Рішення № 11811149, 07.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2010 р.Справа № 25/85-10-2354 За позовом: Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області

до відповідача: Приватного підприємства "ТАЙФУН"

про стягнення 60139,20 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від прокуратури: Будзул-Лавренюк К.Я., посв.№48 від 29.04.2009р.; Синюк О.М., посв.№115 від 26.07.2010р.; Лянна О.О., посв.№98 від 04.08.1998р.

Від позивача: Бойко В.А., голова сільської ради, посвідчення № 70 від 07.12.06р.; Терещенко Р.А., довіреність від 07.10.2010р.

Від відповідача: Приходько А.М., довіреність від 22.07.2010р.; Батранюк О.В., довіреність від 26.07.2010р.; Цапенко О.В., довіреність від 26.07.2010р.

В судовому засіданні 07.10.2010р. приймали участь представники:

Від прокуратури: Будзул-Лавренюк К.Я., посв.№48 від 29.04.2009р.;

Від позивача: Терещенко Р.А., довіреність від 07.10.2010р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Приватного підприємства "ТАЙФУН" на користь Березанської сільської ради заборгованість по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 60139,20 грн.

          Прокурор на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду заяву про збільшення позовних вимог від 06.09.2010р. за вх.№23074, де навів нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог та виклав їх у вищенаведеній остаточній редакції.

Первинні позовні вимоги прокурора складали: про стягнення з Приватного підприємства "ТАЙФУН" на користь Березанської сільської ради заборгованість по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 50490,00 грн.

Так, в обґрунтування наявності порушених прав позивача, посилаючись на п.2 ст.121 Конституції України, ст. 2 ГПК України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 3-рп/99 за конституційним поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 АПК України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурор зазначив про те, що підставою його звернення до суду з даним позовом є непогашення ПП "ТАЙФУН" заборгованості по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва, чим порушено права та інтереси держави в особі Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, до компетенції якої згідно ст. ст. 12, 83 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування” віднесено здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Пояснюючи обставини справи прокурор вказує на те, що відповідач на підставі договору оренди землі від 18.01.2007р. користується земельною ділянкою загальною площею 0,99га, яка розташована на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області за межами населеного пункту, для розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан”. Дана земельна ділянка до передачі її в оренду відповідачу перебувала в землях запасу Березанської сільської ради, відносилась до земель сільськогосподарського призначення (виробництва), що підтверджується п.2 договору оренди та розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації про передачу земельної ділянки в оренду ПП "ТАЙФУН". Таким чином, в результаті передачі земельної ділянки для розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу вона фактично була вилучена для потреб не пов’язаних із сільськогосподарським виробництвом. Звідси, прокурор з посиланням на ст. ст. 207, 209 Земельного кодексу України, з врахуванням розрахунку ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, вважає наявною заборгованість відповідача по сплаті на користь Березанської сільської ради втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 60139,20 грн.

Твердження відповідача щодо пропуску Біляївською міжрайонною прокуратурою Одеської області строків позовної давності для звернення з даним позовом до суду прокурор спростовує тим, що прокуратурі стало відомо про наявність заборгованості ПП "ТАЙФУН" з відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва лише після звернення Сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Відділу Держкомзему у Біляївському районі та проведення Біляївською міжрайонною прокуратурою відповідної перевірки.

Позивач в усній формі підтримав заявлений прокурором позов в повному обсязі, вважає його обґрунтованим та правомірним.

Відповідач заперечує проти заявленого прокурором позову, надав відзив на позов від 16.08.2010р. за вх.№21276, в якому відзначає, що відповідач відповідно до умов договору оренди прийняв в довгострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, при цьому ПП "ТАЙФУН" зазначає про те, що орендована земельна ділянка не вилучалась та не викупалась відповідачем для потреб не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, а перебуває лише в його користуванні на умовах оренди. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” встановлено, що від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються юридичні та фізичні особи у разі надання їм вилучених сільськогосподарських і лісових угідь у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Також, відповідач вказує на пропущення прокурором строку для звернення до суду з даним позовом, оскільки з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач зобов’язаний був оплатити втрати сільськогосподарського виробництва протягом двох місяців після затвердження проекту відведення земельної ділянки, тобто 14.02.2007р., а Біляївська міжрайонна прокуратура Одеської області звернулась до суду з даним позовом лише в червні 2010р.

Судом задовольнялись клопотання Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області про залучення до матеріалів справи додаткових документів від 07.07.2010р. за вх.№17227, від 30.07.2010р. за вх.319683, від 17.09.2010р. за вх.№24591.

Клопотання сторін про продовження строку розгляду справи від 16.08.2010р. за вх.№21237, від 30.08.2010р. за вх.№22502, від 13.09.2010р. за вх.№23908, від 27.09.2010р. за вх.№25587 судом задовольнялись, про що свідчать ухвали суду від 16.08.2010р., від 30.08.2010р., від 13.09.2010р., від 27.09.2010р.

Також, судом були задоволені клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 26.07.2010р. за вх.№19216, про ознайомлення з матеріалами справи від 08.09.2010р. за вх.№23408, про що свідчить ухвала суду від 26.07.2010р. та відмітка представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи на внутрішньому боці обкладинки справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

          Розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 13.12.2006р. №1988/2006 „Про передачу Приватному підприємству "ТАЙФУН" земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років для розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан” на території Березанської сільської ради” затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення газонаповнювальної станції, передано в довгострокову оренду терміном на 49 років ПП "ТАЙФУН" земельну ділянку загальною площею 0,99 га рілля за рахунок земель запасу Березанської сільської ради (за межами населених пунктів) та зобов’язано ПП "ТАЙФУН" в місячний термін укласти договір оренди землі з Біляївською районною державною адміністрацією.

          З Акту „Про встановлення в натурі меж земельної ділянки, відведеної ПП "ТАЙФУН" на території Березанської сільської ради” від 19.12.2006р., скаредного та підписаного інженером ТОВ „ГРАУНД-М” у присутності представників Біляївського районного відділу земельних ресурсів, голови Березанської сільської ради та ПП "ТАЙФУН" вбачається, що на виконання розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 13.12.2006р. №1988/2006 було встановлено в натурі проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею –0,99 га, в тому числі: ріллі –0,99 га, під розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан” із земель запасу Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області. Відведена земельна ділянка може бути використана тільки за цільовим призначенням.

18.01.2007р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) та Приватним підприємством "ТАЙФУН" (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення –яка використовується під розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан” розташованої за адресою: Березанська сільська рада (за межами населеного пункту) землі запасу Біляївського району Одеської області.

          В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,99 га, в тому числі: ріллі –0,99 га за рахунок земель запасу Березанської сільської ради. На земельній ділянці відсутні будь-які об’єкти нерухомого майна (п.п. 2., 3. Договору).

          Із змісту п. 7. Договору вбачається, що договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

          Пунктами 13., 14. Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду під розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан”. Цільове призначення земельної ділянки –землі іншого комерційного використання.

          Відповідно до п. 17. Договору серед інших умов передачі земельної ділянки в оренду визначено заборону зміни цільового призначення ділянки.

          Біляївська районна адміністрація має право вимагати від приватного підприємства "ТАЙФУН": використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування; своєчасного внесення орендної плати (пп. а), б), в) п. 25. Договору).

          Приватне підприємство "ТАЙФУН" має право: самостійно господарювати на землі, з дотриманням умов цього договору; одержувати доходи (пп. а), б) п. 27. Договору).

          За актом приймання-передачі земельної ділянки, переданої в оренду терміном на 49 років під розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан” власник землі (Орендодавець) Біляївська районна державна адміністрація передала згідно договору оренди землі плану землекористування земельну ділянку загальною площею –0,99 га, в тому числі: ріллі –0,99 га, за рахунок земель запасу Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту), а землекористувач (Орендар) Приватне підприємство "ТАЙФУН" прийняло в оренду вищезгадану земельну ділянку строком на 49 років, під розміщення газонаповнювальної станції, згідно договору оренди землі.

05.05.2010р. Сектор Державної інспекції з контролю за використанням і охоронною земель Відділу Держкомзему у Біляївському районі звернувся до Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області з клопотання про пред’явлення позовів до суду про стягнення зокрема, з ПП "ТАЙФУН" заборгованості з відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

За результатами проведення Біляївською міжрайонною прокуратурою Одеської області перевірки документів було встановлено наявність заборгованості ПП "ТАЙФУН" з відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 60139,20 грн., що стало підставою для Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області звернутись до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів останньої.

Проаналізувавши вищенаведені обставини справи, правові позиції сторін, суд, дійшов висновку щодо задоволення заявлених прокурором позовних вимог з врахуванням наступних положень чинного законодавства України.

Положеннями ст. 164 Земельного кодексу України встановлено, що охорона земель включає захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.

Згідно п. 1 статті 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

Відповідно до ч. 1, п. а) ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Відповідно до ч.1 ст. 208 Земельного кодексу України від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії.

Кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя; 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ, сіл та їх об'єднань (ч. 1 ст. 209 Земельного кодексу України).

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997р. „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” встановлено, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання. Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держземінспекція та її територіальні органи. Територіальні органи Держкомзему в 5-денний строк з моменту затвердження розрахунку розміру втрат, які підлягають відшкодуванню, надсилають копію затвердженого розрахунку до відповідного територіального органу Держземінспекції для здійснення контролю за своєчасним відшкодуванням втрат.

Так, із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу був затверджений 13.12.2006р. на підставі рішення Біляївської районної державної адміністрації №1988/2006.

Згідно довідки Відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 07.09.2010р. №6-6-09/1993 до 26.01.2007р., тобто до моменту державної реєстрації договору оренди землі цільове призначення орендованої відповідачем земельної ділянки визначено як сільськогосподарські угіддя (рілля), після 26.01.2007р., тобто після державної реєстрації договору оренди, цільове призначення земельної ділянки визначено як землі комерційного та іншого використання (для комерційного використання –розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан”), категорія земель –землі промисловості, транспорту, зв’язку , енергетики, оборони та іншого призначення.

Таким чином, вищевказана земельна ділянка до передачі її в оренду ПП "ТАЙФУН" відносилась до земель сільськогосподарського призначення, однак в результаті передачі її останньому для газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан”, вона фактично була вилучена для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Дослідивши здійснений Державним підприємством „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва які підлягають відшкодуванню, спричинених передачею земельної ділянки ПП "ТАЙФУН" для розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу „пропан-бутан” на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, з якого вбачається, що вартість втрат сільськогосподарського виробництва складає 100232,00 грн., суд, вважає його правомірним та обґрунтованим, оскільки він проведений у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997р. „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”.

Розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва, зумовлених вилученням сільськогосподарських угідь, здійснений судом співпадає з розрахунком, поданим Біляївською міжрайонною прокуратурою Одеської області, у зв’язку з чим суд приймає його до уваги.

Таким чином, з врахуванням того, що орендована ПП "ТАЙФУН" земельна ділянка розташована на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області за межами населеного пункту та відноситься до земель запасу, то відповідно до вимог ч. 1 ст.209 Земельного кодексу України, відповідач зобов’язаний перерахувати на користь Березанської сільської ради 60 відсотків від вартості втрат сільськогосподарського виробництва, зумовлених вилученням сільськогосподарських угідь у розмірі 60139,20 грн.

Посилання відповідача на п. 3 Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997р. „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”, яким встановлено, що від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються юридичні та фізичні особи у разі надання їм вилучених сільськогосподарських і лісових угідь у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, на період будівництва об'єктів (комунікацій, ліній електропередачі, тимчасових під'їзних шляхів, майданчиків для складання ґрунту та будівельних матеріалів тощо), для здійснення розвідувальних робіт та видобування торфу за умови повернення їх у стан колишнього використання, а також під будівництво шкіл, дитячих дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, доріг державного та місцевого значення, адміністративних будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування, аеропортів (за винятком ділянок під капітальні споруди), культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під індивідуальне житлове і гаражне будівництво, при розміщенні внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських і лісогосподарських підприємств і фермерських господарств, під об'єкти і території природно-заповідного фонду, до уваги судом не приймається з огляду на те, що вказаний пункт, а також положення ст. 208 Земельного кодексу України містять обжене коло підстав для надання таких пільг.

Також, не підлягає задоволенню судом клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, з огляду на наступне.

Позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст.256, 257 Цивільного кодексу України).

Із змісту п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України вбачається, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

          Так, 06.05.2010р. Сектор Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Відділу Держкомзему у Біляївському районі звернувся з клопотанням до Біляївської міжрайонної прокуратури в порядку ст. 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охоронною земель”, абз. 9 якої передбачено, що Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, про пред’явлення позовів до суду про стягнення зокрема, з ПП "ТАЙФУН" заборгованості з відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, про факт порушення права позивача прокурору стало відомо в результаті проведеної 03.06.2010р. перевірки, що не було спростовано під час розгляду справи, у зв’язку з чим строк позовної давності не сплинув і право позивача підлягає захисту. Крім того, слід відмітити, що позивач Березанська сільська рада не могла знати про порушення свого права саме з 13.12.2006р., оскільки дані органи не підпорядковані один одному.

Враховуючи вище проаналізовані норми законодавства та наявні в матеріалах справи документи, суд вбачає правомірними та обґрунтованими заявлені Біляївською міжрайонною прокуратурою Одеської області в інтересах держави в особі Березанської сільської ради Одеської області позовні вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства "ТАЙФУН" на користь Березанської сільської ради втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 60139,20 грн., у зв’язку з чим задовольняє їх в повному обсязі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд задовольняє заявлені Біляївським міжрайонним прокурором Одеської області в інтересах держави в особі Березанської сільської ради Одеської області позовні вимоги повністю, у зв’язку з чим з Приватного підприємства "ТАЙФУН" підлягає стягненню на користь Березанської сільської ради втрати сільськогосподарського виробництва в розмірі 60139,20 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача стягується до державного бюджету 601,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "ТАЙФУН" (68094, Одеська область, м.Іллічівськ, с.Бурлача Балка, вул. Центральна, 222, код ЄДРПОУ 31786489) на користь Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області (67622, Одеська область, Біляївський район, с. Березань, вул. 70 років Жовтня, 1, код ЄДРПОУ 04377670) 60139 (шістдесят тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 20 коп. втрат сільськогосподарського виробництва.

3. Стягнути з Приватного підприємства "ТАЙФУН" (68094, Одеська область, м.Іллічівськ, с.Бурлача Балка, вул. Центральна, 222, код ЄДРПОУ 31786489) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200 (символ звітності 095), рахунок №31114095700008, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460 через Державну податкову інспекцію у місті Іллічівську Одеської області 601 (шістсот одна) грн. 39 коп. державного мита.

4. Стягнути з Приватного підприємства "ТАЙФУН" (68094, Одеська область, м.Іллічівськ, с.Бурлача Балка, вул. Центральна, 222, код ЄДРПОУ 31786489) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22050003 (символ звітності 264), рахунок № 31213264700008, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ –23213460 через Відділ Державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя

Повний текст рішення складено 11.10.2010р.