Рішення № 11811897, 13.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2010 р.Справа № 10/105-10-3355 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до відповідача Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями державного головного підприємства «Медисан»Лікувально-санаторної восстановчої асоціації державної канцелярії республіки Молдова «Санаторій Молдова»

про стягнення 79186,72 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору: ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП «Санаторій «Молдова»79186,72 грн., з яких, 60205,46 грн. основний борг за продукти харчування, що поставлені позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору постачання від 04.06.2007р. №0107; 15651,96 грн. інфляційні, що нараховані відповідачу з травня 2008р. по березень 2010р. та 3311,30 грн. 3% річних, що нараховані відповідачу за 22 місяці прострочення.

При цьому в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов договору постачання №0107 від 07.06.2007р. по товарно-транспортним накладним за період з 09.06.2007р. по 21.03.2008р. на адресу відповідача позивачем поставлено продукти харчування на суму 154160, 65 грн., які оплачені відповідачем лише частково в сумі 93955,19 грн. і вартість неоплачених відповідачем товарів становить 60205,46 грн., а датою виникнення прострочення відповідача відповідно до умов п.4.1. договору №0107 від 07.06.2007р. є 16.01.2008р.

Відповідач надав до суду відзив на позов від 02.09.2010р. за вх. №22783, згідно з яким, просить суд у задоволені позову відмовити, з посиланням при цьому на недоведеність позовних вимог, оскільки, по-перше, договір, на який посилається позивач не мітить істотних умов договору поставки, як то асортимент, кількість, ціна, терміни поставки, а тому є неукладеним. По-друге, специфікації, яка є невідємною частиною договору та в якій сторони домовилися визначати деякі істотні умови (п.1,п. 2.2. договору), заявки відповідача, на підставі яких здійснюється постачання товару (п.3.1.1. договору), щомісячні акти звіряння (п.4.3. договору) сторонами не укладалися і позивачем до суду не надані. По-третє, накладні, що додані до матеріалів справи не підписані уповноваженою особою відповідача, в них не зазначені дані, які б ідентифікували їх звязок з договором, в них не зазначено прізвища особи, якою одержаний товар, а довіреності на одержання ТМЦ, наявність яких передбачена вимогами Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. відсутні. По-четверте, частина накладних, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, складена після закінчення дії договору 31.12.2007р. (додатки №64-82 до позову), а на деяких накладних присутній невідомий штамп «зав.прод. склада сан. Молдова», який не може бути доказом отримання товару відповідачем, оскільки такі штампи не проходять будь-яку державну реєстрацію і не передбачають наявність державного дозволу на їх використання.

Позивач з доводами відповідача не згодний, з підстав, що викладені у відповіді на відзив від 29.09.2010р. за вх.№25887.

Під час розгляду справи судом задоволено клопотання позивача про продовження строку вирішення спору на 15 днів, про що 20.09.2010р. винесено відповідну ухвалу.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 13.10.2010р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

04.06.2007р. між ДП «Санаторій «Молдова»(споживач, відповідач) і СПД ФО ОСОБА_1 (постачальник, відповідач) укладений договір постачання, предметом якого є зобовязання позивача поставити продукти харчування відповідачу та зобовязання відповідача прийняти товар та сплатити його вартість згідно з умовами даного договору за кодом економічної класифікації 1133 в повному обсязі та асортименті згідно Специфікації (Додаток №1).

Відповідно до умов п.2.2. договору ціни товару зазначена у Специфікації (Додаток №1), що є невідємною частиною договору.

Згідно з умовами п.3.1.1. договору позивач здійснює постачання продуктів харчування згідно заявок відповідача, а відповідно до умов п.3.2.1.,3.2.2. договору відповідач зобовязується своєчасно надавати позивачу замовлення на постачання продуктів харчування та своєчасно проводити розрахунки за постачання продуктів харчування.

Умовами п.4.1., п.4.2. договору встановлено, що відповідач проводить розрахунки з позивачем за поставлені продукти харчування на протязі 2 місяців з моменту поставки. Поточні розрахунки проводяться згідно виписаних накладних. Відповідно до умов п.4.3. договору на підставі товарно-транспортних накладних на відпущені товари щомісячно складається між сторонами акт звіряння до 4-го числа за попередній місяць, а згідно з умовами п.4.4. договору відповідач здійснює кінцевий розрахунок з позивачем за поставлені товари до 31.12.2007р.

Згідно з умовами п.5.1.-5.5. договору позивач здійснює постачання продуктів харчування згідно заявкам протягом 3-х днів за дати надходження заявки за кінцевим місцем призначення. При поставці товару відповідно до щотижневої заявки на товар відповідач має право зменшити або збільшити кількість і асортимент товару, попередивши про це позивача не менш як за 4 робочі дні. Датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність відповідача в місці поставки, що підтверджується відповідними документами (товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі). Зобовязання позивача щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі продуктів у власність відповідача у місці поставки та підписання відповідних документів (товарно-транспортних накладних, актів приймання передачі, тощо).

Умовами п.6.1. договору встановлено, що приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до товарно-провідних документів, по якості відповідно до документів, що засвідчують його якість.

Згідно з умовами п.11.1. договору цей договір вступає в силу з 01.06.2007р. і діє до 31.12.2007р. та до повного виконання сторонами своїх обовязків.

Також судом встановлено, що Специфікації, в якій сторони договору домовилися визначити ціну і асортимент товару, останніми не підписано та письмові заявки на поставку товару відповідачем не складено.

Поряд з цим, оригінали накладних та податкових накладних, свідчать, що у період дії вищевказаного договору постачання, позивач з липня 2007р. по 31.12.2007р. поставив відповідачу товар на загальну суму 129136,17 грн., а саме у липні 2007р. на суму 15354,11 грн., у серпні 2007р. на суму 36424,09 грн., у вересні на суму 17282,91 грн., у жовтні на суму 15877,76 грн., у листопаді на суму 19234,54 грн., у грудні на суму 24962,76 грн.

При цьому відповідний підпис та штамп відповідача в графі прийняв вищевказаних накладних свідчать про прийняття товару зав. прод. складом санаторію «Молдова». Більш того, у вищевказаних накладних встановлений, як асортимент та кількість товару, так і його ціна за одиницю виміру та загальна сума з ПДВ.

В свою чергу платіжні доручення свідчать, що відповідач з серпня 2007р. по 31.12.2007р. здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару в сумі 93955,19 грн. При цьому в графі призначення платежу вищевказаних платіжних доручень зазначено, що підставою перерахування відповідачем грошових коштів позивачу є накладні, зокрема, накладна №9 від 26.07.2007р. (п/д №1300 від 09.08.2007р. на суму 5657,53 грн.), накладна №10 від 27.07.2007р. (п/д №1327 від 10.08.2007р. на суму 5244,96 грн.), накладна №12 від 30.07.2007р. (платіжне доручення №1336 від 14.08.2007р. на суму 1623,88 грн.), накладна №13 від 01.08.2007р. (п/д №1404 від 11.09.2007р. на суму 15438,31 грн.), накладна №30 від 12.09.2007р. (п/д №1424 від 18.09.2007р. на суму 3000 грн.), накладна №36 від 21.09.2007р. (п/д №1453 від 25.09.2007р. на суму 33153,31 грн.), накладна №39 від 28.09.2007р. (п/д №1538 від 16.10.2007р. на суму 6228,46 грн.), накладна №1598 від 13.11.2007р. (п/д №1598 на суму 23608,74 грн.).

Окрім того наявні у справі оригінали накладних та податкових накладних свідчать, що з січня по квітень 2008р. позивач також поставляв товар відповідачу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

В силу вимог ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з вимогами ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

У ч.3 ст.180 ГК України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (ч.4 ст.180 ГК України).

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч.5 ст.180 ГК України).

У ст.632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалася на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобовязання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (ч.7 ст.180 ГК України). Аналогічні положення щодо строку дії договору встановлені і у ст.631 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.8 ст.181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначається нормами Цивільного кодексу України.

Як вище встановлено господарським судом, у договорі постачання №0107 від 04.06.2007р., який підписаний головним лікарем ДП «Санаторій «Молдова»(відповідач) і ФОП ОСОБА_1 (позивач), такі істотні умови договору як предмет і ціна товару, який поставляється позивачем відповідачу узгоджується у Специфікації (Додаток №1), який є невідємною частиною договору.

Поряд з цим судом встановлено, що відповідної Специфікації сторонами не підписано, але певні дії сторін договору, зокрема дії позивача щодо поставки товару відповідачу в асортименті і за ціною, що визначена у накладних та дії відповідача щодо прийняття цього товару за визначеними у накладних асортименті і ціною, а тим більш часткова оплата відповідачем поставленого за цими накладними товару, підтверджують їх волевиявлення на встановлення таких істотних умов договору, як асортимент і ціна, які не були погоджені сторонами раніше.

З огляду на такі обставини справи, а також виходячи з того, що така істотна умова договору, як строк його дії погоджена сторонами під час його підписання у п.11.1. договору, згідно з яким, цей договір вступає в силу з 01.06.2007р. і діє до 31.12.2007р. та до повного виконання сторонами своїх обовязків, господарський суд не вбачає підстав для визнання цього договору неукладеним.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із вищевстановлених обставин справи випливає, що у період дії укладеного між сторонами договору постачання позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 129136,17 грн., що підтверджується відповідними накладними, підпис та відповідний штамп на яких свідчить про одержання цього товару зав. прод. складом санаторію «Молдова», а також податковими накладними. При цьому накладну від 01.07.2007р. №1/07, яку позивач надав до суду в якості доказу поставки відповідачу товару на суму 1285,34 грн., господарський суд до уваги не приймає, оскільки, оригінал цієї накладної свідчить, що вартість поставленого відповідачу товару становить 1085,34 грн., копія цієї накладної, яку позивач надав до суду під час розгляду справи свідчить, що вартість поставленого відповідачу товару становить 1285,34 грн., а податкова накладна до цієї накладної взагалі відсутня.

Поряд з цим із вищевставлених обставин справи випливає, що товар, який позивачем поставив відповідачу за вищевказаними накладними, останнім оплачений частково в сумі 93955,19 грн., а неоплаченим відповідачем залишився товар в сумі 35180,98 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу за товар, що поставлений позивачем в період дії укладеного між сторонами договору постачання в сумі 35180,98 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Посилання відповідача на те, що накладі не підписані уповноваженою особою відповідача, в них не зазначені дані, які б ідентифікували їх звязок з договором, в них не зазначено прізвища особи, якою одержаний товар, а довіреності на одержання ТМЦ, наявність яких передбачена вимогами Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. відсутні, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на те, що такі посилання не спростовують факту одержання товару відповідачем, оскільки, з серпня по листопад 2007р. відповідач оплатив позивачу 93955,19 грн. за товар, який поставлений відповідачу за накладними, що оформлені таким же самим чином, що і накладні на суму 35180,98 грн.

Окрім того, згідно з п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1006р. №99 та зареєстрованої в Мінюсті України 12.06.1996р. за №293/1318, при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Поряд з цим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу за товар, який поставлений позивачем у січні березні 2008р. не можуть бути задоволені господарським судом в межах розгляду даного позову, з огляду на те, що підставою позовних вимог у позові про стягнення з відповідача боргу, є неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань щодо розрахунку за поставлений позивачем товар, які виникли з договору постачання, строк дії якого встановлений до 31.12.2007р. і пролонгація якого не передбачена сторонами, що визнається і самим позивачем у відповіді на відзив від 29.09.2010р. за вх. №25887. Більш того, право щодо зміни підстави позову шляхом подання до суду письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті, що передбачено вимогами ст.22 ГПК України позивачем не використано.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, господарський суд виходить з наступного.

Умовами п.4.4. укладеного між сторонами договору постачання встановлено, що відповідач здійснює кінцевий розрахунок з позивачем за поставлені товари до 31.12.2007р.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що поставлений позивачем товар оплачений відповідачем не в повному обсязі і станом на 31.12.2007р. заборгованість відповідача становила 35180,98 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що обґрунтованим і правомірним є нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму боргу 35180,98 грн. і погоджується з періодом, за який позивачем здійснено нарахування 3% річних, а саме з 21.05.2008р. по 22.03.2010р., та з періодом, за який позивачем здійснено нарахування індексу інфляції, а саме, з 01.05.2008р. по 01.03.2010р.

За розрахунком суду, розмір 3% річних з 21.05.2008р. по 22.03.2010р. на суму боргу 35180,98 грн. становить 1937,36 грн. /35180,98 грн. (борг) х3% х 670 (дні прострочення) /365 днів=1937,36 грн./, а розмір інфляційних з 01.05.2008р. по 01.03.2010р. на суму боргу 35180,98 грн. становить 9146,20 грн. /35180,98 грн. х 125,9975808 (індекс інфляції з 01.05.2008р. по 01.03.2010р.(101,3х100,8х99,5х99,9х101,1х101,7х101,5х102,1х102,9х101,5х101,4х100,9х100,5х101,1х99,9х99,8 х100,8х100,9х101,1х100,9х101,8х101,9) = 44327,18 грн. -35180,98 грн./

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції частково задовольняються господарським судом.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями державного головного підприємства «Медисан»Лікувально-санаторної восстановчої асоціації державної канцелярії республіки Молдова «Санаторій Молдова» (65009, м. Одеса, вул. Посмітного, буд.2, код ЄДРПОУ 03356074) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг в сумі 35180 (тридцять пять тисяч сто вісімдесят) грн. 98 коп., 3% річних в сумі 1937 (одна тисяча девятсот тридцять сім) грн. 36 коп., індекс інфляції в сумі 9146 (девять тисяч сто сорок шість) грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 65 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 137 (сто тридцять сім) грн. 92 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя

Повне рішення складено 13 жовтня 2010 року.