Рішення № 11813890, 04.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.10           Справа № 3/92-10. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І. при секретарі судового засідання Фурман К.С. розглянув матеріали справи № 3/92-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми

до відповідача: Адвокатського бюро «Наша справа» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми

про визнання недійсним договору

За участю представників сторін :

від позивача: Віткалов Д.М., довіреність № 10-19/17-Д/131 від 18 травня 2010 року;

Карпович Н.А., довіреність № 10-19/17-Д/136 від 04 серпня 2010 року ;

від відповідача : Якименко О.І., довіреність № 22/6 від 19 липня 2010 року

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним договір про надання правової допомоги підприємству № 16, укладений 14.06.2006 р. між ВАТ «Сумиобленерго» та Адвокатським бюро «Наша справа» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

При цьому позивач посилається на те, що спірний договір суперечить актам цивільного законодавства, а саме вимогам Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ, затвердженому постановою НКРЕ України від 25 грудня 2002 р. № 1455 (далі – Порядок придбання), та укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим договором (є фіктивним).

Відповідач у письмовому відзиві від 19.07.2010 р. № 22/7 на позовну заяву та у запереченнях від 28.05.2010 р. № 25 вимоги позову не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що Порядок придбання поширюється виключно на позивача та стверджує, що спірний договір фактично виконувався відповідачем.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

5 червня 2002 року між ВАТ «Сумиобленерго» та Адвокатським бюро «Наша справа» укладений договір про надання правової допомоги підприємству № 9, а 1 липня 2002 року – додаткова угода № 1 до цього договору.

Відповідно до п.п.1.1-1.3 названого договору в редакції додаткової угоди № 1 Замовник (позивач) доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання: по керівництву юридичним відділом та іншими структурними підрозділами Замовника, що здійснюють досудове і судове вирішення спірних питань, надають допомогу у після судовому виконанні рішень судів, контролює та надає допомогу поряд з відповідними директорами в організації внутрішньої безпеки, охороні об’єктів Замовника, готує інформацію засобам масової інформації, державним органам та органам самоуправління (п. 1.1 додаткової угоди); по контролю за внутрішнім документообігом Замовника, візує документи, подає висновки та пропозиції по проектам документів, візує протоколи Правління та дає висновки по рішенням органів управління Замовника (п. 1.2 додаткової угоди); давати консультації та роз’яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складати заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчувати копії документів у справах, які веде; здійснювати представництво в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подавати юридичну допомогу підприємству; здійснювати правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності підприємства, виконувати обов’язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства, а також інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством (п. 1.3 додаткової угоди).

Згідно з п. 1.4 Додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги підприємству № 9 реалізація умов цієї додаткової угоди проводиться через персонально призначеного представника Виконавця. Представником Виконавця на термін дії додаткової угоди є Якименко Олег Іванович, про що Замовник повідомляє структурні підрозділи шляхом видачі наказу.

На виконання договору № 9 від 05.06.2002 р. та додаткової угоди № 1 від 01.07.2002 р., позивач видав наказ від 03.07.2002 р. № 963-к, яким з 03.07.2002 р. поклав керівництво юридичним відділом на представника Адвокатського бюро «Наша справа» Якименка Олега Івановича.

Сторони визнають, що з моменту укладення договору № 9 від 05.06.2002 р. та додаткової угоди № 1 від 01.07.2002 р. та до 22 квітня 2010 року, представник відповідача Якименко Олег Іванович фактично виконував обов’язки, що зазначені у цьому договорі, а саме здійснював керівництво юридичним відділом позивача, візував договори, накази і внутрішні акти, брав участь у розгляді судових справ в якості представника позивача тощо.

14 червня 2006 року між ВАТ «Сумиобленерго» та Адвокатським бюро «Наша справа» у формі товариства з обмеженою відповідальністю укладений договір про надання правової допомоги підприємству № 16.

За п. 1.1 договору № 16 від 14.06.2006 р. Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (відповідач) бере на себе зобов’язання по наданню правової (юридичної та адвокатської) допомоги, а саме: давати консультації та роз’яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складати заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчувати копії документів у справах, які веде; здійснювати представництво в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подавати юридичну допомогу підприємству; здійснювати правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності підприємства, виконувати обов’язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства стосовно працівників Замовника, представляти інтереси підприємства згідно виданої довіреності, а також інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством та посадовими обов’язками директора юридичного департаменту. Згідно з п. 1.2 Договору № 16 від 14.06.2006 р. представником Виконавця за цим Договором є Якименко Олег Іванович. Інші представники Виконавця працюють за окремо виданими довіреностями і положення цього Договору на них не розповсюджуються.

Також у п. 5.5 договору № 16 від 14.06.2006 р. зазначено, що сторони вважаються такими, що виконали свої зобов’язання за Договором про надання правової допомоги підприємству № 9 від 05.06.02 р., Додаткової угоди № 1 від 01.07.02 р. до Договору про надання правової допомоги підприємству № 9 від 05.06.02 р. та домовленостями, що були між сторонами на 07.06.06 р. і не мають взаємних заборгованостей.

З порівняння предметів названих договорів вбачається, що за договором № 16 від 14.06.2006 р. представник відповідача Якименко Олег Іванович не повинен виконувати обов’язки, що були зазначені у п.п.1.1 та 1.2 договору № 9 від 05.06.2002 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2002 р., а саме: керувати юридичним відділом та іншими структурними підрозділами Замовника, що здійснюють досудове і судове вирішення спірних питань, надають допомогу у після судовому виконанні рішень судів, контролювати та надавати допомогу поряд з відповідними директорами в організації внутрішньої безпеки, охороні об’єктів Замовника, готувати інформацію засобам масової інформації, державним органам та органам самоуправління; контролювати внутрішній документообіг Замовника, візувати документи, подавати висновки та пропозиції по проектам документів, візувати протоколи Правління та давати висновки по рішенням органів управління Замовника. Водночас за договором № 16 14.06.2006 р. представник відповідача Якименко Олег Іванович мав надавати певні послуги, про які не зазначено у договору № 9 від 05.06.2002 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2002 р., а саме надавати інші види юридичної допомоги, крім зазначених у п.1.1 договору № 16, передбачені посадовими обов’язками директора юридичного департаменту.

Як встановлено судом, після укладення договору № 16 від 14.06.2006 р. ніяких змін у фактичних взаємовідносинах між ВАТ «Сумиобленерго» та представником Адвокатського бюро «Наша справа» Якименком Олегом Івановичем не відбулось, він продовжував керувати юридичним відділом, візувати внутрішні документи ВАТ «Сумиобленерго», брати участь у різних комісіях та комітетах, що створювались ВАТ «Сумиобленерго». Також Якименко Олег Іванович фактично не виконував та не міг виконувати посадові обов’язки директора юридичного департаменту ВАТ «Сумиобленерго», оскільки такого підрозділу у ВАТ «Сумиобленерго» не існувало та не існує на час вирішення спору.

Не зазнавав змін й наказ ВАТ «Сумиобленерго» від 03.07.2002 р. № 963-к, за яким на представника Адвокатського бюро «Наша справа» Якименка Олега Івановича покладено керівництво саме юридичним відділом.

Таким чином внаслідок укладення договору № 16 від 14.06.2006 р. правовідносини між сторонами не зазнали тих змін, що були обумовлені змістом цього договору.

Як встановлено судом, 31.08.2010 р. року відповідач листом від 31.08.2010 р. № 23 направив позивачу 3 акти прийому-передачі виконаного завдання до договору про надання правової допомоги підприємству № 9 від 05.06.02 р. та додаткової угоди № 1 від 01.07.02 р., що датовані 31.08.2010 р., та відповідний рахунок. Такі дії суд вважає підтвердженням фіктивності договору № 16 від 14.06.2006 р., оскільки якщо б він був насправді укладений, то договір про надання правової допомоги підприємству № 9 від 05.06.02 р. та додаткова угода № 1 від 01.07.02 р. вважались би виконаними. А це виключає можливість складення та підписання актів прийому-передачі виконаного завдання, що датовані після дати укладення договору № 16 від 14.06.2006 р.

Згідно умов договору № 16 від 14.06.2006 р. позивач мав щомісяця виплачувати грошову винагороду у встановлені строки – не пізніше 3-х діб до початку розрахункового періоду. Але протягом майже 4 років ВАТ «Сумиобленерго» не сплачувало обумовлені договором № 16 від 14.06.2006 р. платежі, а Адвокатське бюро «Наша справа» не вимагало їхньої сплати, незважаючи навіть на пропуск строку позовної давності щодо стягнення цієї винагороди у судовому порядку.

Між сторонами відсутня будь-яка переписка стосовно виконання договору № 16 від 14.06.2006 р., відсутні будь-які акти виконаних робіт, акти звірення розрахунків або інші документи, що підтверджують виконання сторонами саме цього договору.

Не спростував відповідач й твердження представників позивача про те, що на закупівлю послуг, надання яких обумовлено договором № 16 від 14.06.2006 р., не проводились тендерні процедури, проведення яких є обов’язковим за приписами ст. 650 ЦК України, ст. 185 ГК України та Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ, затвердженого постановою НКРЕ України від 25 грудня 2002 р. № 1455. Хоча на будь яку іншу закупівлю товарів, робіт та послуг (в тому числі юридичних) на суму, що перевищувала 200000,00 гривень позивач проводив такі процедури.

Всі ці обставини у своїй сукупності дають підстави суду вважати, що договір про надання правової допомоги підприємству № 16 від 14.06.2006 р. укладався позивачем та відповідачем без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим договором.

Згідно з ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч.1 ст. 215 ЦК недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах строку позовної давності; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Обидві сторони, які вчиняють фіктивний правочин, знають про його недійсність. Відтак порушенням прав однієї із сторін правочину можуть бути дії іншої сторони, направленні на надання недійсному правочину законної сили.

Оскільки відповідач звернувся із вимогою до позивача виконати договір про надання правової допомоги підприємству № 16 від 14.06.2006 р. лише 25.06.2010 року, подавши відповідний позов, суд вважає, що позивач не пропустив строку позовної давності для звернення до суду із позовом про визнання такого договору недійсним.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання недійсним договору про надання правової допомоги підприємству № 16 від 14.06.2006 р., укладеного між ВАТ «Сумиобленерго» та Адвокатським бюро «Наша справа» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 234, 256, 257, 261, 650 Цивільного кодексу України, ст. 185 Господарського кодексу України, ст. ст. 32-36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» задовольнити.

2.Визнати недійсним з моменту укладення договір про надання правової допомоги підприємству № 16 від 14.06.2006 р., укладений між ВАТ «Сумиобленерго» та Адвокатським бюро «Наша справа» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

3. Стягнути з Адвокатського бюро «Наша справа» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (40013, м. Суми, вул. Декабристів, 65; код за ЄДРПОУ 30081073) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7; код за ЄДРПОУ 23293513) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Суддя