Ухвала суду № 118167649, 05.04.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14486/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2024 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Вінницеке обласне підприємство автобусних станцій 10599» про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває цивільна справа ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Вінницеке обласне підприємство автобусних станцій 10599» про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04.04.2024 до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на 1 294 223 штук простих бездокументарних іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Вінницеке обласне підприємство автобусних станцій 10599», заборони будь-яким депозитарним установам вчиняти будь-які облікові операції щодо цих акцій, заборони ОСОБА_2 розпоряджатися цими акціями, а також вчиняти будь-які дії та проводити будь-які операції щодо прав на вказані акції, заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ «Вінницеке обласне підприємство автобусних станцій 10599» та заборонити вносити будь-які записи до цього реєстру щодо ПрАТ «Вінницеке обласне підприємство автобусних станцій 10599».

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що позивач звернулась до суду із вказаним позовом, оскільки вважає, що 1 294 223 штук простих бездокументарних іменних акцій ПрАТ «Вінницеке обласне підприємство автобусних станцій 10599» є її спільним з ОСОБА_2 майном подружжя. При цьому, ОСОБА_2 , який має намір продати вказані акції, не має для цього жодних перешкод, у зв`язку з чим він зможе у будь-який час відчужити їх. Крім цього, ОСОБА_2 , як власник 51% акцій ПрАТ «Вінницеке обласне підприємство автобусних станцій 10599», також не має перешкод для внесення змін до відомостей про ПрАТ «Вінницеке обласне підприємство автобусних станцій 10599» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема, щодо організаційно-правової форми товариства, у разі зміни якої предмет позову перестане існувати.

Вважає, що відчуження ОСОБА_2 спільних акцій до ухвалення рішення по суті спору порушує права позивача та призведе до неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову. В той же час, вжиття зазначених заходів забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, позов, дійшов до наступних висновків.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до положень п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З точки зору закону, значення заходів забезпечення позову полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно із п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа №183/5864/17-ц (провадження №61-38692св18).

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та інтересів.

Так, судом встановлено, що у період шлюбу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було набуто права на 1 294 233 штук простих бездокументарних іменних акцій ПрАТ «Вінницеке обласне підприємство автобусних станцій 10599».

Наразі позивачем пред`явлено позов про поділ майна, в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 647 112 простих іменних акцій без документарної форми існування емітента ПрАТ «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599», також позивач просить в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 647 112 простих іменних акцій без документарної форми існування емітента ПрАТ «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599»; присудити ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частини 1 (однієї) простої іменної акції бездокументарної форми існування емітента ПрАТ «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599».

З поданого позову та заяви про його забезпечення вбачається, що у разі відчуження відповідачем спірних акцій, позивач буде змушена звертатися до набувача акцій з окремим позовом, тоді як виконання рішення суду у разі задоволення позову у цій справі буде унеможливлене.

З огляду на зазначене, враховуючи предмет спору та передбачений законодавством порядок розпорядження акціями, суд вважає достатньо обґрунтованими доводи позивача про те, що для забезпечення можливості виконання рішення суду, а також ефективного захисту прав та інтересів позивача, існує потреба вжитті заходів забезпечення позову щодо 1 294 223 штук простих бездокументарних іменних акцій ПрАТ «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599», які позивач просить визнати спільною сумісною власністю, зокрема, накладенні на них арешту, що унеможливить їх відчуження, забороні будь-яким депозитарним установам вчиняти будь-які облікові операції щодо цих акцій, що унеможливить виконання ними відповідних депозитарних операцій, а також вчиняти будь-які дії та проводити будь-які операції щодо прав на вказані акції, що унеможливить як вчинення ним відповідних правочинів щодо розпорядження спірними акціями, так і подання ним документів на виконання таких правочинів.

Також, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо існування загрози унеможливлення виконання рішення суду у випадку зміни організаційно-правової форми ПрАТ «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599», зміни розміру статутного капіталу тощо, внаслідок чого предмет спору перестане існувати у тому вигляді, який існує на момент подання позивачем заяви про забезпечення позову. А тому, суд вважає також необхідним задовольнити заяву позивача і в частині забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599» та заборони вносити будь-які записи до цього реєстру щодо ПрАТ «Вінницеке обласне підприємство автобусних станцій 10599».

Суд, дослідивши матеріали справи та поданої заяви, враховуючи підстави, предмету позову, що стосується визнання спірних акцій спільним майном подружжя та визнання за кожним із подружжя права власності на половину цих акцій, дійшов висновку, що з метою збереження предмета спору, недопущення його відчуження, а також вчинення відповідачами інших дій, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, задля забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, існує потреба у вжитті заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Водночас, слід зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову за даних обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору та не зумовлює його фактичне вирішення по суті.

Застосуванням заходів забезпечення позову не буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Строк дії заходів забезпечення позову передбачено ч. ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, зокрема: у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на 1 294 223 штук простих бездокументарних іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599» (код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03115815, міжнародний ідентифікаційний номер цінного папера (ISIN) НОМЕР_1 ), номінальною вартістю 25 (двадцять п`ять) копійок за одну акцію, загальною номінальною вартістю 323 555 (триста двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 75 копійок, які на момент подання даної заяви обліковуються на рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) № НОМЕР_3 - НОМЕР_4 , (балансовий рахунок 423320), відкритому в Акціонерному товаристві «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14305909).

Заборонити будь-яким депозитарним установам, зокрема, але не виключно, Акціонерному товариству «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14305909), вчиняти будь-які облікові операції, зокрема, безумовні щодо 1 294 223 штук простих бездокументарних іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599» (код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03115815, міжнародний ідентифікаційний номер цінного папера (ISIN) НОМЕР_1 ), номінальною вартістю 25 (двадцять п`ять) копійок за одну акцію, загальною номінальною вартістю 323 555 (триста двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 75 копійок.

Заборонити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) розпоряджатися 1 294 223 штуками простих бездокументарних іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599» (код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03115815, міжнародний ідентифікаційний номер цінного папера (ISIN) НОМЕР_1 ), номінальною вартістю 25 (двадцять п`ять) копійок за одну акцію, загальною номінальною вартістю 323 555 (триста двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 75 копійок, зокрема, але не виключно: продавати, дарувати, міняти або іншим способом відчужувати вказані акції, передавати їх в заставу або управління, змінювати депозитарну установу та/або депозитарія, змінювати рахунок в цінних паперах, на якому зберігаються зазначені акції, та розпорядників цього рахунку, списувати зазначені акції з цього рахунку та/або зараховувати вказані акції на рахунки в цінних паперах інших осіб, а також вчиняти будь-які дії та проводити будь-які операції щодо прав на вказані акції, зокрема, подавати до будь-яких депозитарних установ, зокрема, але не виключно, Акціонерному товариству «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14305909), будь-які документи щодо виконання будь-яких облікових операцій, включаючи безумовні операції, щодо цих акцій.

Заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Приватного акціонерного товариства «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599» (код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03115815) зокрема, щодо організаційно-правової форми Приватного акціонерного товариства «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599» на підставі рішення загальних зборів Приватного акціонерного товариства «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599» або уповноваженого ними органу.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач 3: Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», адреса: вул. Генерала Алмазова, 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909.

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599», адреса: площа Кївська, 8, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 03115815.

Суддя Ю. Г. Головко