Рішення № 11809887, 21.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.10                                                                                           Справа№ 32/130

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Прокурора м.Трускавця в інтересах держави: уповноважений орган –Трускавецька міська рада в особі комунального підприємства „Наше місто”, м.Трускавець Львівська область.

До відповідача: Закритого акціонерного товариства „Карпатський дім”, м.Трускавець Львівська область.

Про стягнення 5 771,00 грн.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Яворський Я.Т. –представник прокуратури Львівської області, старший прокурор відділу управління представництва захисту інтересів громадян та держави в суді (посвідчення від 17.11.2011р. №211).

Від позивача: Наконечна М.П. –юрисконсульт (довіреність №65 від 03.02.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено прокурором м.Трускавця в інтересах держави: уповноважений орган - Трускавецька міська рада в особі комунального підприємства „Наше місто”, м.Трускавець Львівська область до Закритого акціонерного товариства „Карпатський дім”, м.Трускавець Львівська область про стягнення 5 771,00 грн., з яких 4 896,00 грн. основного боргу за надані послуги, 472,00 грн. пені, 339,00 грн. 7% штрафу та 64,00 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 14.07.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 31.08.2010р. Ухвалами суду від 31.08.2010р. та 14.09.2010р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даних ухвалах. Ухвалою суду від 31.08.2010р. було продовжено строк розгляду спору.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 21.09.2010р. позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 14.07.2010р., 31.08.2010р. та 14.09.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Станом на 21.09.2010р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності відповідача по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд,-

встановив:

01.11.2009р. між Комунальним підприємством „Наше місто” (підприємство) та Закритим акціонерним товариством „Карпатський дім” (користувач) було укладено договір №57 на користування спеціальними конструкціями зовнішньої реклами на території м.Трускавець, згідно умов якого підприємство надає користувачу дозвіл на встановлення спеціальних рекламних конструкцій на території міста Трускавець, а користувач встановлює та використовує ці конструкції за адресою: вул.Городище-3-я курортна зона.

Згідно п.1.2. договору №57 користувач здійснює оплату за площу, використану під розміщення реклами згідно розділу 4 цього договору.

Відповідно до п.3.4.4. договору №57 користувач зобов’язувався своєчасно та в повному обсязі, відповідно до розділу4 цього договору, сплачувати платежі.

Згідно п.4.1. та п.4.2. договору №57 плата розраховується згідно затверджених розцінок, площ та зони, в якій розміщена реклама, у відповідності до рішення виконкому. За перший місяць оплата здійснюється разом з оплатою за отримання дозволу, надалі проводиться до 10-го числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, проте відповідач оплату за користування спеціальними конструкціями зовнішньої реклами на території м.Трускавець у строки визначені сторонами в п.4.2. договору, повністю не провів, отже порушив свої зобов’язання.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 896,00 грн.

Позивач у зв’язку із простроченням строку оплати нарахував відповідачу 0,1% пені та 7% штрафу. Пеня згідно поданого ним розрахунку становить 472,00 грн., штраф становить 339,00 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 64,00 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 5 771,00 грн., з яких 4 896,00 грн. основного боргу за надані послуги, 472,00 грн. –0,1% пені, 339,00 грн. –7% штрафу та 64,00 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору №57 від 01.11.2009р. підтверджується матеріалами справи. Будь-яких заперечень відповідач не висловлював.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основний борг відповідача перед позивачем за користування спеціальними конструкціями зовнішньої реклами на території м.Трускавець складає 4 896,00 грн.

Відповідач доказів погашення боргу суду не представив, проти позову не заперечив, відтак, суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 4 896,00 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 64,00 грн. 3% річних.

Щодо позовних вимог про стягнення 472,00 грн. пені за прострочення платежу суд зазначає наступне:

Одним із видів забезпечення виконання зобов»язання є сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Виконання основного зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.258 ЦК України).

Як вбачається з умов договору № 57 сторони не передбачили відповідальності за прострочення виконання грошового зобов»язання у вигляді сплати пені. Отже виконання даного зобов’язання не може бути забезпечене пенею, оскільки між сторонами не було письмово укладено договору, який би встановлював розмір пені за прострочення виконання зобов’язання, відтак не досягнуто згоди щодо її застосування у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов’язання.

Відтак, в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 472,00 грн. слід відмовити.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення 339,00 грн. 7% штрафу суд зазначає наступне:

Як вбачається із матеріалів справи позивач при нарахуванні 339,00 грн. 7% штрафу посилається на ч.2 ст.231 ГК України.

Згідно ч.2 ст.231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки ні позивач, ні відповідач не відносяться до державного сектору економіки, порушення зобов’язання не пов’язане з виконанням державного контракту, виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, відтак позивач безпідставно нарахував 7% штрафу посилаючись на ч. 2 ст.231 ГК України.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 4 896,00 грн. основного боргу, 64,00 грн. 3 % річних.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 530, ч.1 ст.547, 549, 611, 612, 625, 627, 629 ЦК України, ст.174, 193, ст.231 ГК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Карпатський дім” (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Суховоля, 60-а; код ЄДРПОУ 32037555) на користь комунального підприємства „Наше місто” (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Стебницька, 100; р/р 26001053800002 у Трускавецькому відділенні ЗГРУ „Приват Банк”; МФО 325321; код ЄДРПОУ 32213522) 4 896,00 грн. основного боргу та 64,00 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Карпатський дім” (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Суховоля, 60-а; код ЄДРПОУ 32037555) в доход Державного бюджету 49,60 грн. державного мита та 202,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 472,00 грн. пені та 339,00 грн. штрафу відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя