Рішення № 11816122, 07.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           "07" жовтня 2010 р.                                                   Справа №01/1757

          Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Швидкої О.В., за участю представників сторін:

від позивача –Ткач І.М. та Далека Т.В. – представники за довіреностями,

від відповідача – представник не з’явився,

в приміщенні господарського суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні розглянувши справу за позовом приватного підприємства “Баядєра”, м. Горлівка, Донецької області

до приватного підприємства “УкрТрансЛінії”, м. Черкаси

про стягнення 307668 грн. 00 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Баядєра” звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства “УкрТрансЛінії” збитків заподіяних внаслідок втрати вантажу при перевезенні в розмірі 306576 грн. 00 коп. та 1092 грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, доказів поважності причин неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

Судом встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та нез’явлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представників позивача, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.

          Між приватним підприємством “Баядєра” та приватним підприємством “УкрТрансЛінії” шляхом факсимільного зв’язку було укладено угоду-замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якої відповідач зобов’язався доставити горілчані вироби від пункту навантаження –Черкаська область, с. Степанки, Смілянське Шосе 8-й км., б. 2 до пункту розвантаження –м. Київ, вул. Леніна, 42. Позивач зобов’язався оплатити надані послуги.

          30 квітня 2010 року вантажовідправником – товариством з обмеженою відповідальністю “Національн алкогольні традиції” в автомобіль відповідача МАН д.н.з. СА8243АР, причеп СА4382ХТ, яким керував водій Алхімов О.В., було завантажено вантаж: горілка «Хлібний Дар Класична»місткістю 0,2 л в кількості 600 ящиків (18000 пляшок), горілка «Хлібний Дар Відбірна»місткістю 0,5 л в кількості 200 ящиків (4000 пляшок), горілка «Хлібний Дар Українська» місткістю 0,7 л в кількості 400 ящиків (7200 пляшок), що підтверджується товарно-транспортною накладною №935808 від 30 квітня 2010 року.

          Відповідно до видаткової накладної №NGK-05499 від 30 квітня 2010 року загальна вартість вантажу прийнятого до перевезення відповідачем складає 306576 грн. 00 коп., який був оплачений позивачем у повному обсязі згідно з платіжними дорученнями №№3020, 3022 від 30 квітня 2010 року.

          При транспортуванні вантажу до пункту призначення, через поламку гідравлічної системи зазначеного вище автомобілю, сталася пожежа в задній частині причепу, внаслідок якої частина вантажу була знищена і приведена у непридатний для подальшої реалізації стан.

          02 травня 2010 року складено акт про пожежу.

          Через відмову відповідача від складання акту про пошкодження товару, останній був складений за участю третьої незацікавленої сторони –закритого акціонерного товариства “Спортек” 06 травня 2010 року.

          Також, 06 травня 2010 року Черкаською торгово-промисловою палатою за участю представників позивача, відповідача та заводу-виробника було складено акт експертизи №В-292 про визначення кількості та ступеня пошкодження товару. Водій відповідача відмовився від підписання акту.

          Згідно з виставленого Черкаською торгово-промисловою палатою рахунку №716 від 06 травня 2010 року вартість експертизи товару (горілки) пошкодженого пожежею склала 1092 грн. 00 коп., яка позивачем сплачена 07 травня 2010 року.

          В згаданих актах зафіксовано, що при перевезенні вантажу відповідачем, частину його в результаті пожежі було знищено і приведено у непридатний для подальшої реалізації стан, а саме: 4000 пляшок горілки «Хлібний Дар Відбірна»місткістю 0,5 л, 3600 пляшок горілки «Хлібний Дар Українська»місткістю 0,7 л. Загальна вартість пошкодженого вантажу складає 125568 грн. 00 коп.

          Після підрахунку розміру завданих збитків вантаж не був доставлений до пункту призначення.

          Позивач 08 червня 2010 року направляв відповідачу претензію з вимогою видати вантаж, останній вантаж не видав, відповіді на претензію не надав.

          З огляду на зазначене, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та просить стягнути з відповідача 306576 грн. 00 коп. збитків та 1092 грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи.

          Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

          Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.           Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки (“Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні” затвердженні Мінтрансом від 14 жовтня 1997 року, № 363).

          Відповідно до ст. 919 ЦК України перевізник зобов’язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

          Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

          Одержувач вантажу повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу, якщо інше не встановлено договором, транспортними кодексами (статутами).

          Статтею 924 ЦК України визначено що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

          Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 52 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05 квітня 2001 року, №2344-III перевізник зобов’язаний:

при укладанні договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом передбачати для свого персоналу встановлені законодавством умови праці та відпочинку;

забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством;

забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення;

відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.

Згідно з “Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні” затвердженні Мінтрансом від 14 жовтня 1997 року, № 363 в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами.

Експертиза проводиться у присутності представників Перевізника і Замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи.

Витрати по експертизі (винагорода експерту, вартість його проїзду в належних випадках від місця роботи або проживання до місця видачі вантажу і назад та ін.) оплачуються Перевізником або Замовником залежно від того, хто проявив ініціативу по виклику експерта. В подальшому витрати по проведенню експертизи відносяться на сторону, яка буде у встановленому порядку визнана винною в недостачі, ушкодженні або зіпсутті вантажу.

У разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.

Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку “Особливі відмітки” і засвідчити її підписом.

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони.

Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад: “Про недостачу місць”, “Про порушення пломби” та ін.).

Перед поданням вантажовідправником або вантажоодержувачем позову на Перевізника обов'язково треба пред'явити йому претензію.

Претензії, які виникають із перевезення вантажів, включаючи повну або часткову втрату вантажу, порушення строків чи інших умов доставки вантажу, пред'являються Перевізнику, з яким укладено Договір на перевезення.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків за втрачений товар в розмірі 306576 грн. та витрат по проведенню експертизи в розмірі 1092 грн. 00 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 3076 грн. 68 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “УкрТрансЛінії”, проспект Хіміків, 47, м. Черкаси, р/р2600706591001 в Черкаській філії АБ “Київська Русь”, код ЄДРПОУ 34338011 на користь приватного підприємства “Баядєра”, вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецької області, р/р2600031177 у філії АБ “Південний” м. Київ, МФО 320917, код ЄДРПОУ 13491057: 306576 грн. збитків, 1092 грн. 00 коп. витрат по проведенню експертизи, 3076 грн. 68 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз