR № 0071488, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 14).

Відповідно до п. 3.1 Договору платежі та взаємні розрахунки за надані послуги проводяться згідно предявленого рахунку шляхом безготівкової оплати по наданню оригіналів документів (CMR, акту, податкової накладної, рахунка), якщо інше не передбачено заявкою на перевезення.

Позивачем були направлені на адресу відповідача оригінали документів, передбачених п. 3.1 Договору, які були отримані відповідачем 13.12.2008 р., про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Але відповідачем в обумовлені Договором строки оплата послуг здійснена не була.

На день прийняття рішення, відповідачем 6750,00 грн. позивачу не сплачені, тобто зобовязання за Договором не виконані.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПУ України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 6750,00 грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами. Посилання відповідача на те, що сума 6750,00 грн. перерахована ним ще до подачі позивачем позову до суду, не приймаються до уваги, оскільки позивачем надано суду довідку ВАТ ХОД „Райффайзен Банк Аваль” № 12/45-09/2027 від 02.04.2009 р., з якої вбачається, що кошти від ФОП ОСОБА_1 не зараховувались на рахунок ТОВ „Южавтотранс”.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6750,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано за період з 14.12.2008 р. по 11.02.2009 р. 3 % річних в розмірі 33,26 грн. та інфляційні втрати в сумі 337,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (14032, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ КБ „Надра” Чернігівське РУ, МФО 353627, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Южавтотранс” (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 50, кв. 58, п/р 260075332 в ХОД ВАТ „Райффайзен банк „Аваль” м. Харків, МФО 350589, код 21220562) 6750,00 грн. заборгованості, 337,50 грн. інфляційних втрат, 33,26 грн. 3 % річних, 102,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 118, 00 грн. на відшкодування оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 15.10.2010 р., на підставі ст. 85 ГПК України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 20.10.2010 р.

Суддя Ю.М. Бобров