Рішення № 11810747, 04.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2010 р.Справа № 10-26/11-10-229 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»

до відповідача Одеської залізниці

про стягнення 2896,86 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: Клочко Н.В. за довіреністю від 04.01.2010р. №34

Суть спору: ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці вартості недостачі продукції в сумі 2896,86 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.04.2010р. по справі №26/11-10-229 ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2010р. касаційну скаргу ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2010р. у справі №26/11-10-229 скасовано, а справу №26/11-10-229 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При цьому згідно з вказівками, які містяться у Постанові ВГСУ, та які в силу вимог ст. 111-12 ГПК України є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, необхідно повно та всебічно зясувати дійсні обставини справи щодо відповідальності перевізника, з огляду на рахунок-фактуру №793964 від 30.09.2009р., який є рахунком ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод», який є вантажовідправником, і в якому зазначено вантажоодержувача Ізмаїльський морторгпорт та номер квитанції (залізничної накладної) №51869070.

16.08.2010р. справу прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є., з присвоєнням цій справі №10-26/11-10-229, про що тією датою винесено відповідну ухвалу, в якій суд зобовязав сторони надати до суду письмові пояснення щодо позовних вимог, із врахуванням вказівок, що містяться у Постанові ВГСУ від 29.07.2010р.

На виконання вимог суду позивач надав письмові пояснення щодо позовних вимог від 20.09.2010р. за вх.№24770, згідно з якими, останній просить суд стягнути з відповідача вартість вагової нестачі, з посиланням при цьому на те, що, по-перше, відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниці, а в актах загальної форми №23065, 23087 від 27.09.2009р. та в комерційному акті №АА 053879/984/235 від 28.09.2009р. зафіксовані обставини, які вказують на факт втрати (нестачі) вантажу, який був прийнятий перевізником до перевезення в справному стані і в кількості згідно накладних: «... на поверхні вантажу мається воронкоподібне заглиблення зліва за ходом поїзда на 1,2,3 люками довжиною 4000мм, шириною 2500мм, глибиною до полу. По-друге, згідно п. 28 Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів»№644 від 21.11.2000р. вантажі, які навантажені відправником у вагон відкритого типу, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу, а також згідно параграфа 19 Технічних умов розміщення та кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та кріплення вантажів перевіряє залізниці і тому при прийнятті до перевезення вантажу перевізник шляхом візуального огляду міг би побачити старі залишки просипання вантажу та щілину, яка закладена дошками та паклями, як несправність старого походження. Окрім того, у залізничній накладній №51869070 у п.3 є відмітка, що вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами розділу 4 п.4.1, 4.3, 4.4, розділу 7 п.7.1, 7.3, розділу 8 п.8.1, 8.2, 8.3 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів вірно, а доказів того, що під час прийняття вагонів з вантажем до перевезення від відправника мало місце порушення технічних умов розміщення, кріплення та протікання вантажу або здійснювалася завантаження в технічно несправний вагон, сторони до суду не надали. По-третє, відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує збитки, що виникли з її вини під час перевезення за недостачу вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі, а згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка, або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Водночас позовні вимоги позивача підтверджені рахунком-фактурою №793964 від 30.09.2009, яка встановлює дійсну вартість та ціну спірної продукції, власником якої є саме ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод», як вантажовідправник.

Також позивач надав до суду клопотання від 20.09.2010р. за вх.№24769, згідно з яким, просить суд розглядати справу без участі представника позивача у звязку з неможливістю участі останнього у судовому засіданні.

Відповідач надав до суду відзив на позов від 22.09.2010р. за вх.№25055, згідно з яким, просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що відповідно до записів у залізничній накладній №51869070 та комерційного акту №АА 053879/984 від 28.09.2009р. навантаження вагону проводилось на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, вантаж навантажений навалом, навантаження відповідно висоти бортів не зазначено, захисне маркування відсутнє. Маса вантажу перед відправленням вагонів визначена відправником без участі представника залізниці. Згідно Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 прибуття напіввагону на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання вантажу при перевезенні, оскільки згідно зі ст.111 Статуту залізниць України позивач має довести вину перевізника. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником у залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Крім того, відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці. Відповідно ст. 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов. Вагон №66939620, у якому перевозився вантаж, технічно несправний, що підтверджується актом про технічний стан вагону №540 від 27.09.2009р., а саме актом встановлено, у вагоні деформована кришка 1-го люка, зазор шириною 20мм, довжиною 200мм, втрата вантажу можлива, несправність вагону вантажовідправник бачити міг. Таким чином, як вбачається з акту про технічний стан вагону, технічні несправності вагону не мали прихованого характеру, могли бути виявлені вантажовідправником перед завантаженням, однак він завантажив вантаж в технічно несправний вагон, в результаті чого відбулась втрата вантажу. У п. 3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 зазначається, що коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов'язаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вагону, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу, відноситься на відправника.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

25.09.2009р. зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»(відправник) на адресу Ізмаїльського морторгпорту (одержувач) відправлений вантаж, в т.ч. у піввагоні №66939620, а саме дрібниця коксова 0-10 волога у кількості 49800 кг, що підтверджується залізничною накладною на маршрут або групу вагонів №51869070.

Відповідні відмітки у вказаній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника (позивач), навалом, у вологому стані. Вантаж розміщено і закріплено згідно Збірника 17, Р.4 параграфи 4.1, 4.3, 4.4. Р.7 параграфи 7.1, 7.3., Р.8 параграфи 8.1, 8.2., 8.3.

Також господарським судом встановлено, що під час перевезення цього вантажу на станції Знамянка Одеської залізниці складений акт загальної форми №23065 від 27.09.2009р., згідно з яким, при прибутті поїзду у фастівський парк та його огляду із наглядової вишки та зважуванні виявлена різниця: брутто по протоколу 66800 кг, брутто згідно натурного листа 73800 кг, різниця 6900 кг. У парку станції виявлено поглиблення на поверхні вантажу. Наявні застарілі сліди течі вантажу. На момент прибуття вагону теча вантажу відсутня. Деформована кришка 1 люка ліворуч по ходу потягу. Наявний зазор між кришкою 1 люка та поперечною балкою ліворуч шириною 20 мм, довжиною 200 мм. Деформація кришки 1 люка ліворуч застарілого походження вкрита іржею. Зазор між кришкою 1 люка ліворуч та поперечною балкою закладений у фастівському парку за допомогою дошки та паклі. Вагон відчеплений на знеструмлену колію для перевірки.

Після огляду вагону на знеструмленій колії залізницею складений акт загальної форми №23087 від 27.09.2009р., згідно з яким, виявлено, що фактично завантаження вантажу рівномірне вище бортів 100 мм. На поверхні вантажу наявне воронкоподібне поглиблення ліворуч під 1-2-3 люками, довжиною 4000 мм, шириною 2500 мм, глибиною до підлоги. Зазор у 1 люці ліворуч закладений дошкою та паклею. Теча вантажу відсутня. Маркування вантажу відсутнє. Каток не застосовувався. Глухі торцеві стіни та інші люка щільно закриті. Обєм кузова на вагоні не вказаний. Вагон відчеплений на вагову перевірку.

Тією ж датою на станції Знамянка Одеської залізниці складений акт про технічний стан вагону №540, згідно з яким, виявлено деформацію кришки 1 люку ліворуч по ходу потягу. Між кришкою другого люку та поперечною балкою наявний зазор шириною 20 мм, довжиною 200 мм. Деформація люка старого походження, вкрита іржею. Також в акті встановлено, що несправність виникла в процесі експлуатації вагону і цю несправність міг бачити вантажовідправник при завантаженні вагону, але заходів по усуненню несправності не вжив, втрата вантажу можлива.

28.09.2009р. на станції Знамянка Одеської залізниці складений комерційний акт АА№ 053879/984/235, згідно з яким, виявлено, що в документі зазначено, що вантаж завантажений навалом, розмір навантаження відповідно висоти бортів не зазначено, вага: тара 23800 кг, нетто 49800 кг. При перевірці виявлено навантаження рівномірне вище бортів 100 мм. На поверхні вантажу наявне воронкоподібне поглиблення ліворуч по ходу потягу над 1-2-3 люками довжиною 4000 мм, шириною 2500 мм, глибиною до підлоги. Просипання вантажу відсутнє. Маються застарілі залишки просипання вантажу на поперечній балці. Щілина 1 люка ліворуч по ходу потягу між кришкою люка та поперечною балкою, довжиною 200 мм, шириною 20 мм, закладена дошкою і паклею. Вагон з глухими торцевими стінками, інші люка щільно закриті. Обєм кузова на вагоні не вказаний. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. Зважування вагона здійснене 28.09.2009р.на 150-тонних вагонних вагах ст. Знамянка Одеської залізниці (держповірка вагів проведена 18.09.2009р.) приймальником поїздів ОСОБА_1 в присутності Зам.ДС Юхименко, ВОХР Малиновський, ОСОБА_2. При зважуванні виявилось брутто 65900 кг, тара з бруса 23800 кг, нетто 42100 кг, що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 7700 кг. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Вантаж, якого недостає у вагоні вміститися міг. По штатному розкладу Зав.вантажним двором відсутній.

При надходженні вагону з вантажем на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці за залізничною накладною №42147729 (досилка) різниці між комерційним актом, складеним на станції Знамянка Одеської залізниці і фактичною наявністю вантажу виявлено не було і вантаж виданий одержувачу - ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт». Останній в свою чергу передав право на предявлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України, а вантажовідправником поданий позов до суду про відшкодування вартості недостачі вантажу 2896,86 грн.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу, становить 6700 кг, а її вартість 2896,86 грн., виходячи із вартості вантажу 432,36 грн. за 1 тону без ПДВ, яка встановлена у рахунку-фактурі вантажовідправника №793964 від 30.09.2009р. При цьому, здійснений позивачем розрахунок вартості недостачі вантажу відповідає розрахунку вартості недостачі вантажу, який здійснений відповідачем.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з наступних мотивів.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між позивачем (вантажовідправник) і відповідачем (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон №66939620 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобовязаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обовязку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст.32 Статуту залізниць України, п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

Разом з тим, відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Із наявної у матеріалах справи залізничної накладної вбачається, що вантажовідправник здійснив завантаження вантажу згідно Збірника 17, Р.4 параграфи 4.1, 4.3, 4.4. Р.7 параграфи 7.1, 7.3., Р.8 параграфи 8.1, 8.2., 8.3.

Поряд з цим, однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення є також технічна справність вагону. При цьому, в силу вимог ст.32 Статуту залізниць України подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках продезінфіковані вагони та контейнери зобовязана залізниця. Разом з тим, господарський суд вважає, що у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон, відправник повинен відмовитись від їх використання.

Як встановлено матеріалами справи, при надходженні вантажу, який завантажений відправником у піввагон №66939620, виявлено його технічну несправність, а саме, деформацію кришки 1 люку ліворуч по ходу потягу, наявність зазору між кришкою другого люку та поперечною балкою шириною 20 мм, довжиною 200 мм, про що залізницею складений відповідний акт про технічний стан вагону №540 від 27.09.2009р., в якому також встановлено, що деформація люка старого походження, вкрита іржею, а несправність виникла в процесі експлуатації вагону і цю несправність міг бачити вантажовідправник при завантаженні вагону, але заходів по усуненню несправності не вжив.

Разом з тим, матеріалами справи встановлені також обставини щодо недостачі вантажу у піввагоні №66939620 у кількості 7700 кг та обставини щодо наявності ознак втрати вантажу під час його перевезення, а саме, наявне воронкоподібне поглиблення ліворуч по ходу потягу над 1-2-3 люками довжиною 4000 мм, шириною 2500 мм, глибиною до підлоги. Про такі обставини свідчать відповідні акти загальної форми та комерційний акт.

З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу у піввагоні №66939620 слід покласти як на перевізника за подачу під завантаження вантажу технічно несправного вагону, так і на вантажовідправника за відсутність відмови від використання технічно несправного вагону у рівних частинах по 1448,43 грн. з кожного, виходячи при цьому з розрахунку вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу, та згідно з яким, маса відповідальної недостачі вантажу становить 6704 кг, а її вартість 2896,86 грн., із врахуванням вартості вантажу 432,36 грн. за 1 тону без ПДВ, яка встановлена у рахунку-фактурі вантажовідправника №793964 від 30.09.2009р.

За таких обставин позов ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»задовольняється господарським частково в сумі 1448,43 грн.

Посилання відповідача на відсутність вини залізниці у недостачі вантажу у вагоні №66939620 не приймаються до уваги господарським судом, оскільки матеріалами справи встановлені обставини, які в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України не можуть бути підставою для звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, а саме, обставини щодо подачі під завантаження вагону у технічно несправному стані, щодо наявності ознак втрати вантажу при його перевезенні.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, п/р 26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-Банку», МФО 328801) на користь Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»(86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код ЄДРПОУ 00191075, п/р 26008049000 в ПАТ «Донгорбанк», м. Донецьк, МФО 334970,) вартість недостачі вантажу в сумі 1448 (одна тисяча чотириста сорок вісім) грн. 43 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 51 (пятдесят одна) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя

Повне рішення складено 06 жовтня 2010р.