Ухвала суду № 118126009, 04.04.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/71/18

провадження №1-кп/136/74/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2024 р. м.Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017021240000141 від 07.09.2017 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанівка, Вінницького району, Вінницької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утримані має двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення прокурора ОСОБА_4 ,

з боку захисту обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду знаходиться, вищевказаний обвинувальний акт.

Обвинуваченим заявлено заяву про відвід прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 , в якій просив відвести такого прокурора від участі в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42017021240000141 від 07.09.2017.

Заява про відвід мотивована тим, що після початку судового розгляду стороні захисту стало відомо, що прокурор ОСОБА_6 зловживає процесуальними правами та діє явно упереджено до обвинуваченого. Так, на завершальній стадії судового розгляду, уже після дослідження доказів, допиту свідків, обвинуваченого, перед судовими дебатами вступивший у справу прокурор ОСОБА_6 почав заявляти ряд клопотань: про допит свідків, дослідження письмових доказів, які вже раніше досліджувалися за участю сторони обвинувачення, а такі клопотання, в силу недопущення порушення принципу рівності сторін, судом було задоволено, після чого були повторно допитані свідки, які дали аналогічні попереднім свідчення та повторно дослідженні письмові докази, проте нових доказів не здобуто. Також прокурором надано суду постанову про визнання потерпілим ОСОБА_7 , який був раніше допитаний як свідок, а така постанова не відкривалася стороні захисту. Вказану постанову сторона захисту вважає використаною прокурором з метою фальшування доказів та введення суд в оману. Майже через 6 років судового розгляду прокурор безпідставно змінив свідка ОСОБА_7 на статус потерпілого і вже 26.06.2023 прокурор в судовому засіданні вручив стороні захисту новий обвинувальний акт, де сформоване змінене обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України. Однак доказового підґрунтя для нового формулювання обвинувачення, яке погіршує становище обвинуваченого, немає. Ще під час досудового розслідування кримінального провадження не було доведено факт вимагання ОСОБА_3 неправомірної вигоди, а така кваліфікація на думку захисту свідчить про упередженість прокурора ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_8 з метою тиску на нього. Крім того, прокурором ОСОБА_6 було заявлено клопотання про арешт майна обвинуваченого, право на яке ОСОБА_8 набув після направлення обвинувального акту до суду. У задоволенні такого клопотання прокурору було відмовлено. Разом з тим, його клопотання про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого було повернуто прокурору без розгляду, при цьому процесуальна поведінка обвинуваченого була бездоганною. Отже, вказані дії прокурора ОСОБА_6 свідчать про штучне створення ним передумов для погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_8 , а останній не довіряє йому й сумнівається в його неупередженості.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник заяву про відвід прокурора підтримали та просили задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_3 в свою чергу повідомив, що прокурор з"ясовував в нього питання, щодо закриття провадження за строками давності і отримавши відмову повідомив про те, що він буде змінювати кваліфікацію на частину третю.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив факт розмови на яку послався ОСОБА_3 та проти задоволення заяви сторони захисту про його відвід і зазначив, що упередженості в діях прокурора немає, він діяв в рамках визначених КПК, при цьому зауважив ОСОБА_3 , що той не забував, що перебуває в статусі обвинуваченого.

Суд вивчивши заяву обвинуваченого про відвід прокурора ОСОБА_6 , вислухавши його думку, а такождумку осіб,які берутьучасть укримінальному провадженні, дійшов наступних висновків.

Підстави для відводу прокурора передбачені вимогами ст. 77 КПК України, порядок вирішення питання про відвід визначений нормами ст. ст. 80, 81 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КПК України, існує вичерпний перелік підстав, за яких прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

У відповідності до вимог ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід .

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Суд зауважує, що однією з складових засади законності є обов`язок прокурора всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити не тільки ті обставини, що викривають, але й такі, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Неупередженість (об`єктивність) дослідження обставин провадження слідчим, прокурором передбачає вчинення ними процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи.

Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками, обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи,незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. п. 12, 13).

Необ`єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних процесуальних функцій є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.

Отже, неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій та виконання своїх повноважень, як на досудовому розслідуванні, так і в судовому провадженні для здійснення завдань кримінального провадження та забезпечення законності.

Суд вважає, що наведені стороною захисту доводи стосовно упередженості прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 під час судового розгляду цього кримінального провадження є обґрунтованими та можуть слугувати підставою для задоволення заяви сторони захисту про відвід прокурора і існування обгрунтованих сумнівів в його неупередженості.

Сам факт наголошення в даному судовому засіданні ОСОБА_3 про те, що останній перебуває в статусі обвинуваченого , може розцінюватись, як неприхована погроза та свідчить про зневагу до особи, що суперечить принципу презумції невинуватості.

Отже, з огляду на наведене, суд вважає, що заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6

від участі у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42017021240000141 від 07.09.2017, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави, передбачені ст. 77 КПК України, а відвід є вмотивованим.

Керуючись ст.ст. 77, 80, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.

Відвести прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42017021240000141 від 07.09.2017, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалу суду невідкладно направити керівнику відділу Вінницької обласної прокуратури для вжиття заходів щодо призначення іншого прокурора в даному кримінальному провадженні.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_9