Рішення № 11809685, 20.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.10                                                                                           Справа№ 18/84

За позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії ВАТ "Укртелеком", м. Рівне,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "СофТех", м.Львів,

про: стягнення 1’232,24 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Троцюк О.С. –довіреність від 09.02.2009 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" до товариства з обмеженою відповідальністю "СофТех" про стягнення 1’232,24 грн. Ухвалою від 01.09.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.09.2010 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору "Про надання телекомунікаційних послуг" №2000671 від 11.12.2009р. та договору "Про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет" №3682А від 11.12.2009 р. не здійснив оплати за надані послуги за період з 01.02.2010 року до 31.07.2010 року у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1’090,36 грн. Крім того, відповідачу нараховано 29,93 грн. пені, 1,77 грн. інфляційних збитків, 10,18 грн. –3% річних, 100, 00 грн. штрафу.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належно і завчасно повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.09.2010 р., вимог ухвал суду. не виконав проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір "Про надання телекомунікаційних послуг" №2000671 від 11.12.2009р. (надалі –Договір 1) та договір "Про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет" №3682А від 11.12.2009 р. (надалі –Договір 2). За умовами Договору 1 підприємство зв’язку (позивач у справі) надає загальнодоступні та інші телекомунікаційні послуги, а за умовами Договору 2 позивач надає відповідачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної (постійної) ІР-адреси та інші додаткові послуги Інтернет.

Факт підключення відповідача за номером телефону за допомогою технології ADSL-з’єднання до вузла Інтернет підтверджено нарядом №8054 від 18.12.2009р. Крім того, відповідачу було передано тимчасове у користування модем Р660 RT2EE (інвентарний номер SO80Y34048989), що підтверджується актом передачі-приймання від 24.12.2009 р.

Заборгованість за Договором 1 та Договором 2 становить 1’090,36 грн. Доказів погашення боргу відповідач не представив, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1’090,36 грн. основного боргу є обгрунтованими, доведені зібраними по справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України „Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 29,93 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 1,77 грн. інфляційних збитків, 10,18 грн. –3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення 100,00 грн. штрафу, то суд зазначає таке. Сторонами у справі укладено додаткову угоду від 11.12.2009 р. до Договору 2. За умовами пунктів 2, 4 цієї угоди споживач (відповідач у справі) зобов’язується не розривати договір протягом дії цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода набирає чинності з дати підписання споживачем і діє протягом одного року. Пунктом 3 додаткової угоди визначено, що у разі порушення зобов’язання, зазначеного в пункті 2 (обов’язок не розривати договір), споживач сплачує штраф у розмірі 100,00 грн. За таких обставин невірним є висновок позивача про те, що у відповідача існує обов’язок користуватися послугою доступу до мережі Інтернет. У зв’язку з наведеним, оскільки позивачем не представлено доказів розірвання відповідачем Договору 2, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 100,00 грн. штрафу безпідставними, а тому в цій частині в задоволенні позову потрібно відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При частковому задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв’язку з частковим задоволенням позову суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 625 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 36 Закону України "Про телекомунікації", статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СофТех" (адреса: вулиця Шевченка, будинок 335, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79069; ідентифікаційний код 36312131) на користь Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (юридична адреса: вулиця В’ячеслава Чорновола, будинок 1, місто Рівне, 33028, поштова адреса: вулиця Міцкевича, будинок 2, місто Рівне, 33028; ідентифікаційний код 01187526) 1’090,36 грн. основного боргу, 29,93 грн. пені, 01,77 грн. інфляційних збитків, 10,18 грн. –3% річних, 93,73 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 216,86 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя