Ухвала суду № 11810204, 01.10.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"01" жовтня 2010 р.

м. Миколаїв

Суддя господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.,

розглянувши матеріали

за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва,

54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, корп. 1,

боржник: приватне підприємство «Афіна-П»,

54056, м. Миколаїв, вул. 12 Повздовжня, 45, кв. 52,

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва 28.09.2010р. за вх. № 36962 звернулася із заявою до приватного підприємства «Афіна-П»про визнання останнього банкрутом на підставі статті 2 Господарського процесуального кодексу України в порядку статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заява про порушення справи про банкрутство мотивована тим, що боржник неспроможний виконати безспірні вимоги кредитора на суму 170 грн., що є штрафними санкціями, застосованими на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181-ІІІ) у зв’язку з неподанням податкової звітності за 3 квартал 2008 року. Органами державної податкової служби були вжиті заходи щодо стягнення заборгованості відповідно до статей 6, 8, 10, 11, 16, 17 Закону № 2181-ІІІ: ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва виставлено податкову вимогу № 000721510/0 від 03.02.2010 р. Проте, зазначені податкові вимоги розміщені на дошку оголошень у зв’язку з відсутністю боржника за юридичною адресою. Обґрунтовуючи заяву статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитор послався на відсутність боржника за його місцезнаходженням та неподання податкової звітності більше року.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора бо боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред’явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

          Згідно із статтею 13 Закону України „Про систему оподаткування” в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Як вбачається з поданих матеріалів, Актом перевірки ПП «Афина-П»ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва № 110/15-10/35938605 від 18.01.2010 р. встановлено порушення терміну подання податкової звітності за 3 квартал 2008 року та відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон 2181-ІІІ) до підприємства застосовано штрафні санкції у сумі 170 грн. На підставі зазначеного акта боржнику виставлене податкове повідомлення-рішення № 000721510/0 від 03.02.2010 р. у сумі 170 грн. Тобто, зазначена сума не є цивільно-правовим зобов’язанням та не належить до податків та зборів (обов’язкових платежів), передбачених Законом України „Про систему оподаткування”, а є штрафною санкцією, визначеною п.п. 17.1.1 п. 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ.

          Отже, враховуючи, що до складу вимог ДПІ входять виключно штрафні санкції, у суда відсутні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

З огляду на вищенаведене, керуючись ч. 2 ст. 8, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 62 ГПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство приватного підприємства «Афіна-П».

          Ухвалу про відмову у прийнятті заяви може бути оскаржено.

Суддя