Рішення № 11814080, 12.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.10           Справа № 10/109-10. За позовом: Шосткинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Шосткинського управління по експлуатації газового господарства, м. Шостка

До відповідача: Казенного підприємства «Шосткинського казенного заводу «Зірка», м. Шостка Сумської області

Про стягнення 163 144 грн. 02 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників:

позивача – Симоненко В.Г.

відповідача – Лукашова О.Б.

прокурор – Яковенко В.В.

За участю секретаря судового засідання: Зері Ю.О.

Суть спору: прокурор в інтересах позивача просить суд стягнути з відповідача 163144 грн. 02 коп. заборгованості, в тому числі 146028 грн. 70 коп. основного боргу, 4780 грн. 08 коп. інфляційних збитків, 1904 грн. 02 коп. – сума 3 % річних, 10431 грн. 22 коп. пені відповідно до договору № 532Т-2009 від 25.12.2008р. про надання послуг з транспортування природного газу.

          Відповідач подав відзив на позовну заяву, вимоги прокурора визнає в повному обсязі, несплату пояснює скрутним фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

          Відповідно до умов договору про надання послуг з транспортування природного газу № 532 Т-2009 від 25.12.2008 р. позивач зобов’язувався протранспортувати, а відповідач – прийняти поставлені обсяги природного газу та своєчасно оплатити послуги з його транспортування. Строк дії договору встановлений з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. Відповідно до Додаткової угоди від 24.11.2009 р. до вказаного договору строк надання послуг з транспортування природного газу встановлюється з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

          Так, відповідно до п. 2.7 вищезгаданого договору встановлено, що кількість про транспортованого газу за місяць оформлюється актом прийому-передачі газу.

          Згідно ж п. 5.1 договору № 532 Т-2009 визначено, що оплата послуг з транспортування газу здійснюється відповідачем щодекадно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10, 20 числа звітного місяця в розмірі 70% від обсягів заявленого місячного споживання газу. Остаточний же розрахунок за надані послуги з транспортування фактично спожитого газу у звітному місяці відповідно до п. 5.4 договору проводиться до 5 числа наступного за звітним місяця.

          Проте, відповідач в порушення умов укладеного договору належним чином не виконав своє зобов’язання щодо оплати наданих йому послуг.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

          Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

          У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що позивач своє зобов’язання виконав належним чином, відповідно до умов договору, що повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема договором № 532 Т-2009 від 25.12.2008 р., додатковою угодою до даного договору, актами приймання-передачі обсягів природного газу від 30.01.2010 р., 25.02.2010 р., 31.03.2010 р., 27.04.2010 р., 26.05.2010 р., розрахунком заборгованості.

          Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору про надання послуг з транспортування природного газу № 532 Т-2009, а саме допустив прострочення виконання зобов’язання.

          Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідачем протягом січня-квітня 2010 року сплачено 10000 грн., станом на 28.06.2010 р. сума заборгованості становить 146028 грн. 70 коп., що не заперечується і самим відповідачем.

          Таким чином, позовні вимоги в цій частині визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню 10 431 грн. 22 коп. пені за прострочку платежу, 3% річних в сумі 1 904 грн. 02 коп. та 4 780 грн. 08 коп. інфляційних збитків.

          Із матеріалів справи вбачається, що дійсно п. 6.1 договору від 25.12.2008 року встановлено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з транспортування природного газу у строки, визначені п. 5.1, п. 5.4 цього договору, відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексі інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі 0,1% від простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

          Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню в доход Державного бюджету України суми держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 526, 549-552, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 36; код в ЄДРПОУ 14315351) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Шосткинського управління по експлуатації газового господарства (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Короленка, 19-а; код в ЄДРПОУ 21103810) 146028 грн. 70 коп. боргу, 10 431 грн. 22 коп. пені, 4 780 грн. 08 коп. інфляційних збитків, 1 904 грн. 02 коп. – 3% річних.

3.          Стягнути з казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 36; код в ЄДРПОУ 14315351) в доход державного бюджету України (р/р 31112095700002, код бюджетної класифікації 22090200, код ЕДРПОУ 23636315, банк одержувача – ГУДКУ у Сумській області, символ звітності – 095, МФО 837013) 1 631 грн. 44 коп. державного мита.

4.          Стягнути з казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 36; код в ЄДРПОУ 14315351) в доход державного бюджету (р/р 31215259700002, код ЕДРПОУ 23636315, банк одержувача – ГУДКУ у Сумській області, символ звітності – 095, МФО 837013) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя