Рішення № 11818649, 21.10.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2009 р. Справа № 3/175. За позовом дочірнього підприємства «Олбі-Рос Конті», м. Чернівці

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

про стягнення заборгованості 996,22 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача Бойко І.В., довіреність № 4 від 02.01.2009 року

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: дочірнє підприємство «Олбі-Рос Конті»звернулося до приватного підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення 996,22 грн. заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № ДГ-0001116 від 29.12.2005 року, в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, згідно видаткових накладних доданих до позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 01.09.2009 року порушено провадження у справі.

Ухвалою від 30.09.2009 року у звязку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено на 21.10.2009 року.

На день вирішення спору по суті, 21.10.2009 року, представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач, явку свого представника у судове засідання, повторно, не забезпечив. Відзиву на позовну заяву або іншої інформації щодо заявленого позову чи причин неявки свого представника, не дивлячись на належне повідомлення, від відповідача не надходило.

За таких обставин, розгляд справи відбувається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

29.12.2005 року між дочірнім підприємством «Олбі-Рос Конті»та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки за № ДГ-0001116 (надалі Договір), згідно умов якого позивач зобовязався систематично поставляти та передавати у власність відповідача товар в кількості і в асортименті погодженого замовлення, а останній, в свою чергу, зобовязався прийняти товар та здійснити оплату на умовах договору.

Згідно п. 8.2. дія даного Договору автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не повідомить про намір розірвати даний договір у письмовій формі іншу сторону не менш, ніж за 30 календарних днів до закінчення дії даного договору, але в будь-якому випадку він вважається дійсним до повного виконання сторонами всі зобовязань за даним договором.

У п. 4.2. Договору сторони обумовили обовязок відповідача розраховуватися за отриманий товар на протязі 10 календарних днів з моменту поставки товару, про що свідчить підпис відповідача на накладній позивача.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, а саме видаткових накладних №РН-0052408 від 25.09.2008 року на суму 642,252 грн., №РН-0053503 від 02.10.2008 року на суму 169,00 грн., №РН-0001907 від 22.01.2009 року на суму 304,95 грн., №РН-0004266 від 12.02.2009 року на суму 197,56 грн., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1313,76 грн., за який відповідач розрахувався частково на суму 317,54 грн.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем, станом на день розгляду справи, становить 996,22 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 996,22 грн. заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати належить стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства «Олбі-Рос Конті»(м. Чернівці, вул. В. Лесина, 3, код 33395388) 996,22 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя