Рішення № 11814308, 14.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.10.10 Справа № 14/117-10. За позовом: Білопільського районного центру зайнятості, м. Білопілля

До відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Білопілля Сумської області

Про стягнення: 1375 грн. 80 коп.

СУДДЯ МИРОПОЛЬСЬКИЙ С.О.

За участю представників :

від позивача Веклич Л.В., довіреність № 12-10/1546 від 11.12.2009 року, Кульченко Л.П., довіреність № 01-21/1047 від 06.10.2010 року

від відповідача не зявився

За участю секретаря судового засідання Малюк Р.Б.

Суть спору: позивач просить визнати Білопільський районний центр зайнятості як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ст. 12 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”), цивільним позивачем у даній справі та стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 1375 грн. 80 коп., отримані ним як допомога по безробіттю на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а також стягнути з відповідача судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не зявився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повернути на адресу господарського суду поштовим повідомленням, тому справа слухається за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив:

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачу, згідно поданої ним до Білопільського районного центру зайнятості письмової заяви, 16.01.2008р. було надано статус безробітного з одночасним призначенням виплати допомоги по безробіттю на підставі Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ зі змінами та доповненнями.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області 09.06.2004р. як фізична особа підприємець.

Станом на 17.08.2010 року документів для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця державному реєстратору не надходило.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, відповідач, у поданій ним 16.01.2008 року письмовій заяві до Білопільського районного центру зайнятості зазначив, що на даний час, тобто станом на 16.01.2008р., не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Тобто, відповідач не повідомив позивача, що він на час звернення до районного центру зайнятості зареєстрований Білопільською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець.

Відповідно до пп. „б„ п. З ст. 1 Закону України „Про зайнятість населення,, від 22.03.1991р. зі змінами та доповненнями, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві належать до зайнятого населення. Згідно ст. 2 зазначеного Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пунктом 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 передбачено, що як шукаючими роботу із заповненням персональної картки громадянина реєструються тільки незайняті громадяни, а зайняті підлягають лише обліку з наданням належних консультацій, але без відповідної реєстрації.

Державна реєстрація як фізичної особи підприємця є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю (п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136) та зняття з обліку як безробітного у державній службі зайнятості (п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 16 січня 2008 року по 08 серпня 2008 року відповідачу була виплачена допомога по безробіттю в сумі 1375 грн. 80 коп. Внаслідок одержання даної допомоги по безробіттю відповідачем завдано збитків Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на суму 1375 грн. 80 коп.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-Ш зі змінами та доповненнями, безробітні зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки відповідач не подав ні доказів добровільного повернення коштів в розмірі 1375,80 грн., ні аргументованих заперечень вимогам позивача, тому вимоги позивача в цій частині визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог Білопільського районного центру зайнятості щодо визнання його цивільним позивачем у даній справі, суд зазначає, що оскільки позовна заява Білопільського районного центру зайнятості була прийнята до розгляду, відповідно до ухвали господарського суду від 22.09.2010 року, то Білопільський районний центр зайнятості вже визнаний позивачем у даній справі.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету України держмито в сумі 102,00 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Білопільського районного центру зайнятості (41800, Сумська обл., м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 33, код 21112983) 1375 грн. 80 коп.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ 095) державне мито в сумі 102,00 грн.

4.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31215259700002, одержувач - Держбюджет м. Суми, код ЄДРПОУ 23636315, ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після вступу рішення в законну силу.

Суддя