Рішення № 118124736, 04.04.2024, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/239/24

Провадження № 2-др/385/6/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2024 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в м. Гайвороні Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Городецька Юлія Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Гайворонського районного суду Кіровоградської області знаходилась цивільна справа № 385/239/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Городецька Ю.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заочним рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19.03.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» задоволено повністю.

29.02.2024 року на адресу суду надійшло від представника відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги наданої позивачу до 1000 грн. Вказує, що визначені позивачем витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, у мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Справа про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є максимально простою й не потребує спеціальних знань у громадянина. З огляду на зазначені обставини не вбачається, що в позивача була крайня необхідність звертатися за наданням правової допомоги. Крім того, просить врахувати поведінку відповідача у справі, який позов визнає та не здійснює будь-яких дій, направлених на витрачення додаткових ресурсів для постановлення рішення у справі, а також не вчиняє дій, направлених на затягування розгляду справи, чим сприяє пришвидшенню розгляду справи.

19.03.2024 року представником позивача до закінчення судових дебатів у справі було заявлено клопотання про те, що ним до суду буде подано, протягом п`яти днів з дня винесення рішення, докази понесених судових витрат по справі, а тому судом ухвалено, що питання про судові витрати, понесені позивачем, слід вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог у судовому засіданні, визначивши позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на 04.04.2024 о 09 год. 00 хв., визначивши при цьому позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після складення повного тексту рішення суду, тобто до 25 березня 2024 року включно.

22.03.2024 року представник позивача надав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 17104,00 грн. разом з доказами понесення таких витрат.

28.03.2024 року представник відповідача надіслав до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі зазначивши в них, що заява позивача підлягає залишенню без розгляду так як подана не у встановлений законом строк. Окрім того, представник відповідача зазначає, що витрати, визначені позивачем, є неспівмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, в обґрунтування даного твердження посилається на аналогічні підстави, які ним було зазначено в клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги наданої позивачу від 29.02.2024 року. Вважає, що відшкодування відповідачем витрат можливе в обсязі 1000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, яка визначає умови ухвалення додаткового рішення, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення по справі без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання з вирішення питання про судові витрати позивача понесені ним при розгляді справи, повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття представника відповідача не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи та подану заяву, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням (частина перша статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За частиною першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики).

Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

З огляду на викладене, суд зауважує, що правовідносини домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, які склалися між адвокатом та клієнтом, в межах чого розглядаються питання зобов`язання про сплату та строки сплати.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом і клієнтом з питань визначення розміру гонорару чи його зменшення можливо лише за умови обґрунтованості та наявності доказів підтвердження невідповідності витрат фактично наданим послугам (постанови Верховного Суд від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17, провадження № 61-11991св20).

Цивільним процесуальним законом врегульовані критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу в справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, й після судових дебатів, але виключно за наявності сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Зазначене узгоджується з положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом.

Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Розділом 4 Договору № 58 про надання правової допомоги від 02 жовтня 2023 року укладеного між адвокатом Волощуком Володимиром Володимировичем та позивачем ОСОБА_1 , передбачено, що обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим Договором визначається за кількістю годин витрачених адвокатом на вчинення процесуальних дій та підготовку процесуальних документів (а.с. 14).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Ордер про надання правничої допомоги (а.с.16). На виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України адвокатом Волощуком В.В. подано розрахунок суми судових витрат на суму 17104 грн., що включає вартість однієї години роботи адвоката 50% прожиткового мінімуму на одну особу станом на 1 січня 2023 року, де прожитковий мінімум складає 2684 грн., 50% - 1342 грн.; зустріч, консультація клієнта (1 год.) 1342 грн.; підготовка та подання до Гайворонського районного суду Кіровоградської області позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (9 год.) 13078 грн.; підготовка та подання заяви про винесення додаткового рішення з додатками (2 год.) 2684 грн. (а.с. 49).

Стороною позивача надане підтвердження відправки розрахунку витрат на правничу допомогу сторонам у справі, зокрема відповідачеві.

Згідно додатку від 19.03.2024 року до договору №58 від 02.10.2023 року про надання правової допомоги та акту прийому надання послуг до договору №58 від 02.10.2023 року про надання правової допомоги, адвокатом Волощуком В.В. надано позивачу наступні послуги: зустріч, консультація клієнта (1 год.) 1342 грн.; підготовка та подання до Гайворонського районного суду Кіровоградської області позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (9 годин) 13078 грн.; підготовка та подання заяви про винесення додаткового рішення з додатками (2 год.) 2684 грн. (а.с. 50-51).

Верховний Суд неодноразово в своїх постановах зазначав, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Неспівмірність суми гонорару визначається з критерію складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, тощо. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року справа №922/1964/21,визначена позиціявідносно стягненнявитрат направничу допомогу,при відсутностізаяви прозменшення такогорозміру,наявності заперечень щодонеспівмірності,яка застосованапри розглядіданої справи.

Суд погоджується з доводами представника позивача - адвоката Волощука В.В. про те, що долучені до матеріалів заяви копії документів підтверджують надання адвокатом Волощуком В.В. правової допомоги позивачу ОСОБА_1 при розгляді справи № 385/239/24, однак критично оцінює розмір витрат на професійну правову допомогу в сумі 17104 грн.

У клопотанні від 29.02.2024 року та запереченні від 28.03.2024 року представник відповідача виказує загальну незгоду з сумою, яка заявлена позивачем в рахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Суд приймає до уваги, що матеріальний вираз справи становить 11923,52 грн., а розмір заявлених витрат правничої допомоги 17104 грн. Дійсно судова практика є абсолютно сталою, справа нескладною, розглянута в судовому засіданні за відсутності сторін. Судове засідання призначалося лише один раз, в яке сторони не прибули, представник позивача подав заяву про розгляд у його відсутності та відсутності позивача.

Підсумовуючи, врахувавши предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також взявши до уваги те, що сторона відповідача надала заперечення щодо невідповідності заявлених витрат вказаним критеріям, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 з 17104 грн. до 5000 грн.

Керуючись 141, 258-265, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Городецька Юлія Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. М. ГРИШАК

Дата документу 04.04.2024