Рішення № 11818686, 11.11.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2009 р.           Справа № 3/75. За позовом Прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Замостянської сільської ради, с. Замостя Вижницького району Чернівецької області

до малого приватного підприємства «Рембудсервіс Кераміка-1», с. Замостя Вижницького району Чернівецької області

про відшкодування коштів за користування земельною ділянкою –34958,32 грн.

Суддя О.В.Гончарук

Представники:

Від позивача –Вірста Г.М. –сільський голова

Від відповідача –Пудіч О.А., довіреність від 10.11.2009 року

У судовому засіданні брав участь прокурор відділу облпрокуратури Пацарен В.Я.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Замостянської сільської ради звернувся до малого приватного підприємства «Рембудсервіс Кераміка-1»з позовом про відшкодування коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 6599 грн.

Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що між Замостянською сільською радою та МПП «Рембудсервіс Кераміка-1»існували договірні відносини, які виникли на підставі договорів оренди земельних ділянок від 08.01.2004 року та 19.01.2007 року.

Даними договорами, продовжує прокурор, встановлено орендну плату за користування земельними ділянками: 20,39 грн. за 0,01 га щомісячно за земельну ділянку площею 1,6 га, що знаходиться під будівлями цегельного заводу у селі Замостя та 20,39 грн. за 0,01 га за земельну ділянку (кар’єр цегельного заводу) площею 2 га, що також знаходиться у селі Замостя Вижницького району.

Однак, продовжує прокурор, всупереч прийнятого Замостянською сільською радою рішення про збільшення ставок орендної плати за користування земельними ділянками на 2008 рік, відповідач у 2008 році продовжував сплачувати орендну плату на рівні ставок попередніх років, передбаченими вищевказаними договорами, а нові договори відповідач укладати відмовився взагалі.

В процесі розгляду справи, прокурором збільшено позовні вимоги до 34958,32 грн., які прокурор просить стягнути за період з січня 2008 року по квітень 2009 року. (а.с.74, 83).

Відповідач заявлені до нього позовні вимоги не визнає, посилаючись, при цьому, на необґрунтованість та відповідність вимогам законодавства збільшення розміру ставок орендної плати, та на те, що ним належним чином виконано свої обов’язки щодо здійснення платежів за користування земельними ділянками під час дії договорів, а також зазначає, що орендована, згідно договору від 19.01.2007 року, земельна ділянка площею 2 га, після закінчення дії договору, взагалі ним не використовувалась (а.с. 56, 87, 89).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.02.2009 року порушено провадження у справі.

Ухвалами господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі за заявою сторін –поза межами двохмісячного строку (а.с. 52).

На день вирішення спору, 11.11.2009 року, прокурор та представник позивача наполягають на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись, при цьому, на обставини зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву. (а.с. 56, 87, 89).

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

27.10.2003 року між Замостянською сільською радою та малим приватним підприємством «Рембудсервіс Кераміка-1»укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого позивач передав в оренду відповідачу земельну ділянку площею 1,5 га (фактично 1,6973 га), яка знаходиться в селі Замостя Вижницького району Чернівецької області під розташованими на ній будівлями цегельного заводу. Договір укладено строком на п’ять років.

08.01.2004 року між сторонами укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки, на тих самх умовах, строком на п’ять років (п.п. 2.2), тобто до 08.01.2009 року.

В п.п. 2.3 договору від 08.01.2004 року сторони обумовили розмір орендної плати, яка становила 20,39 грн. за 0,01 га орендованої площі. Крім того, згідно умов вищезазначеного підпункту договору, розмір орендної плати може щорічно переглядатися у випадку збільшення розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляційних процесів.

19.01.2007 року між сторонами укладено договір оренди іншої земельної ділянки, площею 2 га, (кар’єр цегельного заводу), яка також знаходиться у селі Замостя Вижницького району Чернівецької області. Відповідно до п.п 2.2. цього договору він укладений на 2007 рік і закінчує свою дію 31.12.2007 року, а розмір орендної плати становив 20,39 грн. за 0,01 га орендованої площі. Аналогічно умовам договору від 08.01.2004 року у вказаному договорі сторони обумовили можливість зміни розміру ставки орендної плати.

Рішенням Замостянської сільської ради за № 7 від 22.01.2008 року затверджено розмір ставки плати за оренду земель, в тому числі за використання земель несільськогосподарського призначення для підприємств, організацій, юридичних та фізичних осіб у розмірі 125,55 грн. за 0,01 га, а рішенням № 7 від 27.01.2009 року, радою схвалено аналогічний розмір ставок орендної плати й на 2009 рік.

Відповідно до вимог статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»№ 161-XIV від 06.10.1998 року, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно вимог статті 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі, серед іншого, закінчення строку, на який його було укладено.

В процесі розгляду справи, судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли на підставі укладених між ними договорів оренди земельних ділянок від 08.01.2004 року (договір від 27.10.2003 року до уваги не береться, оскільки його дію, фактично припинено з моменту укладення договору від 08.01.2004 року) та від 19.01.2007 року. Вказані договірні відносини, станом на момент звернення прокурора з позовом до господарського суду, по обох договорах оренди закінчились: за договором від 08.01.2004 року (земельна ділянка площею 1,6 га під будівлями цегельного заводу) –08.01.2009 року та за договором від 19.01.2007 року (земельна ділянка площею 2 га - кар’єр цегельного заводу) –31.12.2007 року.

Отже, предметом даного спору є стягнення з відповідача коштів за користування земельними ділянками в період з січня 2008 року по квітень 2009 року. Розрахунок суми заборгованості здійснений на підставі рішень сільської ради про збільшення розміру ставок орендної плати в 2008-2009 роках. Відтак, прокурором заявлено позовні вимоги про стягнення коштів як в період існування договірних відносин, так і поза межами їх дії –обґрунтованих однаковою правовою суттю – збільшенням ставок орендної плати.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Таким чином, прийняття Замостянською сільською радою рішень від 22.01.2008 року та 27.01.2009 року про збільшення ставок орендної плати здійснено у встановленому законодавством порядку та, крім того, нечинність цих рішень не є предметом розгляду даного спору.

В матеріалах справи містяться відомості про звернення позивача до відповідача з листами в яких сформульовані вимоги про необхідність укладення нових договорів оренди на нових умовах щодо орендної плати, тобто позивачем фактично повідомлено відповідача про зміну ставки орендної плати (а.с. 17-20).

Разом з тим, не береться судом до уваги, як доказ фактичного користування з боку відповідача спірними земельними ділянками по закінченні дії договорів оренди, акт від 14.05.2008 року, зокрема з тих підстав, що чинним законодавством України встановлено інший порядок встановлення фактів пов’язаних з бездоговірним користуванням земельними ділянками.

За таких обставин, та враховуючи факт існування між сторонами в спірному періоді договірних відносин з приводу оренди земельних ділянок тільки в 2008 році згідно оренди за договором від 08.01.2004 року, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги виключно в частині стягнення з відповідача різниці між сумою збільшеної орендної плати та сумою сплаченої орендної плати, відповідно за 2008 рік у розмірі 7043,82 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача коштів за користування земельними ділянками за перший квартал 2009 року за договором від 08.01.2004 року та за період з січня 2008 року по березень 2009 року за договором від 19.01.2007 року, то суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на зазначені вище обставини пов’язані з закінченням строку дії договорів та на відсутність в матеріалах справи належних доказів фактичного користування відповідачем земельними ділянками після закінчення строку дії договорів.

Відповідно до частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а частиною першою статті 43 цього кодексу встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Досліджені у судовому засіданні докази, в розрізі встановлених вищезазначених обставини справи, дають суду зробити висновок про часткову невідповідність заявлених прокурором позовних вимог, обґрунтованих обставинами зміни ставок орендної плати за землю, вимогам чинного законодавства України у зв’язку з чим позов слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача 7043,82 грн. заборгованості за користування в 2008 році земельною ділянкою площею 1,6973 га згідно договору оренди від 08.01.2004 року.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати слід стягнути з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з малого приватного підприємства «Рембудсервіс Кераміка-1»(с. Замостя Вижницького району Чернівецької області, код 31887091) на користь Замостянської сільської ради ( с. Замостя Вижницького району Чернівецької області, код 04418239) 7043,82 грн. заборгованості за користування земельною ділянкою, 70,43 грн. державного мита та 23, 77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

За згодою прокурора та представників сторін в судовому засіданні 11.11.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано 13.11.2009 року.

Суддя                                         .