Рішення № 11815918, 05.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 рокуСправа №12/1865

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача Варфоломеєвої І.Є. за довіреністю, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 1003 грн. 90 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 1003 грн. 90 коп. та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд їх задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку представника в судове засідання не забезпечив, хоч про місце, дату і час засідання суду був належним чином повідомлений (підпис відповідача про отримання в повідомлені про вручення поштового відправлення а. с. 18). Неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

Із акта перевірки від 03.06.2010 року вбачається, що працівниками позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в присутності відповідача проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем в адміністративних межах Заріччанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району. Перевіркою виявлено, що земельна ділянка площею 3100 м2 відповідачем використовується без документів, які посвідчували б право на неї.

За розрахунком позивача, проведеному у відповідності з п. 4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМ України від 25.07.2007 року № 963, розмір шкоди, заподіяної відповідачем складає 1003 грн. 90 коп.

Постановою позивача від 09.06.2010 року № 002382 відповідач визнаний винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 211 Земельного Кодексу України, а саме самовільному зайнятті земельної ділянки і на підставі ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу.

Згідно з ст.ст. 125, 211 ч. 1 п. «б»Земельного Кодексу України: право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, пунктом 4 якої визначено порядок розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Згідно норм ч.ч. 1, 2 п. «є»ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно з ст.ст. 11, 1166 ч. 1 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки; підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особи, відшкодовується нею в повному обсязі.

За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного суд вважає, що наявність події порушення вимог природоохоронного законодавства і вина відповідача у його вчиненні позивачем встановлені і доказані, розрахунок розміру збитків здійснено у відповідності до вимог вищенаведеного законодавства, тому позов суд визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України, з відповідача в доход бюджету підлягають стягненню судові витрати, від сплати яких позивач звільнений - державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь:

бюджету із зарахуванням на р/р Заріччанської сільської ради № 33117331700247, ОКПО 22809021, отримувач УДК у Корсунь-Шевченківському районі, банк отримувача ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24062100 1003 грн. 90 коп. відшкодування шкоди;

в доход державного бюджету України на рахунок 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку - 095, отримувач УДК м. Черкаси, код 22809222 через ДПІ у Корсунь-Шевченківському районі державне мито в сумі 102 грн.;

на р/р 31216264700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, УДК в м. Черкаси 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Суддя В.М. Грачов