Рішення № 11810541, 29.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2010 р.Справа № 25/105-10-3058 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АРСЕНАЛ”

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „АЕРОСВІТ”

про стягнення 2609, 90 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Криворучко В.О., довіреність № 314 від 02.06.2010р.

Від відповідача: не з'явився.

В засіданні 29.09.2010 р. приймали участь представники:

Від позивача: Криворучко В.О., довіреність № 314 від 02.06.2010р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення з Закритого акціонерного товариства „АЕРОСВІТ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АРСЕНАЛ” вартість сплачених квитків в сумі 2609, 90 грн.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду уточнення змісту позовних вимог від 06.09.2010р. за вх. № 23038 та від 29.09.2010р. за вх. № 25945, де виклав їх у вищенаведеній остаточній редакції, нормативне обґрунтування позовних вимог від 06.09.2010р. за вх. № 23037, пояснення від 29.09.2010р. за вх. № 25946, відповідно до якого повідомив суд про неможливість надання підтверджуючих доказів вартості невикористаних квитків, заяву про видачу довідки на повернення зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за платіжним дорученням № 1827 від 21.07.2010р. в розмірі 236 грн. від 29.09.2010р. за вх. № 25963.

Первинні позовні вимоги позивача складали: стягнути з ЗАТ „АЕРОСВІТ” на користь ТОВ „АРСЕНАЛ” 2609, 90 грн.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до замовлення на придбання квитків та виставленого відповідачем рахунку № 390 від 27.10.2009р., ТОВ „АРСЕНАЛ” сплатило вартість придбаних квитків, проте ЗАТ „АЕРОСВІТ” ТОВ „АРСЕНАЛ” квитки не надіслало. Листом від 1336/6 ТОВ „АРСЕНАЛ” відмовилось від перельоту та звернулось з проханням повернути сплачену суму вартості квитків у розмірі 2609, 90 грн., але ЗАТ „АЕРОСВІТ” відмовилось повертати вартість квитків, посилаючись при цьому на їх придбання за акційним тарифом.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 06.09.2010р. за вх. № 23036 та про залучення документів до матеріалів справи від 06.09.2010р. за вх. № 23039 судом задовольнялись, про що свідчать відповідні ухвали.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення сторони та її правову позицію, суд встановив наступне:

Закрите акціонерне товариство „АЕРОСВІТ” за усною домовленістю з Товариством з обмеженою відповідальністю „АРСЕНАЛ” про придбання квитків на переліт маршрутом Одеса-Москва-Одеса на суму 2609, 90 грн., виставив до сплати останньому рахунок № 390 від 27.10.2009р., який позивач сплатив, про що свідчить платіжне доручення № 4705 від 27.10.2009р.

ЗАТ „АЕРОСВІТ” прийняло грошові кошти в повному розмірі, однак не виконало свої зобовязання, фактично квитки позивачу не передало. Подалі позивач з власних підстав відмовився від замовлених квитків та листом № 1336/6 від 03.11.2009р. звернувся до відповідача повернути перераховані грошові кошти згідно платіжного доручення № 4705 від 27.10.2009р. на суму 2609,90 грн., яке залишилось ЗАТ „АЕРОСВІТ” без відповіді.

20.11.2009р. ТОВ „АРСЕНАЛ” надіслало претензію на адресу ЗАТ „АЕРОСВІТ”, відповідно до якої, зазначило, що між сторонами ніякого договору укладено не було, рахунок, виставлений ЗАТ „АЕРОСВІТ” виключно в інформаційних цілях, був оплачений помилково через вину працівників товариства.

На адресу ТОВ „АРСЕНАЛ” надійшов лист відповідача за № 4196/09 без зазначення дати, відповідно до якого ЗАТ „АЕРОСВІТ” вказало про те, що квиток це перевізний документ, у тому числі електронний квиток, виданий ЗАТ „АЕРОСВІТ” підтверджує укладення договору перевезення між пасажиром та авіакомпанією. Отже, придбані квитки є свідченням укладеного договору між паном ОСОБА_1 та ЗАТ „АЕРОСВІТ”, представниками ТОВ „АРСЕНАЛ” було зроблено бронювання зазначених квитків, сплачених платіжним дорученням № 4705 від 27.10.2009р., у звязку з чим, агентом авіакомпанії були виписані електронні квитки за номером 8702403020210 згідно бажаного замовником маршруту Одеса-Москва-Одеса. Також, в даному листі відповідач відмічає, що квитки були придбані за спеціальними тарифами, тому у відповідності до п. 19.3.1. „Правил перевезення пасажирів і багажу” авіакомпанія має право відмовити в поверненні сум за квиток придбаний за спеціальним тарифом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені ТОВ „АРСЕНАЛ” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми вартості квитків у розмірі 2609, 90 грн., такими, що підлягають повному задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (п.п. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Із змісту п. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до п. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 901 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін (п.1 ст. 907 Цивільного Кодексу України).

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п. 14.1.1. „Правил перевезення пасажирів та багажу” повернення сум за невикористаний квиток (його частину) здійснюється за місцем придбання квитка і в тій валюті, у якій квиток був оплачений.

Пунктом 14.5.1. „Правил перевезення пасажирів та багажу” при добровільній відмові від перевезення повернення сум може здійснюватися перевізником (його агентом, якщо він має на це повноваження).

З огляду на встановлені судом обставини справи вбачається, що на момент подачі позивачем позову дійсно відповідачем не було повернуто вартість невикористаних квитків, при цьому, твердження останнього про те, що квитки були придбані за спеціальними тарифами не відповідають дійсності, оскільки жодних зазначень про це не містить ні виставлений рахунок, ні текст квитків, вказаний у відповіді на претензію. З цього приводу позивач виклав позовні вимоги в остаточній редакції щодо стягнення з відповідача суми вартості невикористаних квитків в розмірі 2606, 90 грн., які судом підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд повністю задовольняє заявлені Товариством з обмежено відповідальністю „АРСЕНАЛ” позовні вимоги щодо стягнення з ЗАТ „АЕРОСВІТ” на користь позивача суму вартості не використаних квитків в розмірі 2606, 90 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок ЗАТ „АЕРОСВІТ”.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „АЕРОСВІТ” (65054, м. Одеса, Аеропорт-центральний, код ЄДРПОУ 25047149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АРСЕНАЛ” (67800, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Одеська, 8, код ЄДРПОУ 25052251) 2606 (дві тисячі шістсот шість) грн. 90 коп. вартості невикористаних квитків, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 04.10.2010р.