Рішення № 11817102, 13.06.2007, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2007 р.                     Справа № 12/56. За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна фірма "Чернівціжитлобуд"

до Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго"

про стягнення 2513,74грн.

Суддя Бутирський Андрій Анатолійович

Представники:

позивача           

відповідача           

в засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівціжитлобуд» м. Чернівці звернулося до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» з позовом про стягнення 2513,74 грн. збитків, 942,64 грн. пені за користування коштами та 755,00 грн. витрат за надання правової економічної допомоги, що сплачені Шлемку В.К. (інженеру-енергетику).

13.04.2007 року позивач надав заяву про зміну позовних вимог і просить визнати недійсним рішення комісії відповідача, оформлене протоколом від 27.12.2006 року, стягнути з відповідача 2513,74 грн. та 755,00 грн. витрат за надання правової економічної допомоги.

Дана заява прийнята судом ухвалою від 03.05.2007 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неправомірністю нарахування йому відповідачем збитків на основі акту служби енергонагляду №6-608 від 26.12.2006 року та рішення комісії ВАТ «ЕК «Чернівціоленерго», оскільки вважає, що вони прийнятті з порушенням вимог Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №910 від 17.10.2005 року. Позивач вказує на те, що він не несе відповідальність за відсутність невстановлених пломб, оскільки встановлення пломб входить в обов’язки елеткропостачальника.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. Враховуючи те, що 15.06.2007 року закінчується строк вирішення спору, передбачений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторін, суд вирішує спір за наявними у справі доказами.

Відповідач у відзиві заявлені до нього позовні вимоги не визнає, стверджує про наявність з боку відповідача порушень Правил користування електричною енергією, і, крім того, посилається на пункт перший частини третьої статті 216 Господарського кодексу України, яким передбачено право потерпілої сторони на відшкодування збитків, незалежно від того чи є застереження про це в договорі.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

29.04.2004 року між сторонами укладено договір № 121/4 на користування електричною енергією.

26.12.2006 року відповідачем складено акт № 6-608 про порушення „Правил користування електричною енергією” юридичною особою. Даним актом зафіксовано порушення позивачем пунктів 3.3, 3.16, 6.40, 10.2.20 Правил користування електричною енергією, а саме: відсутні пломби, не запломбовані трансформатори струму та ввідний рубильник, лічильник не закріплений (підвішений до каркасу одножильним алюмінієвим дротом). Представник позивача від підпису згаданого акту відмовився.

27.12.2006 року комісією відповідача у складі трьох осіб прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 47 про донарахування позивачу 2513,74 грн. Представник позивача від підпису згаданого протоколу відмовився.

На підставі акту перевірки та протоколу № 47 від 27.12.2006 року позивачеві виписано рахунок, за яким ТОВ «Чернівціжитлобуд» слід сплатити 2513,74 грн., а при несплаті вказаної суми протягом 5-ти днів, позивача буде відключено від електромережі.

28.12.2006 року позивач перерахував відповідачу 2513,74 грн. згідно акту № 6-688 від 26.12.2006 року.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 614 цього ж кодексу, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 4 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Отже, відповідальність споживача електроенергії може наступити за умови порушення ним договору або законодавства України.

Згідно пункту 3.3. Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442 (далі – Правила) відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування.

Відповідно до пункту 3.16. Правил розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці – пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Пунктом 6.40. Правил передбачено, що у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

Як зазначалося вище, відповідач в Акті перевірки встановив, що у позивача відсутні пломби, не запломбовані трансформатори струму та ввідний рубильник, лічильник не закріплений (підвішений до каркасу одножильним алюмінієвим дротом). Однак, відповідачем не надано доказів пломбування трансформатора струму та ввідного рубильника, а відтак відсутні підстави вважати, що позивачем були зірвані або пошкоджені пломби.

Стосовно того, що лічильник позивача не закріплений (підвішений до каркасу одножильним алюмінієвим дротом) слід зазначити наступне.

Із змісту пункту 6.40 Правил випливає, що відповідальність споживача настає лише у випадку, коли мали місце певні незаконні дії споживача. Як вбачається із Акту перевірки від 26.12.2006 р. № 6-608, відповідач не вказав, які конкретні порушення пункту 6.40 Правил були допущені позивачем внаслідок не закріплення лічильника.

Крім цього, згідно пункту 6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

В порушення вимог зазначеного пункту відповідач провів засідання комісії наступного дня після перевірки – 27.12.2006 року, чим були порушені права позивача довести відсутність своєї вини тощо.

Позиція місцевого суду підтверджується практикою Львівського апеляційного господарського суду, що викладена у постанові № 3/66 від 24.04.2007 року.

За таких обставин справи рішення комісії Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго", оформлене протоколом № 47 від 27.12.2006 року слід визнати недійсним, оскільки позивач не порушував умов договору від 29.04.2004 року, вимог статей 610, 614 Цивільного кодексу України та пункти 3.3, 3.16, 6.40, 10.2.20 Правил. До того ж відповідачем порушено пункт 6.42 Правил.

Також з відповідача слід стягнути 2513,74 грн., що безпідставно перераховані останньому, оскільки згідно частини 1212 Цивільного кодексу України особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У стягненні 755,00 грн. витрат за надання правової економічної допомоги слід відмовити. При цьому враховано наступне.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Згідно із частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться у статті 2 Законом України „Про адвокатуру”, яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам, як помилково вважає позивач.

До того ж позивач не надав доказів фактичного виконання представником юридичних послуг.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

          Керуючись статтями 48, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним рішення комісії Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" від 27.12.2006 року, оформлене протоколом № 47.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго", код 00130760, м.Чернівці, вул. Прусська, 23-А на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівціжитлобуд», код 31289632, м. Чернівці, вул. Головна, 190-А – 2513,74 грн., 187,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення підписано і оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15.06.2007 року.

ВИРІШИВ

Суддя                                         А.А. Бутирський.