Рішення № 118142318, 04.04.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 947/32788/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та касування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Одеси 16 жовтня 2023 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивачка просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.05.2023 року № 155250014185, яким їй відмовлено в перерахунку страхового стажу набутого до 01.01.2004 року, взявши дані з довідки Одеського міжшкільного ресурсного центру № 1 Одеської міської ради від 19.05.2023 року № 01-09/57;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області внести відповідні зміни до персоніфікованого обліку відомостей позивачки у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.10.2023 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень передано до Одеського окружного адміністративного суду.

До Одеського окружного адміністративного суду зазначені матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 надійшли 16 листопада 2023 року (вхід. № 32815/23).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 листопада 2023 року, адміністративна справа №947/32788/23 передана судді Стефанову С.О.

Позиція позивачки обґрунтовується наступним

Позивачка зазначає, що 19.05.2023 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо перерахунку страхового стажу набутого до 01.01.2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Пенсійного фонду України від 25.05.2023 року № 155250014185 мені в задоволенні моїх вимог було відмовлено на підставі того, що міжшкільний навчально-виробничий комбінат Київського району міста Одеси не належить до закладів освіти, які здійснюють фахове навчання за відповідними напрямками з отриманням кваліфікації за спеціальностями.

Позивачка вважає, що відповідач поверхово підійшов до розгляду справи і саме тому прийняв незаконне, необґрунтоване та не відповідає дійсним обставинам справи рішення.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Київського району міста Одеси, позивачка зазначає, що жоден закон України або підзаконний акт не встановлює необхідність для зарахування періоду навчання обов`язкової вказівки про присвоєння кваліфікації, тим більше, у довідці Одеського міжшкільного ресурсного центру № 1 Одеської міської ради від 19.05.2023 року № 01-09/57 вказано, що вона з 01.09.1986 року по 23.05.1988 року навчалася в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Київського району міста Одеси, та отримала Свідоцтво оператора підготовки даних і ЕОМ. А в самому Свідоцтві про присвоєння кваліфікації вказано, що вона в 1988 році «закінчила курс навчання».

Позивачка вважаючи, що рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулася до суду з даним позовом.

Позиція відповідачів обґрунтовується наступним

Відповідачі не погоджується з позовними вимогами позивачки, вважають їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначають, що позивач звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою від 19.05.2023 № 4316, щодо перерахунку страхового стажу набутого до 01.01.2004 року відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розглянувши надані позивачем документи, на вимогу до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Київ було прийнято Рішення №155250014185 від 25.05.2023, яким позивачу було відмовлено, щодо перерахунку страхового стажу з огляду на наступне.

Страховий стаж обчисляється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993№637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови,що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Згідно з пунктом 5 Положення про освітньо - кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1998р. №65, зміст навчання це науково-обгрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо кваліфікаційним рівнем. До заяви надано, свідоцтво про присвоєння кваліфікації, атестат про середню освіту від 18.06.1988 та довідка від 19.05.2023 №01-09/57 видана Одеським міжшкільним ресурсним центром №1 Одеської міської ради за період з 01.09.1986 по 23.05.1988 в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Київського району м. Одеси про присвоєння кваліфікації за № 390 від 23.05.1988 року.

Згідно наданих документів, Одеський міжшкільний ресурсний центр належить до закладів освіти, які здійснюють фахове навчання за відповідними напрямками з отриманням кваліфікації за спеціальностями, тому зарахувати навчання з 01.09.1986 року по 23.05.1988 року в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті відсутні підстави.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою суду від 21.11.2023 року вказаний позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Заявою від 28.11.2023 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

11 грудня 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшло клопотання (вхід. № ЕС/18172/23) про продовження строку на подачу відзиву.

18 грудня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/19068/23).

03 січня 2024 року від позивачки до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № 547/24).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено по справі підготовче засідання на 26 лютого 2024 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року задоволено клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 22869069). Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №947/32788/23. Призначити по справі наступне підготовче засідання на 13 березня 2024 року об 10 год. 00 хв.

04 березня 2024 року від ГУПФУ в Одеській області надійшла заява про розгляд справи без участі представника (вхід. № ЕС/8873/24).

06 березня 2024 року від позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі (вхід. № 9625/24).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу технічного засобу не здійснювалося.

З урахуванням вищезазначеного, 13.03.2024 року суд вирішив закінчити підготовче провадження у справі перейти до судового розгляду справи в порядку письмового провадження.

14 березня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до суду надійшов відзив на позов (вхід. 10652/24).

15 березня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вхід. № 10901/24).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та позиція відповідачів, а також перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

19.05.2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо перерахунку страхового стажу набутого до 01.01.2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 155250014185 від 25.05.2023 року ОСОБА_1 в задоволенні моїх вимог було відмовлено на підставі того, що згідно наданих документів, Одеський міжшкільний ресурсний центр № 1 не належить до закладів освіти, які здійснюють фахове навчання за відповідними напрямками з отриманням кваліфікації за спеціальностями, тому зарахувати навчання з 01.09.1986 року по 23.05.1988 року в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті відсутні підстави.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивачка звернулася до суду із даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Нормами ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058- IV від 09.07.2003 (далі - Закон України № 1058- IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення, яка визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, - до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Згідно з приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абзацу 1 п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 18 Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, статті 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку № 637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком (перерахунку) є досягнення відповідного віку та наявність відповідного стажу.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, позивачка разом із заявою щодо перерахунку страхового стажу набутого до 01.01.2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» подала до пенсійного органу свідоцтво про присвоєння кваліфікації від 23.10.1988 року, атестат про середню освіту від 18.06.1988 року та довідку від 19.05.2023 року № 01-09/57, видану Одеським міжшкільним ресурсним центром № 1 за період навчання з 01.09.1986 року по 23.05.1988 року в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (п. "д" ч. 3).

Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

В період навчання позивачки в Одеському міжшкільному ресурсному центрі № 1 діяли норми Положення про порядок призначення та виплати державний пенсії, затверджений постановою Ради міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590. Підпунктом "з" п. 109 постанови передбачалось, що в загальний стаж роботи зараховуються також навчання в училищах та школах системи державних трудових резервів та системи професійно-технічної освіти (у ремеслених, залізничних училищах, гірничопромислових школах та училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т.п.) та в інших училищах, школах та на курсах по підготовці кадрів, по підвищенню кваліфікації та перекваліфікації.

Згідно з п. 8 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання.

Як вбачається із наданої позивачкою до пенсійного органу довідки Одеського міжшкільного ресурсного центру № 1 Одеської міської ради від 19.05.2023 року № 01-09/57, позивачка в період з 01.09.1986 року по 23.05.1988 року навчалася в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Київського району міста Одеси, та отримала Свідоцтво оператора підготовки даних і ЕОМ. А в самому Свідоцтві про присвоєння кваліфікації вказано, що я в 1988 році вона «закінчила курс навчання».

Навчальний заклад, заклад освіти (освітній заклад) організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості. Навчальний заклад є ланкою системи освіти та інституційною основою педагогіки. Навчальні заклади засновуються на державній, комунальній чи приватній формі власності. Вони є юридичними особами і діють на підставі статуту. Створення навчального закладу визначається, з однієї сторони, потребою в освітній діяльності на певній території, а з іншої наявністю необхідної матеріально-технічної, науково - методичної бази, педагогічних кадрів. Завдання навчальних закладів різняться в залежності - від їх рівня. В цілому, вони полягають у всебічному розвитку людини, розвитку її талантів, розумових і фізичних здібностей, вихованні високих моральних якостей, забезпеченні народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 9 Закону України «Про освіту» здобуття загальної середньої освіти також можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, зокрема міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону України «Про пенсійне забезпечення» за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004 року).

Відтак діюче законодавство не встановлює необхідність для зарахування періоду навчання обов`язкової вказівки про присвоєння кваліфікації, отже, неврахування періоду навчання позивачки з 01.09.1986 року по 23.05.1988 року в Міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Київського району міста Одеси є неправомірним. Зважаючи на викладене, період навчання позивачки підлягає включенню до її стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не довели належними засобами доказування правомірність відмови позивачці в зарахуванні до страхового стажу спірних періодів навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із змісту положень ст. 245 КАС України видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Визначаючись щодо способу поновлення порушеного права позивача, враховуючи встановлені по справі обставини, виходячи з повноважень, визначених ст. 245 КАС України, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд приходить до переконання, що ефективним способом поновлення порушеного права позивача є: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 155250014185 від 25.05.2023 року «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 року по 23.05.1988 року в Міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Київського району міста Одеси з внесенням відповідних змін до персоніфікованого обліку відомостей ОСОБА_1 у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивачки у сумі 1073,60 грн., сплачені згідно квитанції № 88 від 28.11.2023 підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та касування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 155250014185 від 25.05.2023 року «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 року по 23.05.1988 року в Міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Київського району міста Одеси з внесенням відповідних змін до персоніфікованого обліку відомостей ОСОБА_1 у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 22869069).

Суддя С.О. Cтефанов