Рішення № 11820569, 15.10.2010, Господарський суд Чернігівської області

15.10.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

14 жовтня 2010р. справа №14/130

За позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз”, вул.Любецька,68, м. Чернігів, 14021

До відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова,

вул.Любченко,19, м.Чернігів, 14007

Про стягнення 54176грн. 73коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Чернінська Л.М. заступник голови правління з правових питань, довіреність №18/21 від 06.01.10р., Савченко С.В. заступник голови правління довіреність №18/2308 від 24.12.09р.

Від відповідача: Ганжа М.І. начальник паливної групи, довіреність №1907 від 13.10.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 46905,66грн. боргу за послуги з транспортування природного газу згідно договору №308-1053 від 31.12.07р., 4417,59грн. пені за період з 15.03.10р. по 15.09.10р., 1880,77грн. інфляції за період з 06.01.10р. по 31.08.10р., 972,72грн. три проценти річних за період з 06.01.10р. по 15.09.10р.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов №1915 від 14.10.10р., в якому зазначив, що станом на 01.01.10р. заборгованість перед позивачем становить 46905,66грн., що відповідач є бюджетною установою і заборгованість виникла в результаті недоотримання фінансування Державного бюджету у 2009р., що станом 14.10.10р. кошти на погашення заборгованості виділені і заборгованість буде погашена після рішення суду та просив суд зменшити штрафні санкції.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

31.12.07р. між позивачем та відповідачем укладено договір на транспортування природного газу для бюджетних установ №308-1053. Відповідно до п.1.1.1 договору газорозподільне підприємство (позивач по справі) зобов’язується здійснити транспортування природного газу газорозподільними мережами від газорозподільних станцій до відключаючих пристроїв на вводі до об’єктів замовника, а замовник (відповідач по справі) зобов’язується оплатити послуги по транспортуванню газу на умовах договору.

Відповідно до п.11.1-11.2 договору він набирає чинності з моменту підписання і діє в частині транспортування природного газу до 31.12.08р.,а в частині проведення розрахунків за послуги –до їх повного здійснення. Даний договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін не заявить про припинення дії договору на транспортування природного газу на наступний рік. На день розгляду справи в суді сторонами не подано доказів припинення дії договору №308-1053 від 31.12.07р.

Відповідно п.2.1 договору, в редакції Додаткової угоди №4 від 01.01.09р. про внесення змін до договору на транспортування природного газу для бюджетних установ №308-1053 від 31.12.07р., позивач здійснює протягом 2009р. транспортування природного газу відповідачу в обсязі 1253,410тис.куб.м в тому числі по місяцях: січень –213,620тис.куб.м, лютий - 209,740тис.ку.м, березень - 193,466тис.куб.м, квітень –96,956тис.куб.м, травень –20,438тис.куб.м, червень –21,630тис.куб.м., липень –22,791тис.куб.м, серпень –20,312тис.куб.м, вересень –21,637тис.куб.м, жовтень –69,062тис.куб.м, листопад –159,703тис.куб.м, грудень –204,055тис.куб.м.

Відповідно до п.5.1 договору, в редакції Додаткової угоди №3 від 29.08.08р. про внесення змін до договору на транспортування природного газу для бюджетних установ №308-1053 від 31.12.07р., тариф на послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами газорозподільного підприємства визначається Постановою НКРЕ №979 від 07.08.08р. і становить 98,80грн. за 1000куб.м газу, крім того ПДВ –19,76грн.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу в 2009р. в кількості 1117,017тис.куб.м. на суму 132433,55грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками позивача і відповідача двосторонніми актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №СФтр-24950 за січень 2009р. на суму 24551,05грн., №Сфтр-05705 за січень 2009р. на суму 1119,68грн.; №СФтр-25721 за лютий 2009р. на суму 21323,38грн., №Сфтр-05706 за лютий 2009р. на суму 953,22грн.; №СФтр-26791 за березень 2009р. на суму 21406,37грн., №Сфтр-05707 за березень 2009р. на суму 750,37грн.; №СФтр-27948 за квітень 2009р. на суму 14796,88грн., №Сфтр-05708 за квітень 2009р. на суму 418,64грн.; №СФтр-28799 за травень 2009р. на суму 154,84грн., №Сфтр-05709 за травень 2009р. на суму 18,97грн.; №СФтр-30627 за листопад 2009р. на суму 14964,76грн., №Сфтр-05710 за листопад 2009р. на суму 572,05грн.; №СФтр-32230 за грудень 2009р. на суму 30610,06грн., №Сфтр-05711 за грудень 2009р. на суму 793,28грн.

Відповідно до п. 6.1 договору підставою для проведення розрахунків є фактичні обсяги про транспортованого природного газу з урахуванням виробничо-технічних витрат та втрат, що підтверджуються актами прийому-передачі газу та/або будь-якими іншими документами, які підписані та скріплені печаткою газорозподільного підприємства.

Згідно п.6.2 договору відповідач зобов’язаний здійснити оплату послуг по транспортуванню природного газу шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача в такому порядку: відповідач здійснює до 5 числа поточного місяця попередню оплату за послуги з транспортуванню в розмірі 100% запланованих обсягів газу поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі відповідного Акту наданих послуг до 5 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг: якщо сума здійсненої відповідачем попередньої оплати є меншою ніж вартість вказаних в акті наданих послуг відповідач здійснює в 5-ти денний термін оплату різниці між сумою акту наданих послуг та сумою попередньої оплати; якщо сума здійсненої відповідачем попередньої оплати перевищує вартість послуг вказаних в акті наданих послуг надлишок перерахованих коштів зараховується як попередня оплата за послуги з транспортування природного газу на поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за надані позивачем послуги з транспортування природного газу розрахувався частково на суму 85527,90грн. На день розгляду справи заборгованість відповідача становить 46905,66грн.

Відповідно до ст. 22 ч. 5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст. 78 ч. 5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач на день розгляду справи в суді визнав суму основного боргу –46905,66грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин борг в сумі 46905,66грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних з простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 1880,77грн. інфляції за період з 06.01.10р. по 31.08.10р., 972,72грн. три проценти річних за період з 06.01.10р. по 15.09.10р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми інфляції та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення інфляції в сумі 1880,77грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 972,72грн.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Умовами договору, а саме пунктом 7.1 передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за надані послуги з транспортування газу відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4417,59грн. за період з 15.03.10р. по 15.09.10р.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок пені суд встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку не враховані приписи ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та проведено нарахування пені після спливу шести місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано (04.12.09р. строк виконання відповідачем зобов’язання по оплаті вартості послу за транспортування природного газу у листопаді 2009р. та 04.01.10р. - строк виконання відповідачем зобов’язання по оплаті вартості послу за транспортування природного газу у грудні 2009р.), а тому пеня підлягає нарахуванню за період з 15.03.10р. по 04.07.10р. в сумі 2653,22грн.

          У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Бюджетні установи та організації, згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України, проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідач є установою, що фінансується з державного бюджету, на дату звернення до суду ступінь виконання зобов’язання боржником по договору становить –64,58%, а також інфляційні втрати в сумі 1880,77грн. та три відсотки річних в сумі 972,72грн., які суд визнав обґрунтованими до стягнення, частково компенсують збитки позивача у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд доходить висновку за можливе зменшити розмір пені на 95% керуючись нормами ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України. Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 132,66грн.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов’язання своєчасно не виконав, за надані послуги з транспортування природного газу не розрахувався, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу визнав, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 46905,66грн. в частині стягнення пені в сумі 132,66грн., трьох процентів річних в сумі 972,72грн., в частині стягнення інфляції в сумі 1880,77грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 524,12грн. держмита та 228,31грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Як свідчать матеріали справи, позивачем при визначенні ціни позову у розмірі 54176,73грн. платіжним дорученням №771 від 16.09.10р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/130 (а.с.7), сплачено в доход державного бюджету державне мито в сумі 545,14грн. Приймаючи до уваги, що позивачем сплачено державне мито у більшому розмірі ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України №7-93 “Про державне мито” та відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» підлягає поверненню з державного бюджету державне мито в сумі 03грн.37коп.

Керуючись ст.525, 526, 551, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова (вул.Любченко,19, м.Чернігів, р/р35212005000169 в УДК м. Чернігова, МФО 853592, код 08351733) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (вул.Любецька,68, м. Чернігів, р/р 26003060314000 АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, код 03358104) 46905грн.66коп. боргу, 132грн. 66коп. пені, 1880грн. 77коп. інфляції, 972грн. 72коп. три проценти річних, 524грн.12коп. державного мита та 228грн.31коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (вул.Любецька,68, м. Чернігів, р/р 26006639 ЧОД АТ «Райффайзен.Банк Аваль»м. Чернігів, МФО 353348, код 03358104) з державного бюджету рахунок №31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, символ звітності 095, код платежу 22090200, код 22825965 державне мито в сумі 03грн. 37коп., яке сплачене згідно платіжного доручення №771 від 16.09.10р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/130 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення державного мита з державного бюджету.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 15.10.2010р.