Рішення № 11809801, 06.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.10                                                                                           Справа№ 31/107-2010

Господарський суд Львівської області у складі судді Артимович В.М.

при секретарі Митник М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бауміт Україна”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфортбуд”, м. Львів

про: стягнення 127303,29 грн., з яких 106 636,08 грн. основного боргу, 10968,89 грн. пені, 7466,33 грн. інфляційних нарахувань та 2 231,99 грн. 3% річних

Представники

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився.

Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Бауміт Україна”, м. Київ до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфортбуд”, м. Львів про стягнення 127 303,29 грн., з яких 106 636,08 грн. основного боргу, 10 968,89 грн. пені, 7 466,33 грн. інфляційних нарахувань та 2 231,99 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 12.08.2010р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 02.09.2010р.

В судовому засіданні 02.09.2010р. представник позивача заявлені у позовній заяві вимоги підтримав у повному обсязі. Явку представника відповідача в судове засідання не забезпечено.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 02.09.2010р. розгляд справи відкладався.

06.10.2010р. в канцелярію суду від позивача поступила телеграма № 97 від 06.10.2010 р. із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні.

Явку представника відповідача в судове засідання 06.10.2010р. не забезпечено. На адресу суду повернулися поштові конверти із копіями ухвал суду, направлені на вказані у позовній заяві та довідці з ЄДРЮО та ФОП адреси ТзОВ “Комфортбуд”: м. Львів, вул. Городоцька, 355 та м. Львів, вул. Авіаційна, 7. Як зазначено у довідках поштового відділення –товариство з даної адреси вибуло.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України в інформаційних листах № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” та № 01-8/123 від 15.03.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”)

Враховуючи визначений ст. 69 ГПК України двомісячний строк вирішення спору та з огляду на те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд прийшов до висновку про відхилення клопотання позивача та розгляд справи у відсутності представників сторін.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

02.08.2007р. між сторонами у справі укладено договір поставки № 87-07, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання поставити (передати) відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 1 000 000,00 грн., а відповідач у свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити його.

Як вбачається із матеріалів справи сторонами було підписано ряд додаткових угод, якими внесено зміни та доповнення до договору поставки.

На виконання договірних зобов’язань позивач передав, а відповідач прийняв визначений договором товар на загальну суму 110 676,97 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № БУ-0002498 від 18.08.2009р. на суму 54 898,03 грн.; № БУ-0002917 від 07.09.2009р. на суму 3 716,74 грн. та № БУ-0003115 від 15.09.2009р. на суму 52 062,20 грн. із підписами повноважних представників сторін.

У п. 5.1. договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату кожної партії товару за ціною, передбаченою у накладній, не пізніше 45 календарних днів з моменту передачі товару.

Однак, як зазначається у позовній заяві в порушення вимог п. 5.1. договору, відповідачем була здійснена лише часткова оплата вартості товару, отриманого згідно видаткової накладної № БУ - 0002498 від 18.08.2009р. Так в строк, що передбачений п.5.1. договору за вказану партію товару відповідачем на банківський рахунок позивача було перераховано 4 040,89 грн.

21.11.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1014 від 19.11.2009р. із проханням сплатити заборгованість за поставлений товар в розмірі 106 636,08 грн., а також пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За порушення строків оплати позивач із посиланням на п. 5.3.1. договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, що згідно розрахунку позовних вимог становить 10 968,89 грн.

Окрім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7 466,33 грн. інфляційних втрат та 2 231,99 грн. 3% річних.

Загальна сума позовних вимог становить 127 303,29грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки № 87-07 від 02.08.2007р.

Згідно визначення ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 2 вищенаведеної правової норми встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що зобов’язань за договором поставки № 87-07 від 02.08.2007р. щодо оплати товару відповідач належно не виконав.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П.п. 5.3., 5.3.1. Договору передбачено, що у випадку прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов’язання щодо оплати товару суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43,44, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфортбуд” (79040 м. Львів, Авіаційна, 7. Код ЄДРПОУ 31442535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бауміт Україна” (03680 м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34. Код ЄДРПОУ 34422747) 106 636,08 грн. основного боргу, 10 968,89 грн. пені, 7 466,33 грн. інфляційних нарахувань та 2 231,99 грн. 3% річних; всього – 127 303,29 грн.; 1 273,03 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Наказ видати згідно ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя