Рішення № 11820611, 19.10.2010, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

______________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                              Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

          19 жовтня 2010 р.                                                            Справа № 21/145

Позивач:                    Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком”,

01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 18

В особі:           Чернігівської філії

Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”,

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 28

Відповідач:                    Чернігівський обласний військовий комісаріат,

14000, м. Чернігів, вул. Г. Полуботка, 68.

Предмет спору:           про стягнення 5920,47 грн.

                                                                                          Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Позивач: Павенко К.А., довіреність № 6334 від 21.07.2008 року, представник.

Відповідач: не з’явився.

Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” подано позов до Чернігівського обласного військового комісаріату про стягнення 5920,47 грн. (4957,53 грн. боргу, 214,24 грн. пені, 570,86 грн. інфляційних нарахувань, 177,84 грн. трьох відсотків річних).

Представником позивача подано додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 13 жовтня 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, 12 жовтня 2010 року та 19 жовтня 2010 року надіслав на адресу суду заяви про розгляд справи без участі представника відповідача та відзив на позовну заяву, в якому визнав існування заборгованості, позовні вимоги не визнав в частині стягнення штрафних санкцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

01 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” та Чернігівським обласним військовим комісаріатом було укладено договір № 34-114 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП, загальною площею до 20 кв. м., відповідно до якого позивач зобов’язався передати відповідачу, а відповідач прийняти у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком”, що знаходиться на 3-му поверсі трьохповерхової будівлі за адресою: Чернігівська область, м. Борзна, вул. П. Куліша, 100, площею 1,0 кв. м. для розміщення обладнання типу П-160-31 (1 одиниця) для забезпечення доступу до мережі загального користування.

У відповідності до п. п. 3.1., 6.1.3. укладеного договору, відповідач зобов’язався своєчасно здійснювати розрахунки за орендну плату, а саме не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Зазначений вище договір є договором оренди.

У відповідності до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На виконання умов договору оренди № 34-114 від 01 лютого 2007 року, позивачем було передано відповідачу в оренду частину спеціалізованих технологічних приміщень площею 1,0 кв.м., за адресою: Чернігівська область, м. Борзна, вул. П.Куліша, 100. Факт передачі приміщення відповідачу в оренду підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.02.2007 року /а. с. 17/ та актом передачі - приймання об’єкта оренди від 09.07.2010 року /а. с. 22/.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки, в матеріалах справи /а.с. 23-51/.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по сплаті орендної плати не виконав, у зв’язку з чим, станом на дату подання позовної заяви до суду, за ним утворилась заборгованість за період з березня 2008 року по липень 2010 року у розмірі 4957,53 грн., згідно розрахунку в матеріалах справи /а. с. 7/.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 4957,53 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 214,24 грн. пені за період з 02.10.2009 року по 01.10.2010 року, згідно з пунктом 8.2. Договору, відповідно до якого, за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат за Договором, відповідач зобов’язався сплатити позивачу пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи зі змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

В силу п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Суд приймає до уваги, що відповідач у справі є бюджетною організацією, яка фінансується з державного бюджету. Є загальновідомим факт недофінансування бюджетних установ протягом 2010 року, у зв’язку з чим, суд доходить висновку, що порушення зобов’язання сталося не з вини відповідача як бюджетної установи.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржнику, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таким чином, суд вважає за можливе звільнити відповідача від сплати пені.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 214,24 грн. не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 570,86 грн. за період з лютого 2008 року по вересень 2010 року, а також 177,84 грн. трьох відсотків річних за період з 21.01.2008 року по 01.10.2010 року /розрахунок /а.с.9-10//.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищевикладеного, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми у розмірі 177,84 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 570,86 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231, ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625, 759 Цивільного кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Чернігівського обласного військового комісаріату (вул. Гетьмана Полуботка, 68, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 08536958) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18) в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (14000, м.Чернігів, проспект Миру, 28, код ЄДРПОУ 01189425) 4957,53 грн. боргу, 570,86 грн. інфляційних нарахувань, 177,84 грн. трьох відсотків річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     Белов С.В.

19.10.10