Постанова № 11818036, 02.06.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2009 р. м.Чернівці Справа № 3/71

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гончарука О.В.

при секретарі Балух-Бзовик М.В.

Представники:

від позивача Грішін Н.В., довіреність №182/09 від 15.01.2009 року

від відповідача не зявився

У судовому засіданні брав участь прокурор облпрокуратури Пацарен В.Я.

розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Заставнівського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі

до відкритого акціонерного товариства «Кострижівський комбінат будматеріалів», смт. Кострижівка Заставнівського району Чернівецької області

про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та фактичних витрат на виплату та доставку пенсій 36564,19 грн.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Заставнівського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі звернувся до ВАТ «Кострижівський комбінат будматеріалів»з позовом про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, за період з листопада по грудень 2008 року у розмірі 35780,66 грн., а також стягнення 3283,53 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з грудня 2008 року по січень 2009 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.02.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 18.03.2009 року у звязку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 22.04.2009 року.

За клопотанням відповідача від 22.04.2009 року розгляд справи відкладено на 20.05.2009 року.

У судовому засіданні 20.05.2009 року прокурор, позивач наполягали на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача наявний у відповідача борг перед Пенсійним фондом визнає, однак просить відмовити у задоволені позову, що обґрунтовує узгодженим ним та позивачем зобовязанням з погашення заборгованості на 2009 рік, в якому, фактично, відображено графік погашення заборгованості відповідача перед Фондом протягом квітня-листопада 2009 року.

У судовому засіданні 20.05.2009 року оголошено перерву до 02.06.2009 року.

На день розгляду справи 02.06.2009 року позивачем подано заяву, яку також і підтримує прокурор, про зменшення позовних вимог на 2500 грн., яка прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки останній був належним чином повідомлений про час розгляду справи у судовому засіданні 20.05.2009 року, в якому, також, судом заслухано його пояснення щодо обставин справи.

За таких умов, та виходячи з встановленої частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідності вирішення адміністративної справи протягом розумного строку, суд приходить до висновку про необхідність її розгляду без участі відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши наявні у матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні докази, суд встановив.

Відкрите акціонерне товариство «Кострижівський комбінат будматеріалів»перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у Заставнівському районі Чернівецької області і, відповідно, є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з поданими відповідачем до управління Пенсійного фонду України у Заставнівському районі Чернівецької області розрахунками сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за листопад та грудень 2008 року, відповідач самостійно узгодив суму платежу до Фонду у розмірі 35782,63 грн.

Вказані платежі відповідачем сплачено не в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Фондом у розмірі 33280,66 грн.

Відповідно до пункту шостого частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - Закон), страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною третьою статті 18 Закону страхові внески визначено як цільовий загальнообов'язковий платіж, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною шостою статті 20 Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до статті 106 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині несвоєчасної сплати страхових внесків. При чому, відповідачем не надано жодних доказів в їх спростування, а тому суд прийшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 33280,66 грн. недоїмки.

Крім того, згідно надісланих позивачем на адресу відповідача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з грудня 2008 року по січень 2009 року становить 3283,53 грн.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»у редакції від 05.11.1991 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів «б»-«з»цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - у 1996 році.

Законом України «Про внесення змін і доповнень до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 198/96-ВР від 16.05.1996 року внесено зміни до згаданої норми права і визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б»-«з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року, тобто з 1996 року підприємства повинні відшкодовувати 100 процентів витрат на виплату і доставку пенсій.

Пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України»№ 1461-III від 17 лютого 2000 року вилучено частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»доповнено абзацом четвертим такого змісту: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року, і яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Вищезазначені працівники, набули необхідного пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах і представлені позивачем на отримання ним пільгової пенсії, а тому відшкодування витрат покладається саме на відповідача.

Судовим слуханням з достовірністю встановлено, що відповідач не відшкодував позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2008 по січень 2009 року, у звязку з чим з відповідача стягується 3283,53 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій за вказаний період.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд встановив, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином та підлягають задоволенню у повному обсязі і загалом з відповідача слід стягнути 36564,19 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 17, 69, 70, 71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та частиною 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Кострижівський комбінат будматеріалів»(вул. Заводська, 15, смт. Кострижівка Заставнівського району Чернівецької області, код 05383282) на користь управління Пенсійного фонду України у Заставнівському районі Чернівецької області (м. Заставна, вул. Чорновола, 4, р/р 25601330100700 в ЧОУ ВАТ «Державний Ощадбанк України», МФО 356367, код 21430621) 36564,19 грн. заборгованості зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій;

3. З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 02.06.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст даної постанови підписано 09.06.2009 року.

Суддя О.В. Гончарук