Рішення № 11809853, 05.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.10                                                                                           Справа№ 19/120

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Склогори”, м.Львів;

До Відповідача: Приватного акціонерного товарситва “Світанок”, с.Містки Пустомитівського р-ну, Львівської обл.;

Про: стягнення 19500,00грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: Петрина І.Л. –ген. директор (нак. №1 від 19.04.2010р.);

Відповідача: Дубик В.Я. –голов.юрисконсульт (дов. Від 16.03.2010р.);

Представникам позивача та відповідача роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20,22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу позивач та відповідач відмовились.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Склогори”, м.Львів до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Світанок”, с.Містки, Пустомитівського району Львівської області про стягнення 19500,00грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, ухвалою від 02.08.2010р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити розгляд справи на 18.08.2010р. Цією ж ухвалою суд зобов’язав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Ухвалою від 18.08.2010р. розгляд справи відкладено до 28.09.2010р., у зв”язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду. Ухвалою від 28.09.2010р. розгляд справи відкладено до 05.10.2010р.

17.08.2010р. у судове засідання відповідач подав Відзив на позовну заяву.

В судове засідання 05.10.2010р. представники позивача та відповідача з’явились.

В судовому засіданні 05.10.2010р. позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково, а саме: у розмірі основного боргу –18000,00грн., однак заперечує позовні вимоги в частині стягнення 1500,00грн.- витрати на адвокатські послуги.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, заслухавши правові позиції позивача та відповідача у судових засіданнях, судом встановлено наступне:

На підставі Договору №080319 від 19.03.2008 року за накладною №116 від 21.09.2009р. Приватному акціонерному товариству “Світанок” (надалі –відповідач) Товариством з обмеженою відповідальністю “Склогори” (надалі –позивач) поставлено скло листове на загальну суму 20803,04грн.

За поставлений товар відповідачем оплачено 2803,04грн., згідно з банківською випискою від 05.01.2010р.

Заборгованість в розмірі 18000,00грн. відповідачем залишилась неоплаченою.

19.04.2010р. відповідачу направлено лист №1904 з вимогою оплатити вказану заборгованість протягом 7 днів з дати його отримання. Факт отримання листа з вимогою оплати підтверджено відповідачем відміткою на примірнику позивача із зазначенням вх.№204 від 20.04.2010р.

За твердженням позивача, вказаний лист залишено відповідачем без відповіді, а сума заборгованості –без оплати.

Для підготовки та оформлення позовних матеріалів позивачем укладено Договір щодо надання юридичних послуг №0101-2 від 01.07.2010р. із ФОП Мазур Я.Б. та виплачено гонорар адвокату в сумі 1500,00грн.

На час подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 19500,00грн., за розрахунком позивача.

05.10.2010р. відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково, а саме: в розмірі основного боргу –18000,00грн., та заперечив позовні вимоги в частині 1500,00грн. (витрати на адвокатські послуги).

У зв”язку із частковим визнанням позовних вимог, відповідачем добровільно сплачено позивачу визнану суму основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №1943 від 28.09.2010р. на 8500,00грн., №1975 від 05.10.2010р. на 9499,45грн. та №1976 від 05.10.2010р. на суму 0,55 грн.

Відносно позовних вимог позивача щодо стягнення витрат на адвокатські послуги, то виходячи з переліку доказів, зазначених в додатках до позовної заяви, позивач не надав доказів того, що він дійсно поніс витрати на адвокатські послуги на момент пред”явлення позову в розмірі 1500,00грн., що подав належні та допустимі докази, які підтверджують можливі витрати на адвокатські послуги мають характер збитків, в зв”язку із невиконанням відповідачем своїх зобов”язань.

Крім того для позовної заяви не долучено і у матеріалах справи відсутні докази фактичної оплати суми адвокатських витрат: 1500,00грн.(оригінал платіжного доручення про сплату адвокатських послуг).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Таким чином відповідачем порушено майнові права позивача.

Відповідно до ст.20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.1 Господарсько-процесуального кодексу, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 837, 844, 854, 875 ЦК України, ст.ст. 317, 321 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.                    

          Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання, які мають ознаки договору поставки.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За вимогами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Проте, всупереч згаданим приписам закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення вчасного розрахунку за товар.

Згідно із вимогами ст.ст. 32. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами укладеного сторонами Договору (п.7.3) передбачено нарахування пені.

05.10.2010р. за вх.№18932 відповідач подав Відзив на позов, у якому просить суд припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу, оскільки суму основного боргу відповідач погасив повністю, що підтверджується платіжними дорученнями долученими до матеріалів справи.

Позивач із вказаним погодився.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, в частині стягнення боргу в розмірі 18000,00грн. провадження слід припинити.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення адвокатських послуг у сумі 1500,00грн. судом відмовлено.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, пропорційно задоволеним позовним вимогам, керуючись ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 18000,00грн. - припинити.

2.          у задоволенні решти позовних вимог про стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 1500,00грн. - відмовити.

3.          Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, стягнути з Приватного акціонерного товариства “Світанок” (81119, с.Містки, Пустомитівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 19327755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Склогори” (79032, м.Львів, вул.Пасічна,88/85; код ЄДРПОУ 34368465) –180,00грн. - витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя