Рішення № 11816180, 13.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 рокуСправа №16/1515

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників:

від позивача: Євтушенко М.П. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий заклад Черкаський санаторій та оздоровчий центр "Світанок" до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про розірвання укладеного між сторонами договору б/н поставки та встановлення розливочно-упаковочної лінії від 14.04.2008 р. з мотивів істотного порушення відповідачем умов договору шляхом не встановлення розливочно-упаковочної лінії та про стягнення з відповідача 52 775,00 грн. збитків на відшкодування частково сплачених відповідачу коштів за лінію.

У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та просить їх задовольнити повністю.

Представники відповідача в останні засідання не з'являлися, судом задовольнялися клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через хворобу. В ході розгляду справи представники позивача заперечували проти позову повністю з мотивів, що лінію було передано позивачу, про що складено двосторонній акт, а позивач з відповідачем ніяких розрахунків за виконані роботи не проводив.

Суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, доказів поважності і причини неявки суду не надано, строк розгляду справи закінчується, а тому розгляд справи слід провести за наявними документами та за відсутності представників відповідача.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, що надавалися в ході розгляду справи і дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір б/н поставки та встановлення розливочно-упаковочної лінії від 14.04.2008 р. (далі - Договір а.с. 12), у відповідності до умов якого відповідач зобов'язався за завданням позивача поставити та встановити розливочно-упаковочну лінію, а позивач - оплатити роботи.

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість розливочно-упаковочної лінії та послуг по її встановленню складає 145 375,00 грн.

У відповідності до п. 2.2. розрахунок за лінію проводиться позивачем на користь відповідача після введення лінії в експлуатацію.

Термін виконання роботі за цим договором - до 10.05.2008 року ( п. 4.1.).

Дійсність спірного договору сторонами не заперечується, за доводами сторін, даний договір ними виконувався.

Незважаючи на відсутність умов договору про передоплату за лінію, за доводами позивача, ним було сплачено відповідачу в загальній сумі 52 775,00 грн., на підтвердження чого позивача надав суду копії видаткових касових ордерів від 18.04.2008 року на суму 10 000,00 грн., від 29.04.2008 року на суму 5000,00 грн., від 29.04.2008 року на суму 5 000,00 грн. та від 08.05.2008 року на суму 32 775,00 грн. з призначенням - за обладання по розливу води.

Сторонами не вказано, що між ними малися інші договірні стосунки з приводу обладнання по розливу води, ніж спірний договір.

СПД ОСОБА_2, яка була особисто присутня в засіданні, заперечила проти отримання цих коштів і вказала на те, що підписи на копіях видаткових касових ордерів їй не належать.

При цьому судом з пояснень представників сторін встановлено, що між сторонами в даний час не існує спору з приводу проведення остаточних розрахунків за лінію, а відповідач не звертався до позивача за стягненням всіх коштів за лінію чи решти коштів, з урахуванням доводів позивача про сплату 52 775,00 грн. За доводами представників відповідача, у них немає потреби в даний час займатися цими питаннями.

У відповідності до п. 5.1. договору, здача-приймання робіт за договором проводиться через складення акту виконаннях робіт за підписом обох сторін.

Відповідачем надано суду копію акту виконаних робіт від 20.08.2009 року ( а.с. 41), оригіналу якого у обох сторін немає. Слід також зауважити, що підпис відповідачки на цьому акті не співпадає із жодним іншим підписом СПД ОСОБА_2 на документах з матеріалів справи.

За доводами представників сторін, цей акт з боку позивача ймовірно підписала колишній керівник позивача ОСОБА_3, яка на виклик суду не з'явилася і пояснень по суті підписання акту суду не надала. Оскільки сторонами не представлено оригіналу акту виконаних робіт від 20.08.2009 року (а.с. 41), відтиск печатки позивача на якому дуже слабий і суд не може отримати зразки підписів ОСОБА_3 для дослідження, то клопотання позивача про призначення експертизи акту виконаних робіт від 20.09.2010 року ( а.с. 44) слід відхилити за відсутністю оригіналу об'єкта дослідження та зразків підписів ОСОБА_3

Виходячи із суті спору між сторонами, доведення факту належного виконання робіт та передачі розливочно-упаковочної лінії покладається на відповідача, а позивач лише заперечує проти цього. Судом встановлено, що у відповідача немає оригіналу документу про передачу лінії позивачу, а тому ним не доведено належне виконання умов укладеного між сторонами договору від 14.04.2008 року.

Наданий відповідачем суду односторонній акт комісії позивача про якість роботи лінії ( а.с. 52) суд оцінює критично, оскільки акт датований 20.04.2010 року, в ньому йде мова про поставку обладнання "20 июля 2009 года", а конверт, в якому відправлено цей акт відповідачу, на штемпелях має дату 21.04.2010 року і відмітку про його відправку з м. Черкаси, а не з с. Свидівок, де знаходиться позивач. На цьому акті немає ні печатки, ні штампу підприємства позивача.

Представник позивача зазначив, що йому нічого не відомо про цей акт від 20.04.2010 року і вважає, що він не може замінювати собою акт приймання-передачі лінії і продовжує наполягати, що відповідач не встановлювала у позивача лінію по розливу води.

На вимогу суду відповідач також не змогла пояснити, де вона придбала лінію для розливу і упаковки води, яку повинна була встановити у позивача та надати про це підтверджуючі документи.

На доведення факту передачі лінії відповідач вказала, що позивач звертався до ДП "Черкасистандартметрологія" за отриманням сертифікату на лінію, що однак спростовано довідкою даного підприємства від 07.10.2010 року № 17-1-14/2193 ( а.с. 64), наданою на вимогу суду.

Таким чином, жодним із наявних у справі документів, не можливо достовірно та безспірно встановити факт передачі та установки відповідачем на користь позивача розливочно-пакувальної лінії.

Доказів про її вчасну передачу до 10.05.2008 року ( договір, а.с. 12) відповідач суду також не надала.

Дивною також є позиція відповідача по справі не вимагати від позивача проведення повного розрахунку за упаковочно-розливочну лінію, якщо відповідач вважає своє зобов'язання перед позивачем повністю виконаним.

За загальним правилом, згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений договором строк.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 525 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані збитки.

Стаття 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Згідно приписів ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських зобов'язань, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати збитки суб'єкту, чиї права були порушені. Під збитками розуміють витрати зроблені управомоченою стороною, втрата або зіпсування її майна.

Укладений між сторонами договір містить в собі елементи договору поставки чи купівлі-продажу та підряду. Позивач доводить, що відповідач і не придбав на його користь розливочно-упаковочну лінію і не встановив її на підприємстві.

Якщо внаслідок прострочення продавця зобов'язання втратило інтерес для покупця, то він має право відмовитися від прийняття виконання та вимагати стягнення збитків ( ст. 612 ЦК України). Відносини сторін з приводу підряду регулюються главою 61 ЦК України. Даним розділом передбачені випадки, за яких позивач має право вимагати розірвання договору чи відмовитися від договору та стягувати з підрядника збитки - ст. 852, 849,858 ЦК.

Спір між сторонами виник внаслідок прострочення відповідачем виконання умов договору від 14.04.2008 року, за яким розливочно-упаковочну лінію слід було придбати та встановити у позивача до 10.05.2008 року.

Позивач повинен лише вказати суду обставини, якими він обґрунтовує своє право, а норму права, яка б регулювала відносини сторін, суд визначає сам (згідно судової практики Верховного Суду України).

У відповідності до ч. 2 ст. 612 ЦК, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання укладеного між сторонами договору з боку відповідача для позивача є істотним порушенням його прав, що дає підстави вимагати розірвання договору.

Вирішення даного питання для позивача є виправданим, оскільки за ним рахується зобов'язання проведення повного розрахунку з відповідачем по сплаті 145 375,00 грн. і після розірвання договору воно припиниться.

Для розірвання договору виконання ст. 188 ГК України про попереднє направлення пропозиції відповідачу, не вимагається в світлі рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі №1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) -- Інформаційні листи ВГСУ № 01-8/482 від13.08.2008 року (п.2) та № 01-8/471 від 06.08.2008 року (п.1).

Згідно положень ч. 3 ст. 653 ЦК України, при розірванні договору згідно судового рішення, договір є розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

У відповідності до ст. 22 ЦК України, до складу збитків відносяться втрати, яких особа зазнала внаслідок знищення свого майна, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Позивачем в останньому засіданні пред'явлено суду оригінали видаткових касових ордерів на сплату відповідачці в загальній сумі 52 775,00 грн. На ордерах містяться підписи відповідачки, прізвище, ім'я та по-батькові, а також її паспортні дані, які за доводами відповідачки, відповідають дійсності.

Заперечення відповідачки проти достовірності її підписів на видаткових касових ордерах суд не приймає, оскільки підписи відповідачки на різних документах, які містяться у справі, не є однаковими (див. підпис на договорі а.с. 12 та на акті виконаних робіт а.с. 38), але в той же час підписи на видаткових касових ордерах візуально співпадають з підписами відповідачки на підписаній нею ж довіреності (а.с.26, 57) та на клопотанні ( а.с.36-37, 43, 50-51, 54-55), які надавалися вже в ході розгляду справи.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним завдання позивачу збитків з боку відповідачки на суму 52 775,00 грн. шляхом невиконання умов договору від 14.04.2008 року, за який було отримано ці кошти.

Правомірність доводів позивача доведена матеріалами справи, достовірних та безспірних доказів виконання договору від 14.04.2008 року відповідачем суду не надано, а тому позов підлягає до повного задоволення - слід розірвати укладений між сторонами договір б/н поставки та встановлення розливочно-упаковочної лінії від 14.04.2008 року через його істотне порушення з боку відповідача і стягнути з відповідача на користь позивача завдані невиконанням договору збитки в розмірі 52 775,00 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, судові витрати покладаються на відповідача і з СПД ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 85,00 грн. державного мита за розгляд вимоги про розірвання договору та 527,75 грн. державного мита за майнові вимоги, а також 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати укладений між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий заклад Черкаський санаторій та оздоровчий центр "Світанок" договір б/н поставки та встановлення розливочно-упаковочної лінії від 14 квітня 2008 року.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий заклад Черкаський санаторій та оздоровчий центр "Світанок" , ідентифікаційний код 05390572, Черкаська область. Черкаський район. с. Свидівок, вул. Жирного, 48 -- 52 775,00 грн. збитків, 85,00 грн. державного мита за розгляд вимоги про розірвання договору, 527,75 грн. державного мита за майнову вимогу, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських

Повний текст рішення підписано 14 жовтня 2010 року.