Рішення № 11810887, 04.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2010 р.Справа № 20-34-3-16/187-07-5319

За позовом: Виробничо-торгівельної фірми „Галатея” у виді дочірнього підприємства

до відповідачів: 1) Одеської міської ради

2) Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Одеської регіональної філії

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Одеського міського управління земельних ресурсів

про зобовязання до вчинення певних дій

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до відповідача: Одеської міської ради

про зобовязання укласти договір оренди

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від Виробничо-торгівельної фірми „Галатея” у виді дочірнього підприємства: Ткаченко О.М., діючий за дов. б/н від 18.02.2010року.

від Одеської міської ради: не зявились;

від ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Одеської регіональної філії: не зявились;

від Одеського міського управління земельних ресурсів: не зявились;

від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2: не зявились

СУТЬ СПОРУ: Виробничо-торгівельна фірма „ГАЛАТЕЯ” у виді дочірнього підприємства звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеського міського управління земельних ресурсів, в якій, з урахуванням уточнень, просила визнати за виробничо-торгівельною фірмою „ГАЛАТЕЯ” у виді дочірнього підприємства статус Орендаря земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 59 - вул. Успенська, 70; визнати укладеним та дійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1138 кв. м, що розташована за адресою: м.Одеса, вул. Ковальська, 59 - вул. Успенська, 70, укладений між виробничо-торгівельною фірмою „ГАЛАТЕЯ” у виді дочірнього підприємства та Одеською міською радою, що є додатком № 2 до рішення Одеської міської Ради № 2740-ХХІУ від 15.06.2004 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на фактичне укладення договору оренди земельної ділянки між виробничо-торгівельною фірмою „ГАЛАТЕЯ” у виді дочірнього підприємства та Одеською міською радою шляхом досягнення згоди з усіх істотних умов договору та ухилення Одеської міської ради від його нотаріального посвідчення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.11.2007р., залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2007р., позов задоволено. Визнано за ВТФ „Галатея” статус Орендаря земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 59 - вул. Успенська, 70. Визнано укладеним та дійсним договір оренди земельної ділянки між ВТФ „Галатея” та Одеською міською радою від 15.06.2004р. Стягнуто з Одеської міської ради на користь позивача 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат по сплаті ІТЗ судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2008р. постанову Одеського апеляційного господарського від 20.12.2007р. та рішення господарського суду Одеської області від 12.11.2007р. у справі №16/187-07-5319 скасовано.

Скасовуючи судові рішення, касаційна інстанція зазначила, що чинне законодавство не передбачає такого способу захисту цивільних прав, як визнання договору (правочину) укладеним чи неукладеним за результатами розгляду відповідних позовних вимог. Визнання договору (правочину) укладеним чи неукладеним по суті є встановленням факту, що має юридичне значення, та може мати місце лише при розгляді спору про право цивільне.

У зв'язку з цим, в разі ухилення однієї з сторін від підписання договору, всі істотні умови якого погоджено сторонами, заінтересована сторона може звернутися з позовом про спонукання іншої сторони до укладення договору на умовах проекту, запропонованого позивачем (ч.3 ст.84 ГПК України), а тому пред'явлений ВТФ "Галатея" позов про визнання укладеним непідписаного відповідачем договору оренди земельної ділянки від 15.06.2004р. не відповідає встановленим способам захисту цивільних прав.

Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки зі сторони Одеської міської ради в особі Одеського міського голови не підписаний, вказане також виключає наявність підстав для визнання його дійсним з мотивів ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору. Тим більше, що відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Крім того, Вищий господарський суд України вказав, що при розгляді судом спору прийнято рішення, що стосується прав і обов'язків особи, яка не були залучена до участі в справі, а саме Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", оскільки відповідно до п.3.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. №43 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.06.1999р. за №354/3647) до кола повноважень Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах" відноситься видача правовстановлюючих документів на земельну ділянку, реєстрація договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до земельного кадастру тощо.

З урахуванням викладеного, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від 19.06.2008р. Виробничо-торгівельній фірмі "ГАЛАТЕЯ" у виді дочірнього підприємства відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку скарги на постанову Вищого господарського суду України від 15.04.08 р. у справі №16/187-07-5319.

При новому розгляді справи (суддя Дяченко Т.Г.), 06.11.2008р., позивач звернувся до господарського суду Одеської області зі змінами та доповненнями до позовної заяви (т.2 а.с.144-145) та просив суд зобов'язати Одеську міську раду укласти та підписати договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1138 кв.м, що розташована за адресою: м.Одеса, вул. Ковальська, 59 - вул. Успенська, 70, укладений між виробничо-торгівельною фірмою „ГАЛАТЕЯ” у виді дочірнього підприємства та Одеською міською радою, в редакції договору оренди, що є додатком № 2 до рішення Одеської міської Ради № 2740-ХХІУ від 15.06.2004 року, а також зобовязати ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Одеської регіональної філії зареєструвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 1138 кв.м., яка знаходиться в м. Одеса, Приморський район, вул. Ковальська, 59 - вул. Успенська, 70.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2008р. Одеську регіональну філію Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” залучено до участі у справі №3-16/187-07-5319 в якості іншого відповідача.

Згідно розпорядження заступника Голови господарського суду Одеської області №278-р від 03.07.09р., у звязку з наданням судді господарського суду Одеської області Дяченко Т.Г. відпустки на підставі наказу голови суду №149-в від 19.05.2009р. та поверненням справи №3-16/187-07-5319 з Вищого господарського суду України, зазначену справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Фаєр Ю.Г.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області № 389-р від 28.09.2009 року, приймаючи до уваги перебування судді господарського суду Одеської області Фаєр Ю.Г. на лікарняному, справу № 34-3-16/187-07-5319 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, судом залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відповідача Одеської міської ради про зобовязання Одеську міську раду укласти з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки, площею 0,1138 га, за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 70 вул. Ковальська, 59 прийнято до спільного розгляду з позовом Виробничо-торгівельної фірми „ГАЛАТЕЯ” у виді дочірнього підприємства у справі № 20-34-3-16/187-07-5319.

У судовому засіданні 4.10.2010р. позивач відмовився від позову в частині зобовязання ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Одеської регіональної філії зареєструвати договір оренди земельної ділянки, у зв"язку з чим судом одночасно із рішенням прийнято відповідну ухвалу на підставі п.4 ст.80 ГПК України про припинення провадження у справі в цій частині.

Решту позовних вимог представник позивача підтримав у повному обсязі.

Третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, незважаючи на належне та завчасне повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, а тим більше з урахуванням перебування вказаної особи на посаді директора ВТФ „Галатея”, у судові засідання жодного не зявилася, витребувані судом документи, в тому числі докази сплати державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу суду не надала. Вказані дії, з урахуванням подачі численних апеляційних та касаційних скарг, розцінюються судом як недобросовісне користування процесуальними правами та штучне затягування розгляду справи.

Відповідач Одеська міська рада у судові засідання 3.09.2010р., 14.09.2010р., 4.10.2010р. не зявився, незважаючи на належне та завчасне повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал. В порушення вимог суду, сформульованих у відповідних ухвалах, незважаючи на попередження суду про неприпустимість невиконання судових ухвал, відзив на уточнену позовну заяву ВТФ „Галатея” та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не надав, у зв'язку з чим судом до Одеської міської ради одночасно із рішенням буде надіслано окрему ухвалу згідно до ст.90 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши надані докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

У відповідності до ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

У відповідності до ст.22 ГПК України виключне право визначення предмету та підстави позову належить позивачу.

Як свідчать матеріали справи, а саме: заява про зміну та доповнення позовної заяви (т.2 а.с.144-145), позивач, враховуючи вказівки, викладені у Постанові ВГСУ від 15.04.2008р., не змінюючи підстав заявленого позову, змінив предмет позовних вимог (з визнання дійсним та укладеним договору оренди на зобовязання укласти та підписати вказаний договір).

Таким чином, підставами заявлення позову, як вбачається із позовної заяви в первісній редакції із доповненнями (т.1 а.с.2-3, 57-59), є фактичне існування між сторонами договірних відносин, у зв'язку із досягненням згоди по усім істотним умовам, оскільки 15.06.2004р. рішенням Одеської міської ради за № 2740-XXIV (т.1 а.с.8) „Про затвердження проекту відведення та надання виробничо-торгівельній фірмі „ГАЛАТЕЯ” у вигляді дочірнього підприємства в оренду земельної ділянки загальною площею 0,1138 га за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 59 - вул. Успенська, 70, для будівництва офісного центру з виставковим залом та його подальшої експлуатації й обслуговування, організації будівництва та благоустрою прилеглої території” було вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки; надати виробничо-торгівельній фірмі „ГАЛАТЕЯ” у вигляді дочірнього підприємства земельну ділянку загальною площею 0,1138 га за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 59 - вул. Успенська, 70; затвердити договір оренди земельної ділянки між Одеською міською радою та виробничо-торгівельною фірмою „ГАЛАТЕЯ” у вигляді дочірнього підприємства; зобовязати виробничо-торгівельну фірму „ГАЛАТЕЯ” у вигляді дочірнього підприємства замовити в Одеському міському управлінні земельних ресурсів оформлення документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки, відповідно до п.п. 2, 3 цього рішення; відповідно до чинного законодавства надати на державну реєстрацію документи, що посвідчують право оренди земельної ділянки; виконувати вимоги та умови щодо землекористування, визначені службами і організаціями міста та області, викладені у проекті відведення земельної ділянки; дотримуватися положень ст. 96 Земельного кодексу України; Одеському міському управлінню земельних ресурсів внести відповідні зміни до земельно-облікової документації та здійснювати контроль за надходженням коштів від орендної плати за землю відповідно до п.3 цього рішення; контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з будівництва, архітектури та земельних правовідносин.

При цьому, позивач стверджує, що ним виконаний п.4 рішення Одеської міської ради від 15.06.2004р., а саме: замовлено в Одеському міському управлінні земельних ресурсів оформлення документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи (т.4 а.с.113-114), реєстраційна картка на земельну ділянку складена 24.09.2009р., а технічна документація із землеустрою для підготовки договору оренди із необхідними додатками направлена до Одеського міського управління земельних ресурсів 28.10.2009р.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є неухильне дотримання ст.15 Закону України „Про оренду землі”, зобов'язання органу місцевого самоврядування укласти довгостроковий договір оренди та, відповідно, надати в користування земельну ділянку на підставі такого договору оренди за відсутності складеної та затвердженої у встановленому порядку документації з землеустрою є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами на теперішній час виконується законодавчо встановлена процедура укладення договору оренди. При цьому, в порушення ст.33 ГПК України, доказів ухилення відповідача від укладення та підписання договору оренди на підставі складеної технічної документації позивач суду не надав.

З урахуванням викладеного, у позові Виробничо-торгівельній фірмі „ГАЛАТЕЯ” у вигляді дочірнього підприємства слід відмовити.

Що стосується позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, суд вказує наступне. Згідно до ст.26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами та несуть усі обовязки позивача. Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порушення вимог вказаної статті Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не надано жодних доказів в підтвердження факту порушення або оспорення з боку відповідача прав або охоронюваних законом інтересів третьої особи, що є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 44 та ч. 1 ст. 46 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Враховуючи, що при поданні позовної заяви Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не було сплачено державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу, з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь державного бюджету слід стягнути державне мито у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Керуючись ст.ст. 44,46,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Виробничо-торгівельної фірми „Галатея” у виді дочірнього підприємства відмовити.

2.У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22090200, символ звітності банку 095 - держмито в сумі 85 /вісімдесят пять/ грн.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 11.10.2010р.