Рішення № 11813696, 20.09.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 вересня 2010 року справа № 5020-2/094 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”

(49094, м.Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги, 50)

в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного

товариства Комерційний банк “Приватбанк”

(99029, м.Севастополь, просп. Ген.Острякова, 15)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-Південний Регіон”

(99002, місто Севастополь, вул. Громова, 64 кв. 191)

про стягнення 121074,91грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

За участю представників:

від позивача: Кравченко Н.В. довіреність № 4102 від 24.06.2010;

від позивача: Бойко С.М., довіреність № 2808-0 від 24.06.2010;

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” в особі Севастопольської філії звернулось до господарського суду м.Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-Південний Регіон” з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 167/Р від 27.12.2006, яка мала місце станом на 11.05.2010, у сумі 15111,02 доларів США, що еквівалентно 119679,34грн, звернувши стягнення на майно, яке є предметом застави по договору №167/1 від 27.12.2006, шляхом продажу конкретному продавцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Позивач у процесі розгляду справи змінював позовні вимоги і відповідно до останньої заяви від 19.08.2010 №14/3755 (арк.. с. 43-44) просить:

- стягнути з відповідача прострочену заборгованість за кредитним договором № 167/Р від 27.12.2006 за період з 16.10.2009 по 11.05.2010 у сумі 14354,01 дол. США, що еквівалентно 113683,75 грн. (з яких: 10807,65 дол.США прострочена заборгованість по кредиту, 3370,15 дол.США прострочена заборгованість по процентах, 176.21 дол.США пеня) та 7391,16 грн. винагороди за обслуговування кредиту;

- в рахунок погашення простроченої заборгованості за кредитним договором №167/р від 27.12.2006 у сумі 14354,01 дол. США, що еквівалентно 113683,75 грн., та 7391,16грн винагороди звернути стягнення на майно: автотранспорт Сідловий тягач-Е MAN, TGA 18.430, державний номер СН3661АС, шляхом його продажу конкретному продавцю з правом укладення Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ „Приватбанк” в особі Севастопольської філії всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Позовні вимоги з посиланням на статті 526, 527, 530, 1049 Цивільного кодексу України, статтю 19 Закону України „Про заставу” мотивовані тим, що відповідачем не виконуються зобовязання по кредитному договору №167/Р27.12.2006 та наявністю забезпечення виконання зобовязань Позичальника по цьому кредитному договору у вигляді застави автотранспорту.

Відповідач вважає проти наявності заборгованості не заперечує, однак вважає, що кредит фактично був виданий йому у гривні у розмірі 483110,00грн, то, на його думку, і розрахунок заборгованості по кредитному договору слід здійснювати у гривні виходячи із розміру та валюти фактично отриманого кредиту (відзив арк. .с 50-52).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2006 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк „Приватбанк” в особі директора Севастопольської філії (далі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еко-Південний Регіон” (Позичальник) був укладений Кредитний договір №167/Р, відповідно до пункту 1.1 якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобовязується надати Позичальнику кредит у сумі 96622,00 доларів США для оплати договору купівлі-продажу №6072-06182 від 03.08.2006 не пізніше 5 днів з моменту підписання договору в обмін на зобовязання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів, винагороди в обумовлені договором строки (арк. с.6-10).

Пунктом 2.2.2 Позичальник прийняв на себе зобовязання по сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 даного договору, поверненню кредиту в порядку і строки, встановлені Графіком погашення кредиту, вказаним у Додатку №1 до даного договору, а також у строки, встановлені пунктами 2.2.16, 2.3.2.

Відповідно Графіку погашення кредиту останній платіж має бути вчинений Позичальником 26.12.2011.

Позивач виконав зобовязання по Кредитному договору у повному обсязі: Товариству з обмеженою відповідальністю “Еко-Південний Регіон” був наданий кредит у сумі 96622,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями №2616 від 28.12.2006, №61229d1s5s від 29.12.2006, №2621 від 29.12.2006 (арк. с. 35-37).

Відповідачем умови Договору виконувались не у повному обсязі, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість за період з 16.10.2009 по 11.05.2010 по кредиту у розмірі 14354,01 дол. США, а саме: 10807,65 дол. США прострочена заборгованість по кредиту, 3370,15 дол. США прострочена заборгованість по процентах; 176,21 дол. США заборгованість по пені, що еквівалентно 113683,75грн, та заборгованість по оплаті винагороди відповідно до пункту 4.5 Договору у розмірі 7391,00грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Докази оплати позивачем наявної заборгованості за кредитом за період з 16.10.2009 по 11.05.2010 у розмірі 10807,65 дол. США на день винесення рішення відсутні, у звязку з чим позовні вимоги у цій частині визнані обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3 статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 1 статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

Відповідно до розрахунку заборгованості сума прострочених відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами, склала 3370,15 дол. США. Суд вважає наданий розрахунок заборгованості процентів вірним, а суму заборгованості за відсотками у розмірі 3370,15 дол. США. такою, що підлягає стягненню.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1 Кредитного договору передбачено, що при порушенні Позичальником будь-якого із зобовязань по оплаті процентів за користування кредитом, які передбачені пунктами 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 договору, строків повернення кредиту, передбачених пунктами 1.3, 2.2.3, 2.3.2 договору, винагороди, передбаченої пунктами 2.2.5, 4.4 ,4.5, 4.6, 4.7 договору, Позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, за який сплачується пеня.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості станом на 11.05.2010 у розмірі 176,21 доларів США.

Всього прострочена заборгованість по кредиту, процентах та пеня становлять 14354,01 дол. США, що еквівалентно 113683,75 грн.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його вірним та обґрунтованим, а позовні вимоги у цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що Позичальник сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,2 % суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту. У разі, якщо кредит видається у іноземній валюті, винагорода сплачується у гривневому еквіваленті по курсам НБУ на дату нарахування. Нарахування здійснюються щоденно.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача винагороду за кредитне обслуговування на 11.05.2010 у розмірі 7391,16 грн.

Суд, перевіривши розрахунок винагороди, вважає його вірним та обґрунтованим, а позовні вимоги у цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до акту звірення взаєморозрахунків за період з 16.10.2009 по 11.05.2010 між сторонами по кредитному договору №167/Р від 27.12.2006станом на 18.08.2010 відповідач підтвердив наявність простроченого кредиту 10807,65 дол. США, прострочених процентів 3370,15 дол. США, заборгованість по пені 176,21 дол. США та заборгованість по оплаті винагороди у розмірі 7391,00грн (арк.. с 46-47).

У порядку забезпечення виконання зобовязань Позичальника по кредитному договору 27.12.2006 Товариством з обмеженою відповідальністю “Еко-Південний Регіон” (Заставодавець) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк “Приватбанк” (Заставодержатель) укладений договір застави автотранспорту №167/1 від 27.12.2006(арк. с. 11-13).

Предметом цього договору є надання Заставодавцем у заставу автотранспорту - сідловий тягач-Е MAN, TGA 18.430, державний номер СН3661АС, опис якого зазначений в пункті 6 цього договору.

Договір застави укладений у простій письмовій формі. Діючим на момент його укладення законом нотаріальне посвідчення договору застави, якщо предметом застави є транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, не вимагалось.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі статтею 20 Закону України „Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень стаття 19 Закону України „Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частинами першою та другою статті 590 Цивільного кодексу України встановлено, що

звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно норми частини першої стаття 591 цього Кодексу реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Суд встановив, що відповідачем не виконуються зобовязання по кредитному договору № 167/Р від 27.12.2006, які забезпечені заставою відповідно до договору застави автотранспорту №167/1 від 27.12.2006.

Таким чином, вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави є правомірною.

Що ж стосується вимоги позивача про встановлення судом способу звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу конкретному продавцю з правом укладення Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ „Приватбанк” в особі Севастопольської філії всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, то вони безпідставні і задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Пунктом 22 договору застави автотранспорту №167/1 від 27.12.2006, на який посилається позивач в обґрунтування цієї частини позовних вимог, звернення стягнення на предмет застави шляхом:1) передачі предмету застави у власність Заставодержателю в рахунок виконання забезпечених предметом застави зобовязань; 2) продажу Заставодержателем предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою-покупцем або на публічних торгах визначені як позасудові способи.

А тому звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду, яке може бути реальним для виконання у примусовому порядку органами Державної виконавчої служби, у випадку, що розглядається, може бути лише шляхом його продажу на публічних торгах.

Проте, рішення суду може бути виконане відповідачем добровільно, в тому числі і способом, передбаченим пунктом 22 Договору.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині встановлення способу реалізації предмету застави задоволенню не підлягають.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКО-Південний регіон” (99002, м.Севастополь, вул. Громова, 64, код в ЄДРПОУ 33485282, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги, 50) в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (99029 м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15, код в ЄДРПОУ 22260486, відомості про рахунки в установах банків відсутні) заборгованість по кредиту, процентах та пеню у сумі 113683,75грн (сто тринадцять тисяч шістсот вісімдесят три грн. 75коп), що еквівалентно 14354,01 доларів США, а також винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 7391,16грн (сім тисяч триста девяносто одна грн. 16коп); витрати по сплаті державного мита у сумі 1210,75 грн. (одна тисяча двісті десять грн. 75коп), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн (двісті тридцять шість грн.. 00 коп).

Звернути стягнення на предмет застави по договору застави автотранспорту №167/1 від 27.12.2006 - Сідловий тягач-Е MAN, TGA 18.430, 2006 року випуску, червоний, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, обєм двигуна 10518.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині встановлення способу реалізації предмета застави у задоволенні позову

відмовити.

Суддя підпис Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 27.09.2010.