Рішення № 11820593, 18.10.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

14 жовтня 2010 року Справа № 6/124

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Експерт Солюшен”,

вул. Горького, 13, оф. 3, м. Київ, 01004

до відповідача: приватного підприємства „Уком”,

вул. Пухова, 115а/46, м. Чернігів, 14032,

про стягнення 44144,05 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Гальченко О.Я. - директор,

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Експерт Солюшен” подано позов до приватного підприємства „Уком” про стягнення 44144,05 грн., в тому числі 41716,50 грн. попередньої оплати за товар та 2427,55 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідач не виконав свого зобовязання по поставці товару, хоча отримав попередню оплату в сумі 41716,50 грн., а тому на підставі ст. 509, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України просить позов задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не зявився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 21.09.2010р.). Відповідач не скористався своїм правом і не надав суду відзив на позов та документи, які б підтверджували викладені у відзиві обставини.

Натомість, листом від 13.10.2010р. в.о. директора ПП „Уком” просить відкласти розгляд справи, оскільки представник підприємства ОСОБА_1. знаходиться на стаціонарному лікуванні.

Однак, з врахуванням того, що до клопотання відповідача, підписаного в.о. директора О.В. Несіним, не додано документу, що підтверджує його посадове становище, а також доказів того, що ОСОБА_1. є представником відповідача, у суда відсутні правові підстави вважати, що причини неявки цієї особи є поважними, та з врахуванням вимог ст. 77 ГПК України і тієї обставини, що її неявка в засідання суду не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні, в задоволенні клопотання належить відмовити.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.09.2009р. відповідач по справі, приватне підприємство „Уком”, виписав рахунок-фактуру №СФЦ-31/09909 на імя ТОВ „Експерт Солюшен” на оплату 41716,50 грн., в тому числі ПДВ 6952,75 грн., за товар монітор Aegis F151TA with MCR у кількості 7 шт.

Платіжними дорученнями №245 від 22.09.2009р. ТОВ „Експерт Солюшен” перерахувало на рахунок відповідача 41716,50 грн.; в призначенні платежу зазначено: оплата за товар згідно р/ф СФЦ 31/0909 від 03.08.2009р.

У листі від 23.09.2009р. №2309/1 позивач просить відповідача у платіжному дорученні №245 від 22.09.2009р. на суму 41416,50 грн. вважати призначення платежу: „Оплата за товар згідно р/ф СФЦ-31/0909 від 18.09.2009р.”.

05.11.2009р. та 17.11.2009р. позивач направив відповідачу претензії, в яких зазначає про те, що відповідач не виконав свого зобовязання згідно домовленостей, а тому просить останнього перерахувати кошти в сумі 41716,50 грн. або поставити обладнання в 10-денний строк. Претензія від 05.11.2009р. отримана відповідачем 09.11.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на претензії не надавав.

За таких обставин, посилаючись на ст. ст. 509, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 41716,50 грн. попередньої оплати за товар та 2427,55 грн. інфляційних втрат.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Разом з тим, згідно частини 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ст. ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Таким чином, суд встановив, що між сторонами укладено договір купівлі - продажу товару, монітор Aegis F151TA with MCR у кількості 7 шт. вартістю 41716,50 грн., у спрощений спосіб, що підтверджується виписаним ПП „Уком” рахунком-фактурою №СФЦ-31/0909 від 18.09.2009р. на імя ТОВ „Експерт Солюшен” на оплату 41716,50 грн. за вищевказаний товар та фактичною передоплатою ТОВ „Експерт Солюшен” вартості товару у сумі 41716,50 грн. платіжним дорученням №245 від 22.09.2009р. на підставі вищевказаного рахунку-фактури.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, укладаючи договір у спрощений спосіб, сторони не визначили строк виконання відповідачем зобовязання по передачі товару покупцю.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач надав суду докази того, що він предявив відповідачу вимогу (претензію від 05.11.2009р.) щодо виконання зобовязання за договором в частині передачі товару на суму здійсненої передоплати 41716,50 грн. або повернення суми попередньої оплати у десятиденний строк, отже, у відповідача виникло зобовязання по передачі товару у певний строк або повернення передоплати.

Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що останній не виконав свого зобовязання, товар покупцю не передав, отриману попередню оплату не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Використовуючи своє право, передбачене вищевказаною статтею, позивач звернувся з позовом і вимагає у судовому порядку стягнення з відповідача на його користь 41716,50 грн. попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в цій частині відповідають фактичним обставинам і вимогам законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2427,55 грн. втрат від інфляції за листопад, грудень 2009р. та січень, лютий 2010р., нараховані позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки повернення попередньої оплати не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору щодо передачі товару, тобто майнового, а не грошового зобовязання, позивачем неправомірно нараховано та заявлено до стягнення 2427,55 грн. втрат від інфляції на підставі ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за порушення саме грошового зобовязання.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Уком” (вул. Пухова, 115а/46, м. Чернігів, ідентифікаційний код 30732186, р/рахунок 2600800016849 у Чернігівській філії ВАТ „УКРЕКСІМБАНК”, МФО 353649) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Експерт Солюшен” (вул. Горького, 13, оф. 3, м. Київ, ідентифікаційний код 33935136, р/рахунок 260043013587 в АКБ „Старокиївський банк” м. Київ, МФО 321477) 41716,50 грн. боргу, 417,17 грн. державного мита, 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в решті позову.

Суддя Ж.В. Блохіна

18.10.10