Рішення № 11813711, 06.10.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

06 жовтня 2010 року справа № 5020-3/133 За позовом          Споживчого кооперативу

                    „Житлово-будівельний кооператив „Будуємо разом”

(99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 242)

до                     Державного підприємства

                    „Севастопольський морський торговельний порт”

(99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5)

про визнання права власності,

Суддя Головко В.О.

За участю представників:

позивача (СК ЖБК "Будуємо разом") –Молчанов А.О., представник, довіреність №6 від 20.08.2010;

відповідача (ДП "Севастопольський морський торговельний порт") –Ісаєва Н.О., юрисконсульт, довіреність №33 від 16.08.2010.

СУТЬ СПОРУ:

Споживчий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Будуємо разом" (далі –позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (далі –відповідач) про визнання права власності.

Позов обґрунтований невизнанням відповідачем права власності позивача на 91/100 часток багатоквартирного дев’ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: місто Севастополь, пр. Генерала Острякова, 242, корпус 1 (перша черга), що складається з дев’яти однокімнатних квартир №№2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, загальною площею 359,9 м2; восьми двокімнатних квартир №№6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, загальною площею 487,3 м2; восьми трикімнатних квартир №№4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, загальною площею 602,1 м2.

У судовому засіданні 06.10.2010 представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позов /арк. с. 48-49/, в якому, з посиланням на пункт 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, просив припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору, зазначивши, що жодних претензій на майно, придбане позивачем в результаті побудови спірного житлового будинку, не пред’являв, будь-яких дій, які б порушували право власності позивача, не вчиняв.

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на припиненні провадженні у справі з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

29.09.2005 між Державним підприємством "Севастопольський морський торговельний порт" (Інвестор-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скальса" (Інвестор-2) був укладений договір №509/362 про інвестиційне фінансування будівництва (далі –Договір), відповідно до якого сторони здійснюють спільну узгоджену інвестиційну діяльність з метою будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутової сфери, підземним гаражем та благоустроєм території на земельній ділянці площею 1,4836 га, розташованій у 6-му мікрорайоні Кулікова поля (проспект Генерала Острякова) в місті Севастополі (далі – Об’єкт) (пункт 2.1 Договору /арк. с. 9-11/).

07.11.2007 між Державним підприємством "Севастопольський морський торговельний порт" (Інвестор-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скальса" (Інвестор-2) укладено додаткову угоду №2 до Договору №509/362 від 29.09.2005, пункт 5 якої встановлював, що 90% від загальної площі будинку, а також вбудовано-прибудовані приміщення соціально-побутової сфери та 1% житла від загальної житлової площі будинку належить Інвестору-2, тобто Товариству з обмеженою відповідальністю "Скальса" /арк. с. 12-16/.

25.12.2009 Державним підприємством "Севастопольський морський торговельний порт" (Замовник), Закритим акціонерним товариством "КримНДОпроект" (Генеральний проектувальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скальса" (Генеральний підрядник) оформлений та належним чином узгоджений Акт №10 готовності Об’єкта до експлуатації /арк. с. 17-18/.

12.01.2010 на підставі вказаного Акта Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі видано Свідоцтво №27000010 про відповідність проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил закінченого будівництвом об’єкта –забудови кварталу житлових будинків в VI мікрорайоні, житловий будинок №1, –розташованого за адресою: пр. Ген. Острякова, 242, та підтверджено готовність цього об’єкта до експлуатації /арк. с. 19/.

05.04.2010 між Державним підприємством "Севастопольський морський торговельний порт" (Інвестор-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скальса" (Інвестор-2) укладено Додаткову угоду №3 /арк. с. 20-21/, пунктом 1.1 якої передбачено, що після отримання Свідоцтва про відповідність побудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил, на першу чергу житлового комплексу в VI мікрорайоні Кулікова поля, загальна площа жилих квартир якого становить 1585,5 м2, Інвестор-2, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Скальса", набуває право власності на частку в розмірі 91% (1449,3 м2) від загальної площі жилих квартир, що згідно з планом забудови 9-поверхового житлового будинку відповідає дев’яти однокімнатним квартирам №№2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, загальна площа яких становить 359,9 м2; восьми двокімнатним квартирам №№6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, загальна площа яких становить 487,3 м2; восьми трикімнатним квартирам №№4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, загальна площа яких становить 602,1 м2.

23.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Скальса" (Товариство), Державним підприємством "Севастопольський морський торговельний порт" (Порт) та Споживчим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Будуємо разом" (ЖБК) укладено Договір №104/136 про заміну сторони у зобов’язанні за Договором №509/362 від 29.09.2005 /арк. с. 22-23/.

Відповідно до умов вказаного договору, з моменту його укладення ЖБК, тобто позивач, є Інвестором-2 за договором №509/362 від 29.09.2005, укладеним між ДП "Севастопольський морський торговельний порт" та ТОВ "Скальса", і набуває всіх майнових прав та зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Скальса", в тому числі право власності на частку в розмірі 91% (1449,3 м2) від загальної площі житлових квартир (пункт 1 Договору №104/136). Таке передавання прав власності на об’єкти нерухомого майна від Товариства з обмеженою відповідальністю "Скальса" Споживчому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Будуємо разом" здійснюється шляхом підписання відповідного Акта (пункт 2 Договору №104/136). Щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Скальса" Договір №509/362 від 29.09.2005 припиняє свою дію (пункт 4 Договору №104/136).

На виконання пункту 2 Договору №104/136, 23.04.2010 Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скальса" був оформлений Акт приймання-передачі майнових прав /арк. с. 24/, згідно з яким Позивач набув право власності на об’єкти нерухомого майна (квартири, загальною площею 1449,3 м2: дев’ять однокімнатних квартир №№2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, загальною площею 359,9 м2; вісім двокімнатних квартир №№6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, загальною площею 487,3 м2; вісім трикімнатних квартир №№4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, загальною площею 602,1 м2), зазначені відповідно до матеріалів Свідоцтва №27000010 від 12.01.2010 про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил; Акта готовності об’єкта до експлуатації від 25.12.2009 та матеріалів технічної інвентаризації Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради, а також інші приміщення (об’єкти), зазначені в архітектурно-будівельному паспорті, які розташовані у багатоквартирному дев’ятиповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, проспект Генерала Острякова, 242, І черга (корпус №1).

29.07.2010 Державним підприємством "Севастопольський морський торговельний порт" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скальса" надіслано претензію №ДГ-1814 /арк. с. 25/, відповідно до якої Відповідач, посилаючись на заниження відсотка розподілу площі будинку та кількості квартир за Договором №509/362 від 29.09.2005, вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Скальса" підписання додаткової угоди про розірвання цього Договору.

На думку Позивача, Відповідач таким чином ставить під сумнів його право власності на об’єкт нерухомого майна, зазначений у Договорі №104/136 від 23.04.2010, що й стало причиною для звернення Позивача до господарського суду з даним позовом.

Згідно з відзивом на позов Відповідач вважає вимоги Позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв’язку з відсутністю предмета спору. Зокрема Відповідач зазначає, що ніяких претензій до майна, набутого Позивачем, він не має, а претензія №ДГ-1814 від 29.07.2010, що її надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скальса", не стосується перерозподілу часток права власності на вже побудований житловий будинок (перша черга) /арк. с. 48-49/.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України №435-IV, прийнятого 16.01.2003, цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2004. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Право на захист цивільних прав і інтересів та способи такого захисту визначені статтями 15 і 16 Цивільного кодексу України. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, встановленим Цивільним кодексом України, або іншим способом, що встановлений договором або законом. Одним із способів захисту права є визнання права.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Наведеній конституційній нормі кореспондує стаття 321 Цивільного кодексу України, якою також встановлено принцип непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Підставами для набуття права власності є певні юридичні факти, з якими закон пов’язує виникнення права власності. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 334 ЦК України).

Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до пунктів 2, 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №923 від 08.10.2008 (в редакції від 20.05.2009), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється на підставі Свідоцтва про відповідність побудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за встановленою формою. Датою прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів є дата видачі зазначеного вище Свідоцтва.

Тобто з моменту видачі Свідоцтва №27000010 від 12.01.2010 про відповідність побудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил /арк. с. 19/ спірне нерухоме майно є самостійним об’єктом права власності стосовно якого можуть набуватися, змінюватися та припинятися права та обов’язки.

Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності (ч. 1 ст. 356 ЦК України). Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч. 1 ст. 357 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що Додатковою угодою №3 від 05.04.2010 до Договору №509/362 від 29.09.2005 /арк. с. 20-21/ встановлений такий розмір часток Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скальса": Державному підприємству "Севастопольський морський торговельний порт" (Інвестор-1) належить 9% (142,695 м2) від загальної площі житлових квартир спірного об’єкта, що згідно з планом забудови 9-поверхового житлового будинку і конкретно першого поверху відповідає одній двокімнатній квартирі №3, площею 60,8 м2, та одній трикімнатній квартирі №1, площею 75,4 м2, загальна площа яких становить 136,2 м2; Товариству з обмеженою відповідальністю "Скальса" (Інвестор-2) належить 91% (1449,3 м2) від загальної площі житлових квартир спірного об’єкта, що згідно з планом забудови 9-поверхового житлового будинку відповідає: дев’яти однокімнатним квартирам №№2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, загальною площею 359,9 м2; восьми двокімнатним квартирам №№6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, загальною площею 487,3 м2; восьми трикімнатним квартирам №№4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, загальною площею 602,1 м2.

Отже, сторони в договорі відійшли від принципу рівності часток у праві спільної часткової власності та домовились про те, що ДП "Севастопольський морський торговельний порт" (Інвестор-1) належить 9/100 часток, а ТОВ "Скальса" (Інвестор-2) –відповідно 91/100 часток.

На підставі Акта приймання-передачі майнових прав від 23.04.2010 /арк. с. 24/ судом встановлено, що Споживчий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Будуємо разом" набув право власності на частку спірного об’єкта нерухомого майна в розмірі 91% від загальної площі житлових квартир згідно з договором про заміну сторони у зобов’язанні №104/136 від 23.04.2010.

Отже, оскільки претензія Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" №ДГ-1814 надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Скальса" 29.07.2010, тобто після підписання Акта приймання-передачі майнових прав від 23.04.2010, суд вважає, що Відповідач таким чином висловив сумніви щодо права власності Споживчого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Будуємо разом" на частку об’єкта нерухомого майна в розмірі 91% від загальної площі житлових квартир.

Суд зауважує на тому, що на час звернення із вказаною претензією до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скальса" Договір №509/362 від 29.09.2005 про інвестиційне фінансування будівництва щодо останнього (ТОВ "Скальса") припинив свою дію 23.04.2010, про що достеменно було відомо Відповідачеві.

За викладених обставин суд приходить до висновку про невизнання (оспорювання) відповідачем права власності саме позивача, а не ТОВ "Скальса".

При цьому суд відхиляє доводи Відповідача щодо того, що претензія №ДГ-1814 від 29.07.2010 стосується лише наступних черг будівництва, адже в абзаці третьому претензії чітко зазначено, що "На теперішній час вказаний процент розподілу [90% до 10%] і кількість квартир від загальної площі будинку є заниженим" /арк. с. 25/.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати на сплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати за Споживчим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Будуємо разом" право власності на 91/100 часток багатоквартирного дев’ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: місто Севастополь, проспект Генерала Острякова, 242, корпус 1 (перша черга), що складаються з:

-          дев’яти однокімнатних квартир №№2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, загальною площею 359,9 м2;

-          восьми двокімнатних квартир №№6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, загальною площею 487,3 м2;

-          восьми трикімнатних квартир №№4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, загальною площею 602,1 м2.

3.          Стягнути з Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5, ідентифікаційний код 01125548, п/р2600501885154 в СФ ПАТ "УкрексімБанк", м. Севастополь, МФО 384986) на користь Споживчого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Будуємо разом" (99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 242; ідентифікаційний код 35687332, п/р260051317801 в СФ ПАТ "Фінанси і Кредит", м. Севастополь, МФО 384812) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

                    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                                    В.О.Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

складено 11.10.2010.

Розсилка (рекомендованою кореспонденцією):

1.          СК "Житлово-будівельний кооператив "Будуємо разом"

(99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 242)

(99050, м. Севастополь, вул. Лоцманська, 3, кв. 51)

2.          ДП "Севастопольський морський торговельний порт"

(99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5)