Рішення № 11813944, 07.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.10 Справа № 4/98-10. Господарський суд Сумської області у складі судді Лугової Н.П., розглянувши матеріали справи, -

За первісним позовом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, м.Суми

До відповідача Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Суми

про визнання недійсним рішення

За зустрічним позовом Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Суми

До відповідачаДержавного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, м.Суми

про стягнення17 000 грн. 00 коп.

Представники:

від позивача за первісним позовом: Коваленко В.М., Бережна О.Т., генеральна довіреність № 2185/03 від 15.09.2010р.

від відповідача Суяров В.В.

від позивача за зустрічним позовом: Суяров В.В.

від відповідача: Коваленко В.М., Бережна О.Т., генеральна довіреність № 2185/03 від 15.09.2010р.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

У судовому засіданні, що відбулося 26.08.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 16.09.2010р., 16.09.2010р. було оголошено перерву до 07.10.2010р.

Суть спору: Позивач за первісним позовом просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2010р. № 21 у справі № 03-06/64-2009р. про накладення на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області штрафних санкцій в сумі 17000 грн. 00 коп.

Позивач за зустрічним позовом відповідач за первісним просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 17000 грн. 00 коп. до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106.

Відповідач за первісним позовом подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що вони є неправомірними та необгрунтованими.

Відповідач за зустрічним позовом подав відзив на позовну заяву в якому вважає вимоги позивача за зустрічним позовом такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовами, оцінивши та дослідивши надані докази суд встановив наступне:

Адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було розглянуто подання 2-ВДР від 19.04.2010р. за № 54 про попередні висновки про результати розгляду справи та матеріали справи № 03-06/64-2009р.

За результатами розгляду відповідачем за первісним позовом було прийнято рішення № 21 від 29.04.2010р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» згідно якого було визнано, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області є субєктом господарювання, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з надання консультацій з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів в теритоіральних межах Сумської області протягом 2008, 2009 років з часткою 100%.

Також, згідно вищевказаного рішення було визнано дії позивача за первісним позовом, що полягали у встановленні та стягненні з замовників протягом 2008 та 2009 років необгрунтованого розміру плати за надані послуги екологічного характеру без урахування обсягів та складності наданих послуг, порушенням, передбаченим пунктом 2 ст.50, ч.1 та п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з надання консультацій з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, що призвели до ущемлення інтересів споживачів в частині встановлення таких цін реалізації товару (послуги з надання консультацій), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до ст. 52 вказаного Закону, за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п.2 резолютивної частини вказаного рішення на позивача за первісним позовом було накладено штраф в розмірі 17 000 грн. 00 коп.

В обгрунтування вимог викладених у первісній позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про те, що державне управління зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання платних послуг, оскільки на законодавчому рівні було утворено Мінприроди та його територіальні органи (державні управління) монополіста з надання платних послуг (консультацій) у галузі охорони навколишнього природного середовища. Як зазначає позивач, поряд з тим в Сумській області зареєстровано шість субєктів господарювання, які за своїми статутними повноваженнями мають право надавати платні послуги у сфері охорони навколишнього природного середовища. А тому, вибір послуг за якістю та ціною є виключним правом замовника.

У позовній заяві позивач за первісним позовом посилається на те, що спільним наказом Мінекоресурсів та Мінекономіки від 15.03.2002р. № 110/73, зареєстрованим в Мінюсті України не визначено критеріїв, обсягів та складності послуг, а лише визначена вартість послуг від 170 грн. до 340 грн., у звязку з чим питання обсягів і складності у кожному конкретному випадку визначалось фахівцями державного управління, відповідно до обсягів наданих консультацій та складності наданої послуги (обєм документів, які опрацьовуються, затрати часу на надання таких консультацій, складність порушених питань тощо), що узгоджувалось протоколом договірної ціни, а тому у відповідності до п. 7 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р., при зазначених обставинах припускається неоднозначне тлумачення норми обсягів та складності, що не є порушенням.

Як вказує позивач за первісним позовом, державне управління видає безкоштовно дозвільні документи, а послуги (консультації), що надаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2009р. № 737, відносяться виключно до господарських, оскільки зазначені послуги (консультації) з підготовки документів (пакетів документів, опрацювання документів, які надаються з заявкою на отримання дозвільних документів, усні консультації тощо) не є дозволом, ліцензією, сертифікатом, посвідченням, тощо.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що вести облік витрат за надання послуг (консультацій), як в часовому, обємному чи то інтелектуальному вимірах, вести відповідні розрахунки таких витрат, складати (розробляти) відповідні калькуляції тощо у державного управління не має реальних можливостей.

Як встановлено судом, позивач за первісним позовом надає платні послуги екологічного характеру, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001р. № 1430 «Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів». Порядок їх надання визначено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.01.2002р. № 46 «Про затвердження Порядку надання платних послуг екологічного характеру територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України»; розміри плати за вказані послуги затверджено спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економіки та з питань европейської інтеграції України від 15.03.2002р. № 110/73 «Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України».

Отже, в розумінні ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивач в частині надання платних послуг - є субєктом господарювання.

Відповідно до матеріалів справи, протягом досліджуваного періоду в рамках розгляду відповідачем справи № 03-06/64-2009р., в межах Сумської області мали змогу надавати послуги екологічного характеру 6 субєктів господарювання, а саме:

1.ПП ОСОБА_1. (АДРЕСА_1);

2.ТОВ НВЦ «Екос» (40021, м.Суми, пров. Громадянський, 1);

3.Науковий центр прикладних екологічних досліджень СумДУ (40007, м.Суми, вул. Р.Корсакова, 2);

4.АТЗТ «Важкоавтоматика» (61072, м.Харків, пр-т Леніна, 56);

5.ПП ОСОБА_2. (АДРЕСА_2);

6.Північно Східний науковий центр НАН і МОН України (61002, м.Харків, вул. Фрунзе, 8).

Проте, як свідчать матеріали справи, фактично протягом 2008, 2009 років зазначеними субєктами господарювання платні послуги з надання консультацій з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів не надавались, що підтвердужється листами вищевказаних субєктів господарювання (листами ПП ОСОБА_1. від 12.04.2010р. № 01/04, ТОВ НВЦ «Екос» від 09.04.2010р. № 04/1, Наукового центру прикладних екологічних досліджень від 15.04.2010р. № 9, АТЗТ «Важкоавтоматика» від 21.04.2010р. № 1-126-8/08, ПП ОСОБА_2 від 14.04.2010р. № 15, Північно Східного наукового центру НАН і МОН України від 16.04.2010р. № 142).

Отже,у відповідності до ч.2 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивач за первісним позовом є субєктом господарювання, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку з вищеперелічених платних послуг в територіальних межах Сумської області протягом 2008, 2009 років з часткою 100%, про що зазначено в рішенні відповідача.

Пунктом 1 Переліку платних послуг екологічного характеру передбачено надання консультації з питань підготовки документів для одержання дозволів вказаних послуг, вартість якої , відповідно до Розмірів плати за надання послуг може становити від 170 до 340 грн.(без ПДВ), в залежності від обсягів і складності.

При цьому слід зазначити, що вартість зазначеної послуги позивачем встановлювалась на наступному рівні: у 2008 році - 255 грн., у 2009р. - 300 грн.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що фактично позивачем під час надання консультацій з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів надаються консультації з різних питань.

Споживачі послуг (субєкти господарської діяльності, незалежно від форм власності) розташовані в межах Сумської області , яким відповідно до чинного законодавства необхідно отримати дозвіл при здійсненні різної господарської діяльності застосовують різні технологічні процеси для виготовлення продукції, в результаті яких утворюються різні види та кількість відходів, що, враховуючи, вимоги ст. 33 Закону України «Про відходи» унеможливлює отримання різними субєктами ідентичних консультацій по обсягу та складності.

Вказане підтверджується результатами вибіркового опитування споживачів послуг проведеного в ході розгляду справи тервідділенням, за результатами якого було зясовано, що фактично споживачами замовлялись консультації з різних питань, різного обсягу та складності, що підтверджується листами ДП ДАК «Хліб України» від 14.04.2010р. № 167, ВАТ «Сумиобленерго» від 16.04.2010р., ТОВ «Роменський завод продтоварів» від 16.04.2010р. № 205, ВАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» від 15.04.2010р. № 57-05/22, ВАТ «Сумихімпром» від 15.04.2010р. № 84-4096, ВАТ «Укртелеком» в особі Сумської філії від 14.04.2010р. № 590000/8-613.

Отже, з замовників консультацій стягується економічно необгрунтований розмір плати, що не базується на обсязі та складності наданих послуг.

Питання щодо надання платних послуг, зокрема, центральними та місцевими органами виконавчої влади, додатково врегульовано Методикою визначення собівартості платних адміністративних послуг, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2010р. № 66 (набрала чинності з 08.02.2010р.), відповідно до якої повноваженння по проведенню розрахунків собівартості платних адміністративних послуг покладено на центральні органи виконавчої влади, в тому числі на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Згідно з п.2 Методики термін «адміністративна послуга» вживається у значенні наведеному у Тимчасовому порядку надання державних, у тому числі адміністративних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2009р. № 737 «Про заходи щодо упорядкування державних, у тому числі адміністративних послуг».

Згідно положень Тимчасового порядку, адміністративна послуга - це державна послуга, яка є результатом здійснення субєктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно - правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів або на виконання особою визначених законом обовязків (отримання дозволу, ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо).

Адміністративний акт - це прийняте субєктом рішення індивідуальної дії, спрямоване на набуття, зміну чи припинення прав та обовязків особи.

Державні, у тому числі адміністративні послуги можуть надаватися на платній і безоплатній основі. Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, що визначені законодавчими актами, а в разі, коли це не передбачено законодавчими актами, актами Кабінету Міністрів України.

Розміри плати з надання адміністративних послуг установлюються з урахуванням економічно обгрунтованих витрат і Методики визначення собівартості платних адміністративних послуг, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Позивач за первісним позовом надає платні послуги екологічного характеру, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001р. № 1430, порядок їх надання визначено наказом Міністертсва екології та природних ресурсів України від 30.01.2002р. № 46; розміри плати за вказані послуги затверджено спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економіки та з питань европейської інтеграції України від 15.03.2002р. № 110/73.

Також, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2009р. № 724 «Деякі питання надання державних платних (адміністративних) послуг, видачі документів дозвільного характеру), якою було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2001р. № 1430, а саме, виключено абзаци четвертий та пятий пункту 1 переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів.

Слід зазначити, що наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.01.2002р. № 46 визначено, що кошти отримані за надання послуг екологічного характеру використовуються, зокрема, на покриття витрат, повязаних з наданням платних послуг екологічного характеру, що додатково свідчить про необхідність проведення розрахунків собівартості платних послуг в залежності від обсягів і складності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області було встановлено та застосовано необґрунтований розмір плати за надані послуги екологічного характеру без урахування обсягів та складності наданих послуг та факт зловживання монопольним (домінуючим) становищем у вигляді встановлення таких цін чи інших умов реалізації товару (послуг), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом необґрунтованими та відмовляє позивачеві у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2010р. № 21 у справі № 03-06/64-2009р. про накладення на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області штрафних санкцій в сумі 17000 грн. 00 коп.

В обґрунтування вимог викладених у зустрічній позовній заяві позивач посилається на те, що рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2010р. № 21 на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області за порушення законодавства про захист економічної конкуренції було накладено штраф у розмірі 17 000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» субєкти господарювання на яких накладено штраф сплачують його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як свідчать матеріали справи, вищевказане рішення було отримано відповідачем за зустрічним позовом 27.05.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1088129.

Отже, термін сплати штрафу відповідачем закінчився 28.07.2010р.

Враховуючи, правомірність та обґрунтованість рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2010р. № 21 у справі № 03-06/64-2009р. про накладення на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області штрафних санкцій в сумі 17000 грн. 00 коп., суд задовольняє зустрічну позовну заяву про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 17000 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню в доход державного бюджету м.Суми 170 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову щодо визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2010р. № 21 у справі № 03-06/64-2009р. про накладення на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області штрафних санкцій в сумі 17000 грн. 00 коп. - відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області (40030, м.Суми, пров. Громадянський, 1, код 05524083) на користь Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (40024, м.Суми, вул.. Харківська, 30/1, код 21119343) штраф у розмірі 17000 грн. 00 коп. до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106.

4. Стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області (40030, м.Суми, пров. Громадянський, 1, код 05524083) в доход державного бюджету м.Суми (код 22090200) 170 грн. 00 коп. державного мита.

5. Стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області (40030, м.Суми, пров. Громадянський, 1, код 05524083) в доход Держбюджету м.Суми (р/р 31215259700002, код ЄДРПОУ 23636315, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя