Рішення № 11814181, 11.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.10           Справа № 9/88-10. за позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Кролевецького районного комунального підприємства «Акватермо», м. Кролевець, Кролевецький район, Сумська область

про стягнення 335 173 грн. 95 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Юрченко І.М.

від відповідача: Однорог В.М.. (директор)

Суддя Лущик М.С.

при секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з Відповідача основний борг за поставлений природний газ в сумі 257992 грн. 23 коп., пеню в сумі 26377 грн. 64 коп., інфляційні збитки в розмірі 39063 грн. 38 коп., 3% річних в сумі 11740 грн. 70 коп., 3352 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідач подав відзив на позовну заяву № 94 від14.07.2010 року, в якому просить суд у задоволенні позовної заяви ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» відмовити.

          11.10.10 року Позивач подав пояснення по справі б/н, б/д, в якому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

          29 вересня 2008 року між ДК «Газ України» (Постачальник/Позивач) та Кролевецьким районним КП «Акватермо» (Покупець/Відповідач) був укладений договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 06/08-1876 БО-29.

          Відповідно до договору ДК «Газ України» передав у власність Покупцю протягом листопада-грудня 2008 року та січня-квітня 2009 року природний газ на загальну суму 902156,86 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

          Згідно п. 6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу

          Як зазначає Позивач, покупець свої зобов’язання виконав частково, за отриманий природний газ сплатив кошти у розмірі 644164,63 грн, а сума боргу Вдповідача, станом на момент звернення з позовом до суду становить 257992 грн. 23 коп.

Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Ст. 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.          

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача склала 257 992 грн. 23 коп., факт заборгованості підтверджується матеріалами справи, відповідач не подав доказів сплати заборгованості або аргументованих заперечень проти позову, а тому вимоги позивача суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством.

Відповідачу нарахована сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 39063 грн. 38 коп. та 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 11740 грн. 70 коп.

          У відповідності до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          Згідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Суд вважає вимогу про стягнення 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 11740 грн. 70 коп. та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 39063 грн. 38 коп. правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

          На підставі ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України, п. 7.2 Договору за несвоєчасну оплату спожитого газу, Відповідачу нараховано пеню в розмірі 26377 грн. 64 коп.

          Відповідач подав клопотання б/н, б/д про зменшення пені, в якому просить суд зменшити розмір нарахованої пені, а обгрнутовує клопотання наступним: в зв’язку з важким фінансовим станом підприємства, відсутністю коштів та збільшенням ціни на газ, підписання акту звірки січня місяця в квітні 30 числа, це не дає можливості привести тарифи на послугу до 100% відшкодування і не дало змоги погасити борг за спожитий природний газ. Відповідно була підписана постанова № 193.05.03 2009 р. про відшкодування різниці в тарифах але на договір постачання газу для опалення бюджетної сфери дана постанова не розповсюджувалась і різниця не відшкодовувалась. Отримані кошти за послуги були направлені для оплати заробітної плати, податків до державного бюджету та пенсійного фонду.

          Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. ч. 2 вищезазначеної статті передбачає, що якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

          Суд, враховуючи зазначене вище, вважає клопотання відповідача таким, що підлягає задоволенню, а вимогу про стягнення пені такою, що підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 5000 грн. 00 коп.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст. ст.1, 12, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Кролевецького районного комунального підприємства «Акватермо» (вул. Спортивна, 17, м. Кролевець, Кролевецький район, Сумська область, 41300, код ЄДРПОУ 35148802) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827 ) борг за поставлений природний газ в сумі 257992 грн. 23 коп., пеню в сумі 5000 грн. 00 коп., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 39063 грн. 38 коп., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 11740 грн. 70 коп., 3352 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову – відмовити.

4.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                         М.С. Лущик

Повне рішення підписано 12.10.10 р.

Суддя