Рішення № 11819739, 30.06.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2009 р. Справа № 3/106. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дефіс», м. Чернівці

до приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості 3747,86 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Дефіс»звернулось до приватного підприємця ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 3747,86 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання з боку відповідача умов договору №376 від 01.09.2008 року, що проявилось у несплаті відповідачем вартості поставленого йому товару згідно видаткової накладної № Д-00058693 від 08.09.2008 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 30.03.2009 року порушено провадження у справі.

Ухвалами від 27.04.2009 року, 27.05.2009 року та 11.06.2009 року, розгляд справи, в тому числі за клопотанням позивача, відкладався.

При цьому, судом, з метою зясування факту наявності у відповідача статусу субєкта підприємницької діяльності та встановлення його місця проживання, витребувано від позивача довідку державного реєстратора щодо наявності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію відповідача.

На день вирішення спору по суті, 30.06.2009 року, представники сторін у судове засідання не зявились. При чому, відповідач, у судове засідання не зявився повторно, відзив на позовну заяву не надав, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки його належним чином повідомлено про час і місце слухання справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

01.09.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Дефіс»та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 376 (надалі - Договір), згідно умов якого позивач зобовязувався поставляти відповідачу товар (алкогольні напої, продукти харчування, тютюнові вироби), а відповідач зобовязався приймати та оплачувати вартість вказаного товару.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунок за товар здійснюється у безготівковій формі на протязі пяти банківських днів з моменту отримання товару.

Позивач, поставивши відповідачу товар на загальну суму 3216,20 грн., виконав свої зобовязання за Договором, що підтверджується видатковою накладною № Д-00058693 від 08.09.2008 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вартість отриманого товару відповідачем не оплачена. При чому, вжиті позивачем заходи досудового врегулювання спору, результатів у вигляді добровільної сплати відповідачем боргу, не дали.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3216,20 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі п. 7.2 Договору відповідачу нараховано пеню у розмірі 303,90 грн., що узгоджується з вимогами статтей 547, 549 Цивільного кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Крім того, позивачем нараховано відповідачу 189,33 грн. інфляційних та 38,43 грн. 3% річних, що передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

В процесі розгляду справи від відповідача не надійшло жодних доказів, які б повністю чи частково спростовували позовні вимоги. Доказів погашення заборгованості відповідач не надав, інших дій, в межах передбачених Господарським процесуальним кодексом України прав, якими наділена сторона, відповідачем не вчинено.

За таких обставин, позовні вимоги, в цілому, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати належить стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дефіс»(м. Чернівці, провул. Складський, 8, код 23250627) 3747,86 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя О.В. Гончарук.