Рішення № 11809727, 19.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.10                                                                                           Справа№ 23/66

За позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»

До відповідача : Державного підприємства «Золочівське лісове господарство», с. Струтин

За участю: Прокуратури Львівської області, м. Львів

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний комітет лісового господарства та Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства

Про: стягнення боргу в сумі 1092475,14 грн.

Суддя Л.Л. Станько

В судове засідання з'явились

Від позивача: Мочульський Л.Б. - представник

Від відповідача : не з'явився

Від прокуратури: Макогон Ю.І.

Від третіх осіб: не з’явились

Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством «Надра», м. Київ, до Державного підприємства «Золочівське лісове господарство», с. Струтин, про стягнення 1092475,14 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Костів Т.С.) від 16.10.2008р. порушено провадження по справі. 02.12.2008р. позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд зменшити позовні вимоги до 1072075,28 грн. у зв’язку із сплатою відповідачем частини боргу.

Рішенням Господарського суду Львівської області 02.12.2008р. позов було задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2010р. було частково задоволено касаційне подання заступника прокурора Львівської області, рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2008р. було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.05.2010р. порушено провадження по справі та призначено розгляд на 03.06.2010р. 03.06.2010 р. Ухвалою до участі у справі було залучено в якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Державний комітет лісового господарства та Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Розпорядженням Голови суду від 04.10.2010р. у зв’язку із закінченням повноважень судді Бортник О.Ю. справу №23/66 (15/279) передано для розгляду по суті судді Станьку Л.Л. Розгляд справи відкладався 03.06.2010р, 21.06.2010р., 10.08.2010р., 02.09.2010р., 20.09.2010р., 05.10.2010р. з мотивів, що зазначені у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання з’явились представники позивача та прокуратури. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав клопотання від 19.10.2010р. про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю явки в судове засідання.

Зазначене клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи суд відхиляє, у зв’язку з тим, що факти, які відповідач наводить у клопотанні не підтверджені доказами. Окрім того, згідно ч. 3 ст. 28 ГПК України, юридична особа може направити для участі в судове засідання іншого представника, підтвердивши його повноваження довіреністю.

Спір вирішується по суті згідно із ст. 75 ГПК України –по наявних у справі матеріалах.

Представникам роз’яснено їхні права згідно зі ст. 22 ГПК України.

28.07.2010 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позовні вимоги уточнюються і зменшуються, та становлять 1000960,87 грн.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та заявах про уточнення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем на протязі 2008 року було укладено кредитні договори:

-          №80/2008 від 23.04.2008 на суму 500000,00 грн. зі сплатою 19,9% річних;

-          №98-1/2008 від 30.05.2008 на суму 700000,00 грн. зі сплатою 19,9% річних;

-          №129/2008 від 27.06.2008 на суму 298000,00 грн. зі сплатою 18,2% річних.

Однак, відповідач умов згаданих кредитних договорів належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка на момент уточнення позовних вимог від 28.07.2010р. становила 1000960,87 грн. Просить позов задоволити.

19.10.2010р. від Відповідача надійшло клопотання, в якому він просить зменшити розмір штрафних санкцій, заявлених позивачем в позовній заяві на 50% а також розстрочити виконання зобов’язання в частині стягнення з ДП «Золочівське лісове господарство»на користь ВАТ КБ «Надра»заборгованості в розмірі 988026,81 грн. на строк 2 (два) роки щомісячно рівними частинами до 30-го числа кожного місяця починаючи з січня 2011 року. Заперечень проти позову (окрім зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочення виконання рішення суду) Відповідачем не наведено, з чого можна зообити висновок, що по основному зобов”язанню позовні вимоги визнані повністю і по нарахованих штрафних санкціях –частково.

Заслухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне:

23.04.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра»та Державним підприємством «Золочівське лісове господарство»було укладено Кредитний договір №80/2008 на суму 500000,00 грн. із кінцевим строком погашення 23.07.2008 зі сплатою 19,9% річних, із розрахунку 360 днів у році. Факт отримання коштів засвідчується меморіальним ордером №135 від 23.04.2008р.

30.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра»та Державним підприємством «Золочівське лісове господарство»було укладено Кредитний договір №98-1/2008 на суму 700000,00 грн. із кінцевим строком погашення 30.09.2008 зі сплатою 19,9% річних, із розрахунку 360 днів у році. Факт отримання коштів засвідчується меморіальними ордерами №453 від 30.05.2008р. на суму 683000,00 грн. та №111 від 02.06.2008р. на суму 17000,00 грн.

27.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра»та Державним підприємством «Золочівське лісове господарство»було укладено Кредитний договір №129/2008 на суму 298000,00 грн. із кінцевим строком погашення 27.08.2008 зі сплатою 18,2% річних. Факт отримання коштів засвідчується меморіальним ордером №246 від 27.06.2008р.

Згідно умов кредитних договорів (п. 1.2 кожного з договорів), та згідно клопотань №394 від 21.04.2008р., №491 від 22.05.2008р., №589 від 25.06.2008р., направлених відповідачем на адресу позивача, ціль кредитування –поповнення обігових коштів відповідача.

Однак відповідач своїх зобов’язань за кредитними договорами належним чином не виконав, і в зазначені у договорах строки кредити не погасив.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених договором. Пунктом 1 ст. 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики. А у разі відсутності іншої домовленості сторін –проценти виплачуються до дня повернення позики.

У відповідності до п. 4.1 усіх трьох кредитних договорів, за несвоєчасне повернення кредиту та/або відсотків по кредиту, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Станом на дату подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог від 28.07.2010р., заборгованість відповідача становила 1000960,87 грн., а саме:

-          по кредитному договору №80/2008 від 23.04.2008 –14223,59 грн., з них: заборгованість по прострочених відсотках –4618,60 грн., нарахована пеня за порушення строку сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом –9604,98 грн.;

-          по кредитному договору №98-1/2008 від 30.05.2008 –978605,71 грн., з них: заборгованість по тілу кредиту –700000,00 грн., заборгованість по прострочених відсотках –270474,15 грн., нарахована пеня за порушення строку сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом –8131,57 грн.;

-          по кредитному договору №129/2008 від 27.06.2008 –8131,57 грн., з них: нарахована пеня за порушення строку сплати тіла кредиту –184,90 грн., та нарахована пеня за порушення строку сплати відсотків за користування кредитом –7946,67 грн.;

У попередніх відзивах на позовну заяву, у апеляційній скарзі, відповідач просив визнати недійсними кредитні договори №80/2008 від 23.04.2008, №98-1/2008 від 30.05.2008, №129/2008 від 27.06.2008 керуючись ст. 83 ГПК України та посилаючись на ст. 203 та ст. 215 ЦК України. Відповідач посилався на Тимчасове положення про закупівлю товарів і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №274 від 28.03.2008р., та зазначав, що відповідно до п. 1.4 даного Положення, процедура закупівлі послуг (в даному випадку послуг з надання кредиту) не може здійснюватися до публікації оголошення про неї в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель»та на веб-порталі з питань державних закупівель, а відповідач не проводив жодних процедур, передбачених Положенням.

Проте, Суд вважає, що застосовувати ст. 83 ГПК України, визнаючи кредитні договори недійсними, до даних правовідносин не можна з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 4 ГПК України, господарським суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, ГПК України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Згідно ч. 4 ст. 4 ЦК України, актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції та повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. За приписом ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, зокрема Кабінет міністрів України, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 92 Конституції України, правила конкуренції визначаються виключно законами України.

28 березня 2008р. Кабінетом міністрів України була прийнята постанова №274, якою було затверджено Тимчасове положення про закупівлю товарів і послуг за державні кошти.

Таким чином, правовідносини щодо встановлення правил конкуренції у сфері державних закупівель, які, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 92 Конституції України, повинні визначатися виключно законами України, після 28.03.2008 регулювалися підзаконним актом –постановою КМУ.

Це знайшло свою оцінку у рішенні Конституційного суду України від 09.10.2008р. по справі №1-41/2008, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), постанову Кабінету Міністрів України "Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 28 березня 2008 року N 274.

Таким чином суд, з урахуванням того, що питання відповідності постанови КМУ №274 від 28.03.2008р. Конституції України вже вирішено Конституційним судом України, суд, на підставі ст. 4 ГПК України, не застосовує постанову КМУ №274 від 28.03.2008р. як таку, що не відповідає Конституції України.

Окрім того, як вбачається із наявних у справі матеріалів, Господарським судом Львівської області (суддя Гриців В.М.) було винесено рішення по справі №4/190 від 31.03.2009р., яке набрало законної сили (копія рішення міститься в матеріалах справи). Це рішення було винесено по справі за позовом Державного підприємства «Золочівське лісове господарство»до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»про визнання недійсними кредитних договорів №80/2008 від 23.04.2008, №98-1/2008 від 30.05.2008, №129/2008 від 27.06.2008 з підстав недотримання вимог цивільного законодавства в момент вчинення цих правочинів, в тому числі і з посиланням на Тимчасове положення про закупівлю товарів і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №274 від 28.03.2008р. Рішенням було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними кредитних договорів. Обґрунтування позовних вимог, наведене ДП «Золочівське лісове господарство»по справі №4/190 аналогічне тим, які наводяться відповідачем і у даній справі №23/66 (15/279).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України, наявність рішення Господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, є підставою для відмови у прийнятті та розгляді таких же вимог повторно.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, наявність рішення Господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, є підставою для припинення провадження у справі в частині розгляду таких же вимог повторно. У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Тому, враховуючи викладене вище, вимоги відповідача про визнання недійсними кредитних договорів в порядку ст. 83 ГПК України, не підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених позивачем у позовній заяві на 50% та розстрочення виконання зобов’язання на строк 2 (два) роки, суд вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83, ст. 121 ГПК України, враховуючи часткове виконання зобов’язання відповідачем а також його важкий фінансовий стан, необхідність щомісячної виплати заробітної плати працівникам підприємства відповідача, суд вважає за доцільне задоволити клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених позивачем у позовній заяві на 50% (оскільки розмір штрафних санкцій (нарахована пеня) по всіх трьох договорах становить 25686,12 грн., сума, на яку зменшується розмір нарахованих штрафних санкцій становить 12934,06 грн.), а також частково задоволити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, розстрочивши виконання рішення суду на дванадцять місяців із сплатою щомісячно 82335,57 грн. до 15-го числа кожного місяця починаючи з січня 2011 року.

В порядку ст. 49 ГПК України, судові витрати по розгляду спору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82-85, 115-118, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Золочівське лісове господарство»(80743, с. Струтин, Золочівський р-н, Львівська обл., код в ЄДРПОУ 00992467) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15. Код в ЄДРПОУ 20025456) 988026,81 грн. боргу. Виконання рішення по сумі основного зобо”язаня та пені розстрочити на дванадцять місяців зі сплатою щомісячно 82335,57 грн. до 15-го числа кожного місяця починаючи з січня 2011 року. Розмір останнього платежу становить 82335,54 грн.

3.          Стягнути з Державного підприємства «Золочівське лісове господарство»(80743, с. Струтин, Золочівський р-н, Львівська обл., код в ЄДРПОУ 00992467) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15. Код в ЄДРПОУ 20025456) 9880,27 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          У задоволенні вимоги про сплату пені в розмірі 12934,06 грн. відмовити.

5.          Судові накази видати після набранням рішення законної сили.

6.          Дане рішення може бути оскаржене до до Львівського апеляційного Господарського суду. Строк і порядок набранням рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст. 85, 91, 93 ГПК України.

Суддя