Рішення № 11814850, 21.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.10           Справа № 9/134-10. за позовом Обласного коммунального підприємства «Аеропорт Суми»,

м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Океан»,

м. Суми

про стягнення 4295 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Відменко В.Е.

від відповідача: не з’явився

Суддя Лущик М.С.

при секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 3634 грн. 20 коп. попередньої оплати за договором № 27/08 постачання нафтопродуктів від 23 травня 2008 року та 660 грн. 80 коп. додаткових витрат; 102 грн. держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому, відповідно до ст. 75 Господарського процессуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Позивач подав пояснення у справі разом з витребуваним судом актом звірки взаємних розрахунків з відповідачем, згідно якого заборгованість відповідача за договором станом на 14.10.2010 року складає 3634 грн. 20 коп.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між Обласним комунальним підприємством «Аеропорт Суми» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Океан» 23 травня 2008 року було укладено договір № 27/08 постачання нафтопродуктів. Відповідно до умов даного договору відповідач зобов’язався поставити, а позивач сплатити та прийняти нафтопродукти на умовах оплати та постачання, обумовленими даним договором.

Згідно виставлених відповідачем рахунків за номерами СчНО-0233 від 14.07.2008р. та СчНО-0329 від 01.10.2008р. позивачем було перераховано попередню оплату в сумі 23537 грн. 40 коп. за бензин А-92 у кількості 800л., за бензин А-76 у кількості 3140л., 648 грн. за дизпаливо у кількості 100л.

Згідно видаткових накладних № ОтНО-003196 від 14.07.2008р. та № ОтНО-004860 від 02.10.2008р., довіреностей № 388023/6 від 16.07.2008р. та № 388048/30 від 02.10.2008р. на перераховану суму коштів позивачеві були видані талони для отримання нафтопродуктів на умовах самовивозу з АЗС відповідача та по першій вимозі позивача відповідно до п.5.1 договору.

Позивач вказує на невиконання відповідачем свого обов’язку по поставці нафтопродуктів у кількості та у строк визначені договором, оскільки на даний час на залишку у позивача налічуються талони на отримання бензину А-92 кількістю540 л. на суму 3375 грн. та дизпалива у кількості 40 л. на суму 259 грн. 20 коп., за якими позивач невзмозі отримати нафтопродукти.

Відповідно до п. 4.2.5.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України № 81/38/101/235/122 від 01.04.1998р., заправка автотранспорту за безготівковим розрахунком провадиться на підставі договорів, укладених між підприємством нафтопродуктозабезпечення та споживачем. Пунктом 4.2.5.7 Інітрункції заборонено використання талонів на паливо як засобу розрахунків на АЗС. Талони на отримання нафтопродуктів – це документ, який підтверджує право пред’явника на отримання вже оплачених нафтопродуктів на АЗС.

Згідно до вимог ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання не допускається; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 3634 грн. 20 коп. повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема актом звірки взаємних розрахунків від 19.10.2010р. підписаним та скріпленим печатками обох сторін, тому вимогу позивача про стягнення з відповідача 3634 грн. 20 коп. попередньої оплати за договором суд визнає правомірною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Позивач, керуючись ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, також просить суд стягнути з відповідача 660 грн. 80 коп. збитків за неналежне виконання зобов’язання, під якими розуміє додаткові витрати на придбання нафтопродуктів у інших постачальників за дорожчою ціною, ніж та, яка передбачена у договорі з відповідачем.

Частиною 3 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Так, відповідно до ч. 2 ст.. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження майна її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника.

Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов’язання, на нього покладений обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язання і завданими збитками та їх розмір.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи позивачем не доведено прямого причинного зв’язку між понесеними витратами та неналежним виконанням відповідачем зобов’язання по договору, не подано доказів, на підставі яких було нараховану суму відшкодування 660 грн. 80 коп., а розрахунок позивача суд не може прийняти як належний та достатній доказ для такого відшкодування, оскільки його складено без документального підтвердження розміру збитків.

За таких обставин заявлені позивачем вимоги в цій частині позову не можуть підлягати задоволенню, оскільки позивач на надав належних та допустимих доказів на стягнення з відповідача вказаної у позовній заяві суми.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Океан» (40000, Білопільський шлях, 26, код 33814224) на користь Обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми» (40021, м. Суми, вул.. Кірова, 168, код 31014118) 3634 грн. 20 коп. попередньої оплати, 86 грн. 31 коп. державного мита та 199 грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В іншій частині позову – відмовити.

4.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                       М.С. Лущик

Повне рішення підписано 22.10.2010р.

Суддя