Рішення № 11810898, 06.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2010 р.Справа № 17/96-10-3511 За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1;

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одеська теплоелектроцентраль”;

про стягнення 10241,94 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: не зявився;

від відповідача: Пшенішнюк К.П. представник на підставі довіреності.

СУТЬ СПОРУ: ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить стягнути з ВАТ „Одеська ТЕЦ” 10241,94 грн. заборгованості за наданні по договору послуги, з яких: 7992 грн. основного боргу; 1758,24 грн. інфляційних збитків; 491,70 грн. 3% річних.

Відповідач в засідання суду зявився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва, починаючи з 29.10.2010р. по 06.10.2010р. о 10 год. 40хв.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі „позивач”) та відкрите акціонерне товариство „Одеська ТЕЦ” (надалі „відповідач”), керуючись положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України уклали Договір №07/21 від 15.07.2008 р.

У відповідності до умов укладеного договору сторони визначили обов'язок Позивача виконати роботи з розробки та виготовлення експозиції Відповідача загальною площею 12 кв.м. на загальному виставковому стенді НАК „Енергетична компанія України” на VI Міжнародному форумі „Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє”.

Кошторис вартості робіт з розробки та виготовлення експозиції погоджений сторонами Договору та є невід'ємною частиною Договору як Додаток №1 до Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору та Кошторису вартість робіт визначена у розмірі 19 992,00 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 3 332,00 грн.

Відповідно до положення п. 2.2. Договору, Відповідач був зобов'язаний протягом двох банківських днів з дня підписання Договору перерахувати Позивачу попередню оплату у розмірі 60% від вказаної в п. 2.1. Договору суми.

Відповідач здійснив попередню оплату лише 05.09.2008 р. у розмірі 12 000,00 грн., в підтвердження чого позивачем надано суду відповідну копію банківської виписки.

Позивач у своєму позові посилається на те, що ним усі роботи з розробки та виготовлення експозиції були завершені у строк до 19.09.2008р.

На виконання п. 3.2. Договору між сторонами Договору 01.10.2008р. був підписаний Акт виконаних робіт (послуг) в п. 3 якого обумовлено, що роботи Позивача виконані в повному обсязі і претензій, щодо якості та терміну виконаних робіт з боку Відповідача немає.

Відповідач був зобов'язаний протягом п'яти банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт (послуг) перерахувати Позивачу решту грошових коштів у розмірі 40% від суми обумовленої сторонами в п. 2.1. Договору, а саме: 7 992,00 грн.

Однак, відповідач свої зобовязання в частині оплати решти коштів у розмірі 7992 грн. не виконав.

Позивачем на адресу відповідача направлена письмова претензія вихід.№03/ОТ від 20.03.2009 р., яку останнім отримано 25.03.2009 р., вимоги якої відповідачем виконанні не були.

На повторну претензію отриману 06.04.2009 р. Відповідач також не відповів, вимоги викладені в ній виконані не були.

Внаслідок порушення відповідачем своїх грошових зобовязань, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних у розмірі 491,70 грн., та 1758,24 грн. інфляційних втрат.

Зазначені обставини спонукали ФОП ОСОБА_1 звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№6819 від 11.08.2010р.) про стягнення з ВАТ „Одеська ТЕЦ” 10241,94 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.08.2010р. порушено провадження у справі №17/96-10-3511 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ВАТ „Одська ТЕЦ” про стягнення 10241,94 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2010р. здійснено заміну неналежного відповідача ВАТ „Одеська теплоелектроцентраль” на публічне акціонерне товариство „Одеська теплоелектроцентраль”.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

У відповідності до п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Розглядом матеріалів справи встановлено, позивачем на виконання умов укладеного договору №07/21 від 15.07.2008р. надав відповідачу послуги по виконанню робіт з розробки та виготовлення експозиції Відповідача загальною площею 12 кв.м. на загальному виставковому стенді НАК „Енергетична компанія України” на VI Міжнародному форумі „Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє”.

Виконання позивачем своїх зобовязань по укладеному договору у повному обсязі підтверджуються наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт від 01.10.2008р., який підписаний представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками обох підприємств. З зазначеного акту вбачається, що роботи виконанні у повному обсязі та будь-яких претензій щодо якості та терміну виконання робіт у замовника немає.

Пунктом 1 ст.903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач був зобов'язаний здійснити попередню оплату у строк не пізніше двох банківських (операційно-касових) днів з моменту підписання Договору. Оскільки Договір був підписаний у вівторок 15.07.2008 р., то відповідач мав здійснити попередню оплату не пізніше четверга 17.07.2008 р., однак Відповідач здійснив попередню оплату лише 05.09.2008р. Таким чином, Відповідав прострочив виконання грошового зобов'язання на 51 день.

Матеріалами справи також встановлено, що відповідач також прострочив виконання грошового зобов'язання в частині оплати решти грошових коштів у розмірі 7992,00 грн., зобов'язання по якій настали 08.10.2008 р.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Статтею 193 ГК України передбачається обов'язок виконання господарських зобов'язань належним чином, а також те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приймаючи до уваги ті обставини, що відповідачем станом на час розгляду справи у суді заборгованість у розмірі 7 992 грн. не оплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості по виконаним роботам у розмірі 7992 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Не приймаються до уваги суду заперечення відповідача стосовно того, що ПАТ „Одеська ТЕЦ” не є належним відповідачем у справі, з огляду на ті обставини, що це є нова назва ВАТ „Одеська ТЕЦ”, оскільки як свідчить статут ПАТ „Одеська ТЕЦ”, оскільки в даному випадку змінилося лише найменування ВАТ „Одеська ТЕЦ”, що в свою чергу не впливає на зобовязання ВАТ „Одеська ТЕЦ” по укладеним раніш договорам.

Згідно зі ст.614 ЦК України особа яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Судом також не беруться до уваги посилання відповідача на те, що нараховані позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні збитки відносяться до штрафних санкцій, які припиняють нараховуватися згідно ч. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, внаслідок порушення справи про банкрутство, оскільки в розумінні ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є неустойка, штраф та пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із частинами 2 і 3 ст. 549 ЦК України:

- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, з наявної у матеріалах справи ухвали про порушення провадження у справі №17-18/01-5010 від 15.06.2001р. про визнання банкрутом ДП „Одеська ТЕЦ” м.Одеса вбачається, що мораторій введено стосовно нарахування штрафу та пені та зобов'язань щодо сплати податків і зборів.

Таким чином, нараховані позивачем 3% річних та інфляційні збитки не відносяться до штрафних санкцій, визначених в ст. 549 ЦК України, 230 ГК України, та дія мораторію визначена ч. 4 ст.12 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” на їх нарахування не розповсюджується.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши позовні вимоги по нарахуванню відповідачу 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 491,70 грн., та збитків від інфляції у розмірі 1758,24 грн., суд дійшов висновку, що вони обґрунтовані внаслідок чого підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку ПАТ „Одеська ТЕЦ” умов договору №07/21 від 15.07.2008р., та вимог діючого законодавства, у звязку з чим, керуючись ст.11, 204, 526, 525, 527, 530, 549, 599, 614, 629, 625, 901, 903 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства „Одеська теплоелектроцентраль” /65003, м.Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158/ на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ 7 992 грн. 00 коп. /сім тисяч девятсот девяносто дві грн. 00 коп./ - основного боргу; 491 грн. 70 коп. /чотириста девяносто одна грн. 70 коп./ - 3% річних; 1 758 грн. 24 коп. /одна тисяча сімсот пятдесят вісім грн. 24 коп./ - пені; 102 грн. 41 коп. /сто дві грн. 41 коп./ - державного мита; 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2010р.

Суддя