Вирок № 118178032, 03.04.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1654/20

Провадження № 1-кп/309/73/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хуст Закарпатської області, громадянина України, розлученого, який має середню спеціальну освіту, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-26 листопада 2020 року Хустським районним судом Закарпатської області за ст.190 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст.71 КК України - за сукупність вироків частково приєднано ОСОБА_4 невідбуте покарання за вироком Хустського районного суду від 05.11.2018 у виді 1 місяця позбавлення волі; остаточно визначено ОСОБА_4 до відбуття покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі;

-18 листопада 2022 року Хустським районним судом Закарпатської області за ст.190 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання згідно вироку Хустського районного суду від 26 листопада 2020 року у виді 1 року 2 місяців позбавлення волі; остаточно призначено до відбуття покарання ОСОБА_4 - 3 роки 2 місяця позбавлення волі;

-2 квітня 2024 року Хустським районним судом Закарпатської області за ст.125 ч.1, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ч.4 ст.70 КК України до даного покарання частково приєднано покарання за вироком Хустського районного суду від 18 листопада 2022 року у вигляді 3 місяців позбавлення волі; остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 18 червня 2020 року, в період часу з 14 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи намір на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, відчинив бокові двері на транспортному засобі марки «Форд Транзіт-Конект», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , після чого проник у середину салону, звідки таємно викрав компресор марки «Elegant» модель 1000070 «Force Plus» сірого кольору з чорною рукояткою, вартістю 387грн.60коп., та гідравлічний домкрат марки BELAUTO» модель DB03P 3Т сірого кольору, вартістю 368грн.60коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 756грн.20коп..

Потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов не заявлений.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та підтвердив суду обґрунтованість обвинувачення.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з`явився, подав до суду заяву /арк.спр.235/, в якій просив розглянути справу без його участі; повідомив суд, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має, оскільки завдані збитки обвинуваченим йому відшкодовані, та просив обрати обвинуваченому міру покарання на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 згідний з доказами, зібраними відносно нього органами досудового розслідування і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні, так як вину у вчиненому злочину визнає повністю, зміст та значення ст.349 ч.3 КПК України йому зрозумілі.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Зібрані по кримінальному провадженню докази, достовірність та істинність яких ОСОБА_4 не оскаржує, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Відповідно до вимог ст.50,65 КК України: особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним /відповідним/ характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися судом до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує:

-ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином;

-дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий /арк.спр.85-86, 241-250 т.1; 1-9 т.2/; в лікаря-психіатра на лікуванні не перебуває, знаходиться на лікуванні в лікаря-нарколога психо-наркологічного відділення КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 з 14.06.2004 з діагнозом: «Синдром алкогольної залежності» /арк.спр.84 т.1/; ніде не працює; за місцем проживання характеризується посередньо /арк.спр.83 т.1/;

-те, що він свою вину повністю визнав, у вчиненому щиро розкаявся, відшкодував потерпілому заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду;

-позицію потерпілого ОСОБА_5 , який просив призначити обвинуваченому міру покарання на розсуд суду;

-наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують його покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності; врахувавши обставини, передбачені ст.65 КК України, у тому числі наявність чотирьох обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання; повне визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку; враховуючи думку потерпілого по кримінальному провадженню, який просив призначити обвинуваченому міру покарання на розсуд суду, а також, приймаючи до уваги, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень; враховуючи дані про його особу, а саме те, що він ніде не працює, раніше неодноразово судимий за вчинення корисних кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції статті 185 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі. Таке покарання, за глибоким переконанням суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде відповідати цілям покарання.

Згідно вироку Хустського районного суду Закарпатської області від 2 квітня 2024 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 ч.1, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України, та призначено покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі; на підставі ч.4 ст.70 КК України до даного покарання частково приєднано покарання за вироком Хустського районного суду від 18 листопада 2022 у вигляді 3 /трьох/ місяців позбавлення волі; остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 3 /трьох/ років 3 /трьох/ місяців позбавлення волі /арк.спр.247-250 т.1/.

А отже, ОСОБА_4 остаточно слід призначити покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань.

У кримінальному провадженні відомості про процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.368, 370-371, 373-375, 615 ч.15 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України до призначеного ОСОБА_4 покарання частково приєднати невідбуте покарання, визначене вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 2 квітня 2024 року, у виді 1 /одного/ року 4 /чотирьох/ місяців позбавлення волі, та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді 3 /трьох/ років 4 /чотирьох/ місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, а саме - з 2 вересня 2022 року.

Зарахувати засудженому ОСОБА_4 в строк відбування покарання час знаходження його під вартою з 9 липня 2020 року по 2 березня 2021 року.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_4 та прокурору.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1