Ухвала суду № 118125787, 04.04.2024, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4612/23

УХВАЛА

04.04.2024 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Вінниці клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим у кримінальних провадженнях, об`єднаних в одне, відомості про які внесені 16.09.2022 в ЄРДР за №12022020000000507 за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень: ОСОБА_15 за ч.1 ст.309, ч.ч.2,3 ст.307 КК України; ОСОБА_10 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України; ОСОБА_16 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України; ОСОБА_17 за ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_12 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_18 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_13 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_14 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_19 за ч.2 ст.307 КК України та ОСОБА_9 за ч.2 ст.307 КК України та 06.11.2023 в ЄРДР за №12023020000000835 за обвинуваченням ОСОБА_20 в вчиненні злочинів , передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходяться на розгляді вищевказані кримінальні провадження, об`єднані у одне.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 22.02.2024 частково задоволено клопотання прокурора та етаповано обвинувачених: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , які відбували покарання в Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№81)» до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» з метою доставки їх у Вінницький районний суд Вінницької області для судового розгляду даних кримінальних проваджень, об`єднаних у одне.

03.04.2024в судовому засіданніпрокурор ОСОБА_3 підтримав поданіним попередньодо судуписьмові клопотанняпро обраннящодо кожногоз обвинувачених,а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_12 ,запобіжного заходуу виглядітримання підвартою терміном на 60 днів без визначення розміру застави, які прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_16 є особами раніше неодноразово судимі, обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, офіційно не працевлаштовані, не мають стабільного джерела доходів, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності можуть переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважає, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним вищевказаним ним ризикам, тому для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та уникнення встановлених ризиків, просить суд задовольнити його клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_16 та його захисник ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_4 просив,якщо судприйде довисновку задовольнитиклопотання прокуроравизначити обвинуваченому ОСОБА_21 одночасно запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні подав письмове клопотання, в якому просив вирішити клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому з одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_12 обов`язків, визначених ст. 164 КПК України із встановленням розміру застави останньому двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024 в загальному розмірі становить 60560 гривень.

Вказане клопотання захисник обґрунтував тим, що наведені прокурором ризики є загальними і не відображають реальної ситуації; обвинувачений ОСОБА_12 по рішенню суду засуджений до позбавлення волі у 2020 році і 24 квітня 2024 року має бути звільнення з під-варти у зв`язку з відбуттям строку покарання, а тому посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_12 офіційно не працевлаштований і немає стабільного доходу не є ризиком по відношенню до його клієнта, в силу того що був позбавлений волі і не звільнявся з установи виконання покарань за вказаний період. Наведений ризик, що обвинувачений може переховуватися від суду, то це є лише припущення і здогадка прокурора, яка не підтверджена доказами доданими до клопотання при обрання запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_12 підтримав клопотання свого захисника ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки обвинуваченим має постійне місце проживання , сім`ю, вину в інкримінованому злочині визнає у повному обсязі , розкаюється , не має наміру скриватися від суду. В свою чергу, зазначив, що якщо суд прийде до висновку про задоволення клопотання прокурора, просив суд одночасно визначити ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі.

Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав позицію свого захисника ОСОБА_8 .

Обвинувачений ОСОБА_14 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки він на волі має матір яка має хронічне захворювання та потребує догляду. Однак якщо суд прийде до висновку про задоволення клопотання прокурора, просив суд одночасно визначити йому запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі.

Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного обвинуваченого ОСОБА_14 .

Прокурор ОСОБА_3 наполягав назадоволенні йогоклопотань,заперечував проти одночасноговизначення обвинуваченимзапобіжного заходувигляді заставита обраннясудом обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу в виді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши письмові клопотання прокурора та усні клопотання захисників і обвинувачених, міркування щодо них присутніх учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до такого висновку.

Так, згідно положень ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно до п. п.2,4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років або до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення. Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»). З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

Вирішуючи письмові клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; також суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Оглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про обрання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підлягають задоволенню, оскільки обвинувачені є особами, будучи раніше неодноразово судимими, а саме: ОСОБА_12 останній раз вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.10.2021 за ч.2 ст. 345, ч.4 ст.70 КК України, а ОСОБА_13 останній раз вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 05.02.2019 за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України, строк відбування покарання за якими закінчується у квітні 2024 року; також обвинуваченим інкримінується вчинення злочинів, який відноситься згідно КК України до класифікації тяжких злочинів та категорії кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, тому суд вважає що існує ризики того, що будучи на волі обвинувачені можуть продовжувати переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, які ще недопитані судом в судовому засіданні, з метою надання необхідних їм показів для уникнення від кримінальні відповідальності та вчиняти інші злочини.

Відтак, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не виправдає себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, також не зможе запобігти встановленим судом ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Отже,не зачіпляючипитання доказовостівини обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , суд з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_12 та ОСОБА_13 покладених на них процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, їм доцільно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме - по 01 червня 2024 року, однак із одночасним застосуванням щодо них запобіжного заходу в вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обов`язків, визначених ст.194 КПК України та визначенням останнім розміру застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що становить 181680 гривень, таким чином задовольнивши письмові клопотання прокурора відносно обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; частково задовольнивши усні клопотання захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_7 в частині одночасного застосування вищевказаним обвинуваченим запобіжного заходу в вигляді застави , а також відмовивши за необґрунтованістю в задоволені усного клопотання захисника ОСОБА_8 про обрання обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу в виді цілодобового домашнього арешту.

В свою чергу, письмові клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 підлягають відмові в задоволені виходячи з такого.

Судом установлено, що обвинувачені: ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 є засудженими до міри покарання у виді позбавлення волі та на даний день відбувають призначені судами покарання в місцях позбавлення волі, при чому, строки відбування покарання за попередніми вироками судів : в ОСОБА_10 спливає лише 03.09.2024; у ОСОБА_16 02.02.2028 та ОСОБА_14 25.08.2024.

Виходячи із вказаного, суд вважає, що ризики наведені прокурором в клопотаннях стосовно обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 на даний час є гіпотетичними, а тому в їх задоволені слід відмовити за передчасністю, що не перешкоджає прокурору заявляти такі клопотання в подальшому повторно.

Керуючись ст.331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Письмові клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_12 та обвинуваченому ОСОБА_13 , задовольнити.

Застосувати дообвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які обвинувачуються за ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, - строком на шістдесят днів, тобто по 01 червня 2024 року включно.

Усні клопотання захисника ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 про визначення застави в мінімальному розмірі обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - задовольнити частково.

Одночасно визначитизапобіжний західу виглядізастави для забезпечення виконання обвинуваченими: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обов`язків, визначених КПК України, встановивши обвинуваченим: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заставу в розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що в загальній сумі становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, надавши їм або заставодавцям можливість внесення застави в визначених розмірах за реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ)26286152; Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО)820172; рахунок отримувача UA688201720355219002000000401.

Роз`яснити, що обвинувачені: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 або їх заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави надати суду протягом двох днів підтверджуючі документи.

У разі внесення застави на обвинувачених: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 покласти такі обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

1) повідомляти суд про своє місце проживання та зміну свого місця проживання та/або місця роботи, навчання ;

2) утримуватися від спілкування із свідками в даному кримінальному провадженні;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в України;

4) не відлучатися із зареєстрованого місця проживання - без дозволу суду.

Термін дії обов`язків,покладених судомна обвинувачених: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у разі внесення застави визначити до 01.06.2024 включно.

Роз`яснити обвинуваченим: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Вінницької області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)». Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ( обвинувачених) з-під варти та повідомити про це усно і письмово Вінницький районний суд Вінницької області.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави відносно кожного із обвинувачених, обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вважатимуться такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У задоволенні письмових клопотань прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим: ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , - відмовити.

В задоволенні усного клопотання захисника ОСОБА_8 про обрання обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу в виді цілодобового домашнього арешту- відмовити.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_12 та обвинуваченому ОСОБА_13 може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , - з дня отримання копії ухвали суду.

В решті частини ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути включені сторонами кримінального провадження до апеляційної скарги на кінцеве процесуальне рішення в даному провадженні.

Суддя ОСОБА_22