Рішення № 11820375, 07.10.2010, Господарський суд Чернігівської області

Г о с п о д а р с ь к и й с у д

Чернігівської області

14000, м. Чернігів , пр. Миру, 20, тел. 7-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

07 жовтня 2010 р.                                                                                справа № 2/131

За позовом:          товариства з обмеженою відповідальністю „ТехНова” в особі комунального

                    енергогенеруючого підрозділу „Чернігівська теплоелектроцентраль” ТОВ фірми

„ТехНова”, м. Чернігів, вул. Ушинського, 23

до                    товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес-люкс”, м. Чернігів, вул. Щорса, 44

про                    стягнення 5761,65грн.

                                                                                Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін:

Від позивача: юрисконсульт Міщенко В.В.

Від відповідача: не з’явився

          Заявлений позов про стягнення з відповідача 5130грн. боргу за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2010р. по 30.04.2010р. на підставі договору від 20.09.2002р. № 340, 531,68грн. пені, 12,53грн. інфляційних, 87,54грн. річних.

          У судовому засіданні позивач подав клопотання, відповідно до якого у зв’язку з повною сплатою суми боргу відповідачем після подання позовної заяви просить стягнути з відповідача 531,68грн. пені, 12,53грн.інфляційних, 87,54грн. річних та судові витрати.

          Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте представника в судове засідання не направив. Від відповідача надійшов лист № 29 від 29.09.2010р., яким повідомляється, що станом на 27.09.2010р. заборгованість складала 1130грн., яка повністю погашена 28.09.2010р. З судовими витратами відповідач не згодний.

          Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

          20.09.2002р. між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 340 Відповідно до договору постачальник (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачеві (відповідач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для об’єктів, вказаних у додатку № 1, а споживач зобов’язується сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, передбачених цим договором.

          Згідно з п. 6.5. договору розрахунки здійснюються на підставі рахунків постачальника щомісячно. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 6.9. визначено, що у випадку несплати споживачем рахунку до 15 числа наступного місяця нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення. Пунктом 7.2.3. договору визначено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

          Відповідно до пунктів 10.1., 10.4. договір діє з дня підписання до 20.09.2003р.; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів про припинення дії договору в період лютий-квітень 2010р. до матеріалів справи не надано.

Згідно з ст. 275 ГК України відповідач зобов’язаний оплатити прийняту теплову енергію. Стаття 193 ГК України (ч.ч. 1,7) встановила, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

          Позивач виставив до оплати відповідачеві рахунки-фактури № 0340 від 28.02.1010р. на суму 2696,65грн., від 31.03.2010р. на суму 3352,72грн., від 30.04.2010р. на суму 525,37грн., які відповідач мав оплатити відповідно до 15 березня, 15 квітня, 15 травня 2010р.

          Як вбачається з поданих позивачем матеріалів, у порушення умов договору відповідач частково сплатив 08.09.2010р., 10.09.2010р., 15.09.2010р. відповідно 574,74грн., 400грн., 470грн. за лютий 2010р.

          Позивач заявив про наявну заборгованість відповідача у розмірі 5130грн. Проте, 22.09.2010р. та 24.09.2010р. відповідач сплатив по 1000грн. боргу. Позовна заява датована 23.09.2010р., до господарського суду Чернігівської області подана 24.09.2010р. Тобто на час звернення до суду позивач міг пересвідчитися про сплату заборгованості відповідачем          22.09.2010р. Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову щодо стягнення 1000грн. боргу.

          Після звернення позивачем до суду відповідач погасив заборгованість у повному обсязі: 24.09.2010р. –1000грн., 28.09.2010р. –2000грн., 29.09.2010р. –1130грн. Провадження у справі щодо стягнення 4130грн. боргу слід припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

          За прострочення виконання грошового обов’язку відповідно до ст. ст. 216, 230 ГК України, ст. 549 ч.ч. 1, 3, ст. ст. 625, 627, 629 ЦК України, п. 6.9., п. 7.2.3. договору позивач нарахував до сплати відповідачеві 531,68грн. пені, 12,53грн. інфляційних, 87,54грн. 3% річних, згідно з розрахунками, які підлягають стягненню.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. При цьому суд приймає до уваги, що 4130грн. простроченого боргу відповідач сплатив після звернення позивача до суду.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес-Люкс” (м. Чернігів, вул.

Щорса, 44, код 31480303) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма „ТехНова” (м. Київ, вул. Димитрова, 5, код 24100060) 531,68грн. пені, 12,53грн. інфляційних, 87,54грн. 3% річних, 84,3грн. держмита, 195,04грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У стягненні 1000грн. боргу відмовити.           

Провадження у справі щодо стягнення 4130грн. боргу припинити.

Суддя                                                             С.І. Михайлюк

07.10.10